Ревнощі: джерела та способи подолання

Ревнивець — це дитина,

яка лякається чудовиськ,

створених у темряві її уяви.

П’єр Буаст (французький філософ)

У психологічній практиці існує низка проблем, які складно коригувати. Упевнена, багато колег погодяться, що почуття ревнощів належить до їх числа, адже воно може виникати ще в ранньому дитинстві.

У психології ревнощі розглядаються як негативне почуття, що виникає через невпевненість у собі та відчуття браку уваги, любові, поваги чи симпатії з боку дуже важливої для людини особи, тоді як усе це, реально чи в уяві ревнивця, отримує хтось інший.

Це визначення досить поширене й загалом відображає суть проблеми. А саме те, що почуття ревнощів живиться внутрішніми уявленнями людини. Тому для ревнивця докази та пояснення часто не стають достатніми підставами для довіри й спокою.

Цікаво, що ревнощі мають і біологічне підґрунтя. З еволюційного погляду це почуття могло сформуватися як механізм захисту партнерських стосунків і забезпечення продовження роду. На його прояви можуть впливати, зокрема, гормональні чинники, серед яких тестостерон. Із цієї точки зору ревнощі можуть бути природною реакцією. Але що робити з патологічними ревнощами, для яких не потрібні реальні підстави? Від таких болісних переживань страждають як самі ревнивці, так і їхнє оточення. Особливо ревниві люди можуть вдаватися до стеження, насильства, скандалів, нав’язливих дій на кшталт перевірки телефонів тощо, а також переживати депресивні стани. Усе це згубно й руйнівно впливає на сімейні та любовні стосунки, які під таким тиском поступово дають тріщину.

У цій статті пропонуємо вашій увазі класифікацію, яка допоможе розібратися в джерелах і різновидах патологічних, болісних ревнощів, а головне — ознайомить зі способами подолання цього почуття.

Типи патологічних ревнощів

Патологічні ревнощі так чи інакше можуть бути пов’язані з певними психологічними проблемами. Тому пропонуємо розглянути такі типи ревнощів.

Параноїдні ревнощі

Параноїдні ревнощі. Люди з таким типом ревнощів, уникаючи усвідомлення власних бажань зради та фантазій про полігамні стосунки, проєктують свої потреби на інших людей. Вони переконують себе, що їхні партнери надзвичайно привабливі для інших, а отже, існує постійна загроза зради.

На думку британської психоаналітикині Ненсі Мак-Вільямс, за подібними страхами іноді може ховатися боязнь власних гомосексуальних фантазій, які людина сприймає як небезпечні через можливе соціальне осудження. У межах такого психоаналітичного пояснення звинувачення близької людини стає способом уникнути власного почуття провини та страху покарання.

Ревнощі цього типу можуть виникати на тлі постійної критики, приниження в родині, а також підвищеної тривожності матері, яка не лише не здатна допомогти дитині впоратися з її переживаннями, а й передає їй базову недовіру до світу та самої себе.

Прояви: постійна недовіра, перевірки, переконаність у тому, що партнери покинуть або зрадять їх, яка виникає ще на початку стосунків. Це виражається не просто в нав’язливих роздумах, а й у сильному страху втратити стосунки. Партнер людини з параноїдними ревнощами поступово починає переймати її тривогу й відчуття небезпеки, яких раніше не відчував. Водночас люди з параноїдними рисами особистості здатні до глибоких стосунків, любові й вірності, а тому можуть бути чудовими сім’янинами.

Щоб допомогти партнерові впоратися з недовірою, створіть удома й у стосунках стабільну, передбачувану та доброзичливу атмосферу. Виконуйте обіцянки, намагайтеся бути відвертими. Важливо, щоб партнер відчував, що ваші стосунки чесні та безпечні.

Нарцисичні ревнощі

Нарцисичні ревнощі. Людей, чия самооцінка значною мірою залежить від зовнішнього схвалення та підтвердження власної значущості, називають особами з нарцисичними рисами. Їхні ревнощі ґрунтуються на глибинному, часто неусвідомленому відчутті, що їх обманюють і не люблять, та підживлюються страхом сорому. Такі особливості можуть формуватися внаслідок надмірних очікувань із боку батьків і завищених стандартів, яким дитині важко відповідати. Таким людям здається, що якщо вони не будуть найкращими, їх не любитимуть. У зв’язку з цим люди з нарцисичними ревнощами дуже чутливі до невербальних емоційних сигналів, особливо в присутності інших людей. Наприклад, їх може зачіпати те, що партнер надто усміхнений і привітний з іншими або має багато друзів.

Ревнощі проявляються бурхливо й емоційно. При цьому можна почути фрази на кшталт: «Що подумають інші? Наді мною сміятимуться! Ти фліртувала з ним, тому що він більше заробляє?»

Щоб зменшити ревнощі партнера з нарцисичними рисами, частіше хваліть його, особливо в присутності інших людей. Намагайтеся бути стриманішими, коли хвалите інших. І головне — партнер має розуміти, що ви любите й цінуєте його не лише за досягнення, а й за індивідуальність та навіть невеликі слабкості.

Психопатичні ревнощі

Психопатичні ревнощі. Психопатичні ревнощі можуть проявлятися особливо бурхливо й набувати небезпечних форм із тяжкими наслідками. Цей тип ревнощів пов’язують із вираженою імпульсивністю та труднощами самоконтролю. Основна проблема полягає в тому, що людині важко контролювати власні імпульси та реакції. Тому прояви ревнощів можуть набувати антисоціального характеру.

Психопатичні ревнощі можуть ґрунтуватися на труднощах із формуванням емоційної прив’язаності та переважанні примітивних механізмів територіальності й контролю у стосунках. Ревнивці вважають за необхідне постійно нагадувати, хто в домі господар, а за допомогою ревнощів демонструвати, що партнер є їхньою власністю. Такий тип ревнощів частіше описують у чоловіків. На його прояви можуть впливати як спадкові чинники, так і виховання та життєвий досвід. З віком, зокрема після 30–40 років, імпульсивність у деяких людей може знижуватися.

Оскільки людям із вираженими психопатичними рисами буває важко висловлювати свої емоції та побоювання, вони можуть демонструвати їх через прагнення до домінування, вдаючись до насильства, побиття та криків.

Щоб захиститися від насильства, пов’язаного з ревнощами, важливо встановлювати чіткі особисті межі та не дозволяти партнерові порушувати їх. Будьте послідовними у своїх рішеннях і не висловлюйте погроз, яких не збираєтеся виконувати. У жодному разі не терпіть насильства та небезпечних проявів ревнощів. Якщо партнер вдається до погроз або фізичної агресії, насамперед подбайте про власну безпеку та зверніться по допомогу.

Мазохістські ревнощі

Мазохістські ревнощі. Люди з таким типом ревнощів можуть мати неусвідомлене переконання, що здатні викликати інтерес і любов лише тоді, коли переживають страх, тривогу та страждання. Такі уявлення можуть формуватися в ранньому віці, якщо батьки звертають увагу на дитину лише тоді, коли їй дуже погано: вона сильно плаче, відчуває біль або інший дискомфорт.

Люди з мазохістськими ревнощами можуть фантазувати про ситуації, які викликають ревнощі, або навіть очікувати їх, щоб відчути душевний біль і викликати в партнера почуття провини, сподіваючись таким чином отримати більше уваги. Іноді вони самі знайомлять своїх коханих із привабливими людьми й провокують ситуації, у яких їхні ревнощі загострюються.

Навіть за наявності об’єктивного приводу для ревнощів або факту зради такі люди можуть не залишати своїх партнерів, знаходячи в ситуації своєрідне болісне задоволення.

Прояви такого типу ревнощів можуть бути такими: людина сумує, постійно нагадує партнерові про своє кохання, брак взаємності та власні страждання. Навіть якщо раніше в партнера не виникало бажання зрадити, він може почати шукати уваги й фліртувати з колегами чи друзями. У межах цього психологічного пояснення така реакція пов’язується з проєкцією бажань ревнивої людини.

Допомогти впоратися з проявами мазохістських ревнощів можуть довірливі стосунки. Намагайтеся приділяти партнерові увагу не лише в моменти конфліктів і страждань, а й у звичайних, приємних ситуаціях.

Шизоїдні, або уникаючі, ревнощі

Шизоїдні, або уникаючі, ревнощі. Шизоїдні ревнощі можуть бути притаманні людям, які неусвідомлено створюють фантазії про зраду, щоб встановити або зберегти міжособистісну дистанцію з партнером. Такі люди зазвичай стримані в емоційних проявах, тому їхні ревнощі не супроводжуються помітною тривогою чи бурхливими переживаннями. Можна помітити лише смуток, про який ревнива людина не бажає говорити. Саме в цьому й полягає складність: про її ревнощі важко здогадатися. Від таких людей можна почути спокійні фрази на кшталт: «Якщо він тобі подобається, я не заважатиму», «Я не можу терпіти твого відвертого флірту, мені потрібно побути на самоті й усе обміркувати». Їхні уявлення про можливу зраду можуть набувати досить вигадливих форм. Наприклад, вони можуть фантазувати про неймовірні побачення чи подарунки, які партнер нібито отримує від іншої людини. Коли виникають ревнощі, людина може ставати незвично байдужою до сексуальних стосунків, проводити багато часу поза домом, на роботі або за читанням філософської літератури.

Основна проблема, на тлі якої формуються такі ревнощі, — емоційне дистанціювання, до якого людина звикла. Якщо ви помічаєте, що мати вашого партнера була емоційно холодною та стриманою, можна припустити, що він засвоїв певні способи збереження безпечної міжособистісної дистанції. Водночас людям із шизоїдними рисами можуть бути притаманні м’якість і неординарність, які іноді поєднуються із захопленням фільмами жахів або роздумами про кінець світу.

Допомогти впоратися з таким типом ревнощів може повага до особистих меж людини. Якщо ви відчуваєте, що партнерові важко розкритися, дайте йому можливість звикнути до вас поступово. Важливо, щоб у нього був особистий простір, де він міг би побути на самоті. Інакше рано чи пізно він може вдатися до звичних захисних механізмів уникнення контакту й почати фантазувати про зраду.

Істеричні ревнощі

Істеричні ревнощі. Люди з істеричними рисами особистості дуже емоційні, чутливі й демонстративні. Вони можуть мати добре розвинену інтуїцію та звикли бути в центрі уваги коханої людини й оточення загалом. Для них важливі яскраві переживання та задоволення.

Істеричні ревнощі завжди мають яскраве емоційне забарвлення й часто пов’язані з підозрами в сексуальній зраді, а не в емоційній близькості партнера з іншою людиною. Ревнощі нерідко виникають тоді, коли сексуальні стосунки охолоджуються й з’являються перші ознаки старіння (зморшки, сивина). Ці два чинники можуть посилювати переконаність у власній непривабливості, унаслідок чого людина починає шукати пояснення поведінці партнера, зокрема підозрювати зраду. Ревнивці переконані, що партнер знайшов або шукає молодшу й фізично привабливішу людину. Людина з істеричними рисами різко й бурхливо демонструє свої ревнощі, може почати кричати без очевидної причини. Її настрій швидко змінюється з хорошого на поганий, вона некритично оцінює власні дії, а заспокоїтися іноді може лише після бурхливої реакції партнера. Поведінка ревнивця надзвичайно театральна й нагадує розігрування трагедії.

Щоб знизити рівень необґрунтованих ревнощів, варто приділяти більше уваги сексуальній близькості, частіше говорити партнерові про його зовнішню привабливість і демонструвати свою зацікавленість у стосунках.

Обсесивно-компульсивні ревнощі

Обсесивно-компульсивні ревнощі. Люди, яким притаманний цей тип ревнощів, схильні до нав’язливих думок і дій. Серед них можуть бути трудоголіки та люди, зайняті інтелектуальною працею. Їхні ревнощі супроводжуються численними раціональними поясненнями й пошуком фактів, а зовнішні емоційні прояви зазвичай стримані. Поведінка ревнивця має систематичний, спланований характер. Наприклад, людина перевіряє телефон партнера рівно чотири рази на день або підслуховує лише вечірні телефонні розмови. Такі дії нагадують ритуали. Однією з можливих причин ревнощів вважають гнів і страх, що сформувалися в дитинстві, коли батьки виявляли любов лише за умови виконання домашнього завдання, вивчення чи декламування вірша. Таким чином, виконуючи певні повторювані дії, ревнивець намагається захистити себе від втрати близької людини.

Важливо розуміти, що для такої людини повторювані дії можуть створювати ілюзію контролю та безпеки стосунків. Водночас не варто заохочувати нав’язливі перевірки або порушення особистих меж. Краще спокійно обговорити переживання партнера та за потреби звернутися по психологічну допомогу.

Висновок і рекомендації

Ревнощі тією чи іншою мірою можуть виникати в будь-яких стосунках. Їх не завжди вдається уникнути. Іноді вони можуть спонукати партнерів приділяти більше уваги одне одному й навіть пожвавлювати стосунки, у яких згасла пристрасть. Але ревнощі здатні й зруйнувати навіть найміцніший союз. Дослідники Делаверського університету вивчали вплив ревнощів на увагу та зорове сприйняття. Вони виявили, що сильні негативні емоції, пов’язані з ревнощами, можуть заважати людині помічати навіть предмети, які перебувають безпосередньо перед нею. Коли ревнощі стають патологічними, тобто ґрунтуються не на об’єктивних фактах, а на глибинних внутрішніх проблемах, подібна «сліпота» може поширюватися на різні сфери життя та стосунків. У такому разі одним із найефективніших рішень може стати звернення до досвідченого психолога. Але для початку поділимося з вами важливою порадою: обговоріть із партнером свої побоювання щодо власних або його ревнощів, чітко й недвозначно висловіть свої почуття та ставлення до ситуації. І, звичайно, скористайтеся рекомендаціями, які ми навели в цій статті, якщо вони відповідають вашій ситуації та не загрожують вашій безпеці. А головне — не забувайте говорити одне одному слова любові.

Даніела Пуертас

Психолог-психотерапевт