|
Ольга Юрьевна Корниенко
22-10-2012 21:00:18
|
ivan,є один хороший спосіб.
ти можеш виразити всі свої почуття у творчості, дати їм життя, не заганяючи їх всередину себе.
У той момент, як тебе будуть охоплювати сильні почуття, малюй їх, або виражай у віршах, ліпи з глини, грай на інструменті - сконцентруй сильні емоції у певному творінні. це творіння ти можеш потім зберігати і показувати своїй коханій як прояв твоїх почуттів і переживань.
ще один спосіб - писати їй листа. ти навіть можеш не відправляти його їй. просто почни писати на аркуші паперу все, що тебе тривожить і заганяє у депресію, як ти сумуєш і хочеш її побачити.
аби краще адаптуватися, напиши список тих плюсів, які приносить нинішня ситуація: що нового ти можеш із неї взяти, який досвід отримати, з ким поспілкуватися, як себе проявити. перечитай свій список і реалізовуй ці "бонуси", які ти можеш отримувати, перебуваючи тут і тепер.
👍 рекоммендовать:
|
|
22-10-2012 21:14:12Дополнение от автора
|
|
я з нею спілкуюся кожний день,я не творча натура і проявляючи всю цю депресію на листочку стає ше гірше,бо більше задумуєшся над цим,самореалізовуватись теж дуже важко,просто не можливо в такому стані,нічого не допомагає(
|
|
22-10-2012 21:15:28Дополнение от автора
|
|
адаптуватися не можу,вже місяць пройшов,думав буде легше,привикну трошки,а то нічим не легше,а наоборот в якісь мірі ще гірше
|
|
Ольга Юрьевна Корниенко
23-10-2012 14:01:31
|
Іване, це був твій власний вибір їхати вчитися в інше місто?
якщо тобі важко торкатися почуттів, тобі необхідно хоча б активізувати власний організм на діяльність. роби елементарні фізичні вправи. вони не тільки нададуть тонусу організму, а ще й знизять рівень депресивного стану.
👍 рекоммендовать:
|
|
23-10-2012 20:15:10Дополнение от автора
|
|
Щодо вчитись то планувалось ще два роки до того як я почав зустрічатись зі своєю дівчиною..змінити неможна було нічого(,я ходжу в тренажрний зал,деколи навіть гуляю сам по місту,але приходить вечір і стає погано,навіть коли вже трохи змирююся,то виникає інша причина не можу заснути,лежу в ліжко по три-чотири години і товажко засинаю
|
|
Людмила Владимировна Ускова
25-10-2012 02:58:12
|
Иван, чувства, которые Вы испытываете, достаточно сильные, тяжёлые, но, очевидно, это любовь! А что если просто позволить ей (им) быть? Ведь Ваши переживания связаны с любимой девушкой, Вашими отношениями... И это нормально, что Вы переживаете! Конечно, расстояние - это серьёзное испытание, и не все его проходят (может именно это Вас и тревожит?), но всё это можно пережить! Ведь у Вас есть ваша любовь!
👍 рекоммендовать:
|
|
25-10-2012 09:19:45Дополнение от автора
|
|
те що в мене є моя любов-це правда,і це єдине,що мене радує,єдине,що мене успокоює..але це просто дуже-дуже важко,я так можу багато і не витримати,тому що,так буде тривати ще дуже довго..вони буде вчитися в іншому місті..батьки не хочуть її дати в це місто і це дуже погано,що ще більше впливає і доводить до такого стану!
|
Наші психологи
Похожие онлайн консультации
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
дайте пораду!
Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
теми: прийняття себе життєві цінності самореалізація
