Що таке іпохондричний розлад або тривога за здоров’я?

Чи бувало так, що вам доводилося сканувати своє тіло на наявність хвороби, відвідувати безліч лікарів, здавати купу аналізів, маючи переконання у серйозному захворюванні, яке не може діагностувати жоден лікар?

Симптоми та прояви розладу

Слово «іпохондрія» зараз не вживається, оскільки воно стигматизує та применшує переживання людей. Наразі це розлад відносять до тривожних або нав’язливих розладів.

Суть тривожного розладу, пов’язаного із захворюваннями, полягає в тому, що людина шукає у себе різні хвороби, дуже часто смертельні, переживає величезну тривогу з цього приводу і, як правило, звертається до лікарів за лікуванням цих хвороб. Варто додати, що практично завжди на подібні пошуки та тривогу людину мотивують хворобливі або незрозумілі відчуття в тілі. Перелякавшись їх, людина намагається знайти логічне пояснення своєму стану, а проблема в тому, що, оскільки відчуття тілесні, то й тлумачаться вони як симптоми хвороби (рак, виразка тощо), а не як прояв нашої психіки.

Шлях до діагностики та лікування

Дуже часто такі люди проходять довгий і складний шлях відвідувань терапевтів, урологів, венерологів, кардіологів з метою підтвердити чи спростувати свої побоювання. Лікар, не знаходячи своєї патології, або направляє на додаткові аналізи, або радить відвідати психіатра чи психотерапевта. І в гарному сценарії людина дійсно доходить до фахівця у сфері психічного здоров’я.

У поганому ж сценарії людина відчуває лише відторгнення з боку лікаря, не може повірити в психологічну природу свого стану та знаходить нових лікарів, знову аналізи, знову лікування, знову направлення до психотерапевта — і знову відмова.

Психологічні причини страху захворіти та соматизація

Дуже непросто змінити свою думку. Дуже важко допустити, що біль у шлунку має причину в мозку. Важко повірити, що почуття, емоції, думки та психологічні травми можуть викликати біль у тілі та спонукати до постійного моніторингу здоров’я.

Варто зазначити, що люди, які переживають таку інтенсивну тривогу, мають для цього підстави. Справа в тому, що страх за здоров’я викликає інтерпретацію хворобливих або просто незрозумілих відчуттів у тілі. Наприклад, біль у грудях може інтерпретуватися як рак чи інфаркт.

Як з точки зору психоаналізу можна пояснити причини таких відчуттів і такої тривоги? Тіло — перша даність, яка у нас є. З самого дитинства психологічні процеси, почуття, емоції відображаються й у тілесній сфері. У формуванні тривоги за здоров’я ключову роль відіграє процес соматизації, тобто перенесення психологічного у соматичну, тілесну сферу. Це є своєрідним захистом від нестерпних почуттів та емоцій. Не випадково люди з подібним розладом скаржаться саме на здоров’я та в меншій мірі — на те, що відбувалося чи відбувається у їхньому житті. Питання здоров’я ніби затьмарюють усе інше. Переведення психічного у соматичне з подальшою тривогою за здоров’я — це своєріднтй психологічний притулок.

Роль психотерапії у роботі з тривогою за здоров’я

Майже завжди, працюючи з такими клієнтами, можна почути про певні події та переживання (або їхню відсутність там, де вони могли б бути). У цьому й полягає основне завдання психотерапії — допомогти людині встановити зв’язок між тілом і емоціями, в окремих випадках зрозуміти, що ховається за симптомами хвороби та страхами з цього приводу. Чому людина обирає боятися раку, а не того, що відбувалося чи відбувається у її житті? Чи можна з цим бути якось по-іншому, та як прийняти минулий травматичний досвід?

Так чи інакше, будь-яка робота з психотерапевтом — це шлях чесності, чесності насамперед із самим собою. За страхом саркоми чи ампутації стоять дуже складні життєві питання, кризи. Чесність і відчуття достатньої безпеки — те, що може бути запропоновано замість тривоги за своє здоров’я.