Страх

Страх – найсильніше та найголовніше почуття в нашому житті.

Страх як невід'ємна частина життя

Страх щось зробити. Страх НЕ зробити. Страх нового. Страх старого. Страх придбати. Страх втратити. Страх не встигнути. Страх відмови. Страх радіти. Страх відмовити. Страх жити. Страх померти. Страх… Страх… Страх..

Страх нами керує. Коли він тотальний. Коли намагаємося з ним боротися. Страх вбиває. Позбавитися страху неможливо. І не треба. Але його можна контролювати. Щоб вийти зі ступору, коли він паралізує. І використовувати на користь собі. Так, так, страх може нам допомогти. Якби парадоксально це не звучало.

Притча.

Один знатний перс прогулювався одного разу по саду в супроводі слуги. І ось слуга, запевняючи його, що бачив зараз Смерть, яка йому загрожувала, став благати дати йому найшвидшого коня, щоб він міг вихором помчати звідси і ввечері бути вже в Тегерані. Господар дав йому такого коня, і слуга поскакав. Повертаючись додому, господар сам побачив Смерть і запитав: «Навіщо ти так злякала мого слугу і загрожувала йому?» «Зовсім ні, - відповіла Смерть, - я не лякала його, я сама здивувалася, що він ще тут - адже я повинна зустрітися з ним сьогодні ввечері в Тегерані ».

Перемогти страх неможливо. І у багатьох випадках категорично не треба його позбавлятися. Через страх інстинкт самозбереження рятує нас. Не дозволяє нам лізти туди, де ми втратимо життя.
Ще раз підкреслюю, позбавитися страху неможливо. І не треба. Але його можна контролювати. Щоб вийти зі ступору, коли він паралізує. І використовувати на користь собі. Так, так, страх може нам допомогти. Якби парадоксально це не звучало. Але спочатку про контроль.

Контроль страху через усвідомлення

Контролювати страх можна тільки єдиним способом – подивитися йому в очі. Тобто визнати його. Та прийняти неминуче. Сказати самій собі «Я боюся!». Повторювати про себе або в голос «Я боюся!». «Я боюся!». «Я боюся!». «Я боюся!». «Я боюся!».......доти, доки страх зменшиться. Тобто з тотального і неосяйного окреслиться щось конкретне.
Наприклад. «Я боюся запізнитися на роботу». «Я боюся водити автівку». «Я боюся, що вночі хтось нападе». З конкретного «боюся» випливають конкретні дії.
Щоб вчасно прийти на роботу, раніше виходжу з дому. Щоб раніше вийти з дому, раніше встаю. Чи з вечора готуюся так, щоб вранці робити мінімум дій. Витрачати менше часу на збори.....
Для впевненого керування автівкою, додатково тренуюся. Прошу когось мене підучити. Чи винаймаю інструктора. Та перший час хтось поряд зі мною......
В темний час обираю маршрут найбільш людяний і світлий, хоч він і довший за звичайний......
Конкретні дії сильно знижують наше почуття страху. Або він зовсім зникає. Або замість нього приходить інше відчуття. Щось межове між страхом та збудженням. Як в народній мудрості «І хочеться, і колеться, і мамка не дозволяє».

Страх як дороговказ до особистісного зростання

Це вже той випадок, коли такий страх стає нам в нагоді. Дороговказ. І тут саме час використати девіз «Якщо чогось боїшся, зроби це. Якщо сильно боїшся, ЗРОБИ ЦЕ ОБОВ'ЯЗКОВО !!!
Страх - це тривога високої інтенсивності. Тривога - зупинене творче збудження. Іншими словами, якщо чогось боїшся (комусь подзвонити, з кимось зустрітися, щось зробити, щось сказати ...), значить, саме це і потрібно зробити. Значить, саме там знаходиться шанс задовольнити свою усвідомлену або неусвідомлену потребу, здійснити своє заповітне бажання.
Напруга виникає тоді, коли ми наближаємося до заповітної мети. І чим ближче підходимо, тим вище напруга. Ланцюг може замкнутися тільки після того, як ми переступимо через власний страх. Коли подолаємо власний опір.

I = U/ R ,

Де I - сила, U - напруга, R - опір. Закон Ома, однако.

Недарма у мене перша вишка технічна. :) Вже тоді точні науки накладала на психологію. Коли бігла на іспит з «Теоретичних Основ Електротехніки», дорогу мені перебіг чорний кіт. Я розцінила це як хороший знак. І виявилася права. П'ять балів по цьому жах-жах-жахливого предмету - це вам не цяцьки-пєцкі. Сама офігела. Правда, я готувалася.
Ой, щось я відволіклася.
Так ось. Прислухайтеся до себе. Довіряйте собі. Ворушіть лапками. І тоді будь-яка напруга буде робити вас сильніше. І приносити величезне задоволення. Про здоровий пофігізм пам'ятайте. «Фіг з ним! Що буде те й буде. Все, що від мене залежить, я роблю!!!»

Опубликовано 2020-05-06 в 12:04