Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Самітність – гарне місце для візитів, але погане – для проживання.»

Причини, через які люди не звертаються до психологів

Робота з психологом, психотерапевтом

Більше від автора

Головне
Люди уникають психологів через фінансові труднощі, негативний досвід, недовіру до професії та складності у виборі фахівця. Стаття підкреслює важливість спеціалізації психологів для покращення доступності та ефективності їхніх послуг.

Професія психолога, особливо в нашій країні, оточена безліччю міфів і стереотипів. До психолога, а тим більше до психотерапевта, прийнято звертатися лише тоді, коли без цього вже зовсім неможливо обійтися. Я спробувала дізнатися, з яких причин люди не звертаються до фахівця, навіть коли розуміють, що не можуть впоратися зі своїми проблемами самостійно.

На кількох інтернет-форумах і сервісах було задано запитання, на яке відповіло близько 50 осіб. Звичайно, це не можна назвати науковим дослідженням, а результати є суб’єктивними. Проте, думаю, що фахівцям буде цікаво подивитися на результати та прочитати окремі коментарі.

Основні причини, через які не звертаються до психолога, навіть якщо є така потреба:

🔹 Шкода (або просто немає) грошей (35%)
🔹 Поганий досвід спілкування з психологами, з якими доводилося стикатися, у тому числі шкільними (22%)
🔹 Не вірять, що це допоможе (17%)
🔹 Не знаю, до кого звернутися (11%)
🔹 Не пішов би до чужої людини, про яку нічого не знаю (7%)
🔹 Психологи — усі лузери, вчитися на психологів йдуть одні неудачники (4%)
🔹 Сором’язливість — не хочеться розкривати свої таємниці (4%)

Деякі коментарі респондентів:

«Я двічі зверталася, і двічі двояке враження. Один раз якась незрозуміла тітка зі мною бесідувала, а в другий — ніби я їй жити заважала… Більше не піду…»

«Я зверталася. Усе повна нісенітниця. У кожної людини в душі сидить „психолог“. Ми самі можемо собі допомогти. Я витратила близько 20 тисяч на психотерапевтів, і ніхто не допоміг. Вони прочитали книжки і намагаються нас вилікувати».

«У мене взагалі зуб на психологів. Спочатку шкільна психологиня своїми дурними тестами завдала мені психологічної травми (не буду вдаватися в подробиці, досі боляче і ображно). Потім у інституті була психологиня, яка сама свого предмету не знала».

«У ВНЗі в мене було багато предметів, які вели практикуючі психологи. Якщо чесно — ось до них я точно не пішла б, вони і справді всі якісь такі… А ті, у яких я була, теж враження погане справили. Мені здавалося, що вони в багатьох речах не праві і самі потребують допомоги. Ну скажіть, це нормально, якщо психолог стверджує: „Усе життя — це сіре безрадісне існування, і лише власною наполегливою працею ми можемо заробляти собі крихти щастя“?! Інший психолог, окрім сексу зі мною, взагалі нічого не цікавило… Сумно».

«Мені заважає звернутися до психолога особисте знайомство з деякими психологами. Цього досить, щоб сказати: „Ну їх нафіг, я краще сама“».

Висновки та спостереження

Цікаво, що негативний досвід спілкування з «психологами» займає одне з перших місць. Дійсно, людей, які стверджують, що «за освітою вони психологи» або просто «психологи за покликанням», не мало, і вони завжди готові давати «професійні» поради. Особливо була згадана категорія шкільних психологів — цілком можливо, що далеко не завжди вони мають добру професійну підготовку і досвід роботи. Це змушує задуматися: робота не завжди досвідчених і грамотних людей на посаді шкільного психолога може стати своєрідною «щепленням» для нинішніх підлітків і відбити бажання звертатися до фахівців у майбутньому.

Проблема вибору ніші для психологів

Пояснення «не знаю, до кого звернутися» свідчить про те, що психологам є над чим попрацювати щодо маркетингу та презентації своїх послуг. Опрос про вибір ніші для психологів і психотерапевтів часто виявляється одним із найболючіших, він викликає багато заперечень і суперечок.

Фахівцю набагато простіше представитися «гештальт-терапевтом», «екзистенційним терапевтом» тощо, адже він пройшов навчання в тій чи іншій модальності. Однак клієнту зовсім не так просто розібратися в напрямках психотерапії, і його головне запитання: «Чи працює цей фахівець з такими, як я?».

Чому важливо визначати нішу?

Сучасний світ стає все більш спеціалізованим. Раніше сода була універсальним мийним засобом, а господарське мило підходило і для прання, і для прибирання. Зараз усе не так просто. Великі та малі компанії розуміють, що успіх залежить від правильного вибору ринкової ніші. Тому в телевізійній рекламі ви дізнаєтеся про те, що буває різний шампунь для світлого і темного волосся, для прямих і кучерявих, для фарбованого і посіченого (хоча особисто в мене є підозра, що шампуні в різних упаковках не такі вже й сильно відрізняються). Якщо ви збираєтеся мити вікна, то купите в магазині мийний засіб для вікон, а не для підлоги чи килимів. Така сьогоднішня реальність.

Це не означає, що представлятися універсальним фахівцем абсолютно неможливо — але це набагато менш ефективно. Фраза «Я працюю зі всіма» просто не працює! Обраши певну ринкову нішу, ви суттєво полегшите собі завдання.

Ніша ≠ професія чи спеціалізація

Важливо розуміти, що ніша — це зовсім не те саме, що професія чи спеціалізація. Головне запитання, на яке належить відповісти: «З ким я працюю?» або «Кому я допомагаю?».

Не бійтеся, якщо ніша здається вам надто вузькою — чим чіткіше ви розумієте, для кого працюєте, тим простіше вам буде сформулювати свою пропозицію, описати свої послуги і пояснити, чим ви можете допомогти. Навіть розмірковуючи над тим, як написати статтю, ви побачите, що писати для певної цільової аудиторії набагато простіше, ніж створювати «психологічну статтю взагалі». I замість того, щоб у муках народжувати мільйонну за рахунком статтю на тему «що таке депресія», ви з легкістю напишете корисний текст для людини, яка нещодавно приїхала на роботу у велике місто. Або, можливо, дасте їжу для роздумів батькам, чиї діти після того, як створили свої сім’ї, уперше за багато років знову залишилися наодинці.

Ринкових ніш у психології набагато більше, ніж здається. Однак при виборі ніші ні в якому разі не варто керуватися міркуваннями на кшталт «тут можна більше заробити». Якщо ви не будете займатися саме тим, до чого у вас лежить душа, і що у вас дійсно добре виходить, толку буде мало. Зате якщо ніша обрана саме «ваша», вигоду отримають усі: і ви, і ваші клієнти.

Автор: Ірина Лук'яненко

Останнє редагування 04-07-2026 в 22:23 за Києвом

Опубліковано:

Останнє редагування:

Примітка редакції: підзаголовки та елементи навігації могли бути додані автоматично для зручності читання. Вони можуть не бути частиною авторського тексту.

Для архівних матеріалів, опублікованих до 2018 року, дата публікації може бути приблизною.

Коментарі 7
Коментувати
Перекладено з RU
Дякую, Ірино.
Дуже пізнавальна та цікава стаття.
Мені дуже сподобалося про вузьку нішу — це в точку.
Перекладено з RU
Ірино, чудова стаття, і чудове дослідження! Дякую! За своїм досвідом організації психологічної студії для жінок, вже з перших кроків виникло питання: для кого конкретна група, конкретне заняття, конкретний тренінг. Вік, соціальний статус, спільність проблематики... Хотілося працювати з жінками, але зворотним зв'язком першої ж групи виявилася необхідність спеціалізуватися та фокусуватися (і справді, чим вужче, тим ефективніша робота), якщо не проблематику, то цільову аудиторію. "З усіма і про все" виходять просвітницькі лікбези, і це в кращому випадку. Практична ж робота передбачає фокус на ніші, а це і є вибір тематики, на якій фокусуєшся (з чим працюєш), або клієнт-центрований фокус (з ким працюєш). Ймовірно, до цього приходять з досвідом, оскільки, щоб зрозуміти, з ким і з чим ти можеш працювати найбільш ефективно, іноді треба пробувати і пробувати. Молоді психологи багато хто проходить шлях "беруся за все і всіх", а потім уже визначаються з колом питань і клієнтів, і далі розвиваються та напрацьовують професіоналізм і кваліфікацію, заробляють репутацію саме в цій обраній ніші.
Перекладено з RU
У місті, де я живу, до психологів звертаються дуже рідко. А якщо ще й за сеанс психологу треба платити — то клієнта доведеться чекати роками. Ні реклама, ні ніша тобі не допоможуть. Заплатиш оренду, податки й будеш думати про свою нішу в гордій самотності.
Перекладено з RU
))) Marchyc, а чи не спробувати Вам попрацювати з коучем професійної діяльності? У ніші треба себе послідовно позиціонувати, а не «думати» про неї. Маркетинг і менеджмент своєї діяльності — це не пасивно чекати клієнта в кабінеті, як у засідці, оплачуючи податки й оренду. А реклама — це активне й регулярне заявляння про себе своїй цільовій аудиторії, з якою Вам хотілося б працювати. Виходьте до людей, це перше. І друге — попрацюйте над своїм просуванням на ринку послуг із професійним коучем. Якщо Вас, звичайно, як і інших громадян Вашого міста, не бентежить, що коучу (тобто психологу, який спеціалізується на коучингу професійної діяльності) треба платити за його роботу на Ваше ж благополуччя))
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

24.06.2008

Про психотерапію і те, як я її розумію

Є психотерапевти, які лікують хвору душу – це психіатри. У них – пацієнти. Є психотерапевти, які дбайливо опікуються душею клієнта – і якщо так, то звісно що робити це вони можуть лише власною душею.

Читати статтю →
24.06.2008

Дистанційне консультування: відповідь практичної психології на виклики сучасного суспільства

Дистанційне консультування (онлайн, по Скайпу) має великі перспективи бо забезпечує анонімність, зручність і доступність психологічної допомоги. Цей формат стає все більш затребуваним у сучасному технологічному суспільстві

Читати статтю →