«Талісман» у роботі психолога з травмованим клієнтом

Зараз надзвичайно уважно ставлюся до підбору технік та методик, які  застосовую у роботі з клієнтами, які перебувають у кризі або прожили тяжкий травматичний досвід, пов'язаний, зокрема, з війною в Україні.
У даному випадку я розповім про техніку «Мій талісман», яку досить докладно описав О. Копитін[3], однак у роботі я застосовую її з деякими змінами, які залежать від індивідуальних особливостей клієнта та його історії, умов, за яких проводиться робота та безлічі інших чинників. Дана техніка застосовується як в індивідуальній, так і в груповій роботі.

Застосування техніки «Мій талісман»

Ця техніка не використовується на перших зустрічах та на початку терапевтичного процесу. Вона застосовується, коли клієнт готовий прийняти історію «Пораненого-цілителя» і сприйняти той факт, що у нього ця частина теж є і на неї можна спиратися.

Будь-якій людині іноді важливо мати образ у голові, який відображатиме її відчуття власної стійкості, сили, здоров'я, мудрості. У консультуванні ж клієнт приходить до цього розуміння після того, як навчиться сприймати себе як такого, який справляється, вміє витримувати і не руйнуватися вщент. Коли в опис до образу «Я» починають включатися такі епітети, як «сильний», «гнучкий», «той, який вміє/знає/може» тощо., тобто, певні слова, за якими вгадується визнання власної сили, можливість подолати, перебудуватися, адаптуватися, почати знову жити. Це може супроводжуватись активізацією соціального життя. Внутрішні переконання будують основу для створення символу талісмана. Такі переконання в результаті створюють віру в себе і дають можливість продовжувати жити, незважаючи ні на що, адже талісман буквально є тим дзеркалом, в якому відображаються переваги клієнта. Дана практика є тією самою опорою, яка дозволяє створити баланс у надзвичайно болісному та важкому процесі психологічної підтримки людини, яка перенесла травматичний досвід. Це – рятувальний круг, що дозволяє не потонути у складних переживаннях. Іноді практики такого роду схожі на духовні ритуали, в яких вся увага зосереджена на духовних ресурсах.
Метою створення талісманічного об'єкта може бути зміцнення позитивного образу «Я» клієнта, концентрація уваги на внутрішніх та зовнішніх ресурсах, встановлення зв'язків зі світом і при цьому визнання власної вразливості, необхідності отримувати підтримку та готовність її приймати.

Як можна працювати з цією методикою?

Процес створення талісману

Найчастіше я пропоную клієнту намалювати, зліпити, створити будь-яким чином свій талісман. Як правило перед цим я прошу людину уявити себе самого героєм історії (або придумати героя), який знаходиться на якомусь етапі казкового шляху, на якому, як правило, герою зустрічається якийсь напівбожественний персонаж, маг, чарівник, відьма, баба-яга. Цей персонаж і дарує Герою певний талісман. Можна також не використовувати казкову термінологію, дозволяючи людині спиратися на більш-менш реальні історії її власної долі чи сім'ї, а також знання про її рід. Наприклад, якщо у клієнта була улюблена ним бабуся, з якою  складалися прекрасні теплі стосунки і вона залишається одним із теплих спогадів про дитинство, то дар можна прийняти від цієї значущої постаті. Також дар можна отримати від себе самого із бажаного майбутнього. Для людини віруючої, дар можна прийняти від якоїсь божественної постаті (янгол, святий, постать, яка асоціюватиметься з вірою). Так чи інакше, психологу важливо мати вже деякі уявлення про клієнта, складаючи інструкцію до цієї методики.

Якщо є така можливість, клієнту не варто поспішати у процесі роботи. Йому потрібно зосередитися і створити талісман максимально наближений до побаченого, намальованого уявою.                                                                  Дане зображення/ предмет можна або носити з собою постійно, або сфотографувати на телефон і періодично на нього дивитися.

Обговорення зробленої роботи частіше проводиться, аніж ні. Я не проводжу це тільки в тому випадку, якщо клієнт не хоче обговорювати, проте обов'язково розпитую про почуття та стани, які клієнт проживає після та проживав під час роботи над образом талісману, звіряючи з тим, що я помічала у процесі. Як правило, дана техніка дуже ресурсна, але якщо дар був вручений кимось із давно померлих або загиблих у війну родичів, клієнт занурюється в сум (саме тому з деякими клієнтами психолог майже директивно поводиться, пропонуючи саме казковий персонаж, а не фігуру з родини чи роду).

Обговорення талісману з клієнтом

Варіанти талісманів та їх інтерпретації

Що може бути талісманом? Насправді що завгодно. У моїй практиці найчастіше талісманами ставали деякі прикраси (кільця, браслети, кулони), чарівні палички, предмети одягу (пояс, туфлі, капелюх/корона), зброя (ніж, меч, щит, булава). О. Копитін досить докладно визначає можливі інтерпретації об'єкту та його несвідомий вплив на клієнта. Наприклад, посудини, чаші часто можуть бути якимось контейнером (що може опосередковано вказувати про необхідність мати захист і недостатньо розвинену/зміцнену здатність контейнувати); закрита посудина може при цьому вказувати певні внутрішні трансформації і необхідність мати внутрішній, сакральний простір.

Коробки та різні прямокутні предмети можуть говорити про необхідність створити умови для цілеспрямованої обробки, осмислення того, що відбувається у внутрішньому світі.

Все, з чого може зародитися життя (насіння, яйця) часто містять у собі програму майбутнього, можливість подальшого розвитку.

Людські фігури (ляльки-мотанки, наприклад, якщо робляться в цій практиці, а не як окрема форма роботи) можуть символізувати або самого клієнта, або значущість його роду/якоїсь окремої фігури, або включати ряд символічних якостей, які клієнту належить присвоїти і засвоїти, направивши на це зусилля і приділивши особливу увагу. Це може бути своєрідний план внутрішнього розвитку, трансформації.

Головні убори або підкреслюють значущість інтелекту і здатність осмислювати своє життя, або соціальний статус, роль або права.

Пояс немов є сполучною ланкою між верхньою та нижньою частинами тіла і може підкреслювати значущість цілісності.

Взуття – символіка життєвого шляху, який належить Герою пройти, та особистісних особливостей і, можливо, перепон, які були успішно подолані (стоптати три пари залізних чобіт, щоб зустрітися з значущою особою; пройти у взутті іншого його шляхом, щоб зрозуміти, що він мав витримати). Також це може бути символом готовності змінювати свою стратегію, обирати іншу дорогу, освоювати незвідану територію.

Якщо тварини з'являються як певного талісманічного об'єкта, то клієнт може досліджувати значущість своїх тіньових структур, образ внутрішньої сили (наприклад, жорсткість, стрімкість, здатність виживати, спритність тощо).

Зброя частіше підкреслює готовність захищати і захищатися, а також якості, які можуть сприяти цьому: силу давати відсіч, мужність, почуття власної гідності. Може бути безліч інших предметів, яких тут не описую, але вони дуже системно і повно описані в багатьох книгах, які я частково дам у списку літератури для ознайомлення колег. Проте все-таки хочеться наголосити, що покажчики символів – не куховарська книга, і іноді не має нічого спільного між книжним описом та внутрішньою реальністю клієнта.

Свою роботу з клієнтом я закінчую, як правило, підсумками, які допомагають мову метафору перевести в "мову життя", зробити зрозумілою для використання не лише в умовах певної внутрішньої реальності, а й у повсякденному житті.
Тривалість такої зустрічі часом важко передбачити: вона може бути досить стрімкою і клієнт працює швидко та ефективно, іноді робота поглинає клієнта настільки, що зустріч може тривати 2 години. На це трбе зважати, плануючи свою роботу. Однак якщо клієнт пережив травматичну ситуацію я волію не переривати заняття, доводячи розпочате до кінця, а на наступній зустрічі ще раз повернутися до розмови про сам образ і його вплив і деяке послання, що йде від образу.
 
Література:
1.    Вознесенська О.Л., Сидоркіна М.Ю. Арт-терапія у подоланні психічної травми: Практичний посібник / Олена Вознесенська, Марина Сидоркіна. – К.: Золоті ворота, 2016. – 202 с. – Вид. 2е: випр. та доповн.
2.    Копытин А.И. Методы арт-терапии в преодолении последствий травматического стресса. – М.: Когито-Центр, 2014. – 208 с.
3.    Копытин А.И. и др. Арт-терапия жертв насилия /Сост. А. И. Копытин. - М: Психотерапия, 2009. - 144 с: ил.

4.    Копытин А. И. Современная клиническая арт-терапия. Учебное пособие /А. И. Копытин — «Когито-Центр», 2015—(Университетское психологическое образование
5.    Керлот Хуан Эдуардо. Словарь символов.— М.: «REFL-book», 1994. – 608 с.
6.    Лебедева Л. Д., Никонорова Ю. В., Тараканова Н. А. Энциклопедия признаков и интерпретаций в проективном рисовании и арт-терапии. — СПб.: Речь, 2006. — 336 с.
7.    Практическая арт-терапия: Лечение, реабилитация, тренинг / Под ред. А.И. Копытина.- М.: «Когито-Центр», 2008.- 288 с.

Дата публікації 2022-12-22 в 11:03:06