ОБРАЗ ТІЛА. Чому Я не подобаюся собі?

Чи замислювалися ви скільки всього впливає на те як людина сприймає своє тіло, зовнішність? Починаючи з того, що умовні маркетологи пропонують нам стандарти краси через рекламу, щоб ми швиденько скупляли все аби бути привабливими «правильно». Закінчуючи ставленням до тіла у вашій родині взагалі, і до вашого зокрема. Безумовно сприйняття людиною власного тіла пов’язано з культурними, релігійними, історичними та біологічними аспектами. І мова не лише про привабливу/ непривабливу зовнішність.

Поняття «образ власного тіла» це складний конструкт.

Чим є образ тіла

Як сім'я впливає на сприйняття тіла

Якщо повернутися до близького оточення, то яке тіло вважається привабливим, здоровим у вашій сім’ї? А яке худим/ з надлишком ваги? Чи про тіло навіть не прийнято згадувати, бо це неважливо або соромно? Які слова та вирази щодо вашого тіла можуть ранити, а які бути приємними? Чи говорили щось на кшталт «Ти така худа, що і заміж не візьмуть/ нізащо й взятися», «Твої ноги як курячі стегна», «Щось ти поправилася/вся», «Ой, шкода у тебе таке рідке волосся як у діда Петра» (всі дійові особи вигадані, а збіги випадкові).

Дуже важливо хто і як це говорив. Слова-оцінки (інколи невинні, інколи різкі та грубі) роками нанизувалися як намистинки і «осідали» в голові, формуючи у нас «власне» ставлення до свого тіла, розуміння привабливої, здорової зовнішності. Наприклад, вираз «ти вже велика дівчинка» може означати багато чого: молодець, що з цим справилася (стала спритнішою фізично – хвалять), або таке послання – ти вже доросла для такої херні/ти маєш зайву вагу і не можеш так одягатися (соромлять, бо твоє тіло на чиюсь думку вже не альо для цього). А начебто два прості слова ВЕЛИКА ДІВЧИНКА.

Сюди ж не таке явне, але важливе в досвіді: прийнятий фізичний контакт (штовхати, обіймати) або його уникання, турбота про тіло, в тому числі вчасно відчувати холодно-жарко, твердо-м’яко тощо.

Пірсон, Хеффнер, Фоллетт у своїй роботі пропонують таке визначення «незадоволеність образом тіла – це складне поняття, що відображає негативну оцінку своєї ваги та форми тіла».

Наслідки негативного сприйняття тіла

Мій текст не про те як треба «правильно» любити своє тіло і зовнішність. Таких пропозицій доволі багато зараз. Наприклад, варіант 1. будь бодіпозитивним, прийми себе і буде щастя; варіант 2. ЗОЖ, дисципліна і м’язи наше все, життя без цукру й ІМТ 18-25 – вершина успішного успіху; варіанти 3 і 4 вставте свої. І насправді в цих поглядах нічого поганого нема, якщо вам комфортно зі своїм тілом і не хочеться стріляти себе й інших, бо я/вони не вписуються в ідеальні формати, ведуть неправильний спосіб життя, я/вони… жирні, пласкі, асиметричні, бліді.

Проблеми починаються тоді, коли боротьба (передусім з собою) за ідеальне тіло стає нав’язливістю, а концентрація на недоліках – головним у житті і гарантією безкінечного невдоволення. Сформовані контексти, погляди щодо ідеального тіла занадто керують нашими виборами, поведінкою, емоціями.

З образом тіла часто пов’язані й розлади харчової поведінки. Але про них не сьогодні.

Отже, тут я запрошую до роздумів тих кому цікаво і кого турбує ця тема. А які у вас зараз стосунки зі своїм тілом, що важливо насправді? Чи подобається воно і від чого це залежить? Чи знаєте ви межі впливу на власне тіло – свої, інших? Кому воно належить? А як близькі люди сприймають і говорять про нього – приємно, турботливо чи недоречно, образливо. Заклопотаність вагою, зморшками, животиком, целюлітиком бо чому? Тіло це про здоров’я і любов до себе чи гру в контроль через дієти-зриви? Чи можливо намагання втекти від більш болючих питань до себе?

Глибші причини незадоволення образом тіла

Не завжди, але часто за клієнтськими запитами, пов’язаними з незадоволеністю образом тіла, лежать інші більш вагомі і чутливі для людей проблеми. «Якщо я схудну, то одразу стану привабливою, і мої стосунки з партнером нарешті налагодяться. Тільки треба взяти себе в руки і не їсти», «Я нарощу м’язи і от тоді почну ходити на побачення». Схуднули, наростили – нічого не змінилося. Бо корінь в іншому, в отому болючому питанні: а що відбувається у наших стосунках з партнером? а що можна зробити зі страхом відмови?

Також потрібно уточнити, що є чимало досліджень у соціальній психології про вибори, які ми робимо, спираючись на зовнішність людини поряд, кому віддаємо перевагу і т. ін. Тобто все ж таки «стандарти» (прости господи) існують. Це є. Ну і що тепер? Витрачати життя на страждання і незадоволеність собою, чи на те щоб сподобатися фантазійним іншим? Можна звичайно. Це вибір кожного, який ми маємо поважати.

Альтернативні підходи до сприйняття тіла

Альтернатива – розібратися, дослідити себе і свої уявлення, переконання, ілюзії яка/який я є і хочу бути. Вони дійсно допомагають жити мені якісно і краще? Жити, приймаючи реальність такою як вона є, з одного боку, й керуватися осмисленими цінностями, які мотивують і є опорою – з іншого.

Додано на сайт 2024-12-26 в 18:28:47