Question

26-12-2012

Мені 28 років , працював системним адміністратором і програмістом.Живу в місті.Часто віддушину згаходив в селі, де жила бабуся, правда згодом в село переїхала тітка(65 років, чоловіка і дітей немає, квартиру в місті свою здає в оренду), це кошмар- кожен день сварки , постійно все не так,то не так зробив то не так поклав , туда не ставай, то не бери, це не можна ,будь ти проклят ,щоб ти здох, мама дурна тато дурний звідки ти можиш бути розумним, куда ти ящик береш ти такий самий гнилий як твій тато,твої друзі кажуть що ти нічтожество. Навіть на свята свариться. Мої батьки побудували цей будинок і бабуся і дідусь, а тітка взагалі не участвувала в будівництві а зараз прийшла і права качає мол її частина є. Я їй кажу Іра давай по совісті, а вона мені мол хто зараз по совісті поступає. Кажу харашо будинок твій живеш в ньому ти то помогаю я виходить тобі тоді плати мені за це , вона ти помогаєш собі я тобі цей будинок тримаю, я кажу ну вот я прийшов все звільняй, вона а як ти можиш за будинком ухажувати ти мол квартиру в місті не можиш втримати, я кажу звідки ти знаєш як я буду ухажувати за будинком якщо не даєш мені спроби. Вона мол та ти все розвалиш ти непутящий.У неї взагалі ліки від всіх бід робота, каже:Я за тебе й за маму теж переживаю але пороблю тай мені лекще стає.
Кажу ти задрала квартиру в місті здаєш свою, пенсію отримуєш в селі на все готове прийшла всім користуєшся - вона починає сильно злитися і істерити.

Батько вдруге пішов з сімї в 2003 а у мами з 2008 почались проблеми з нервами потім знайшли Альцгейнера чи Альцгеймера, зараз мати в пансіонаті , тітка(мамина рідна сестра) ніразу вмісто не приїхала поухажувати за мамою. В місті я устав від нервотрьопки за мамою не легко було доглядати, думав в село переїду жити щоб відійти, але тітка жити не дає.Вона мене доводить до сказу.Коли вона кричить у мене голова починає роскалуватися .
Кажу допоможи мамі вона ж твоя рідна сестра, а вона :а я ж їй надапомогалась коли тато пішов перший раз у мене через неї проблеми були. Я щоб маму врятувати пробував і роботу міняти і пробував багато часу уділяти але нічого не допомогло. Зараз дуже ізмотаний, злий.
Після спілкування з тіткою стаю злим роздратованим невдоволеним.
Тітка мене постійно подавляє.

Вопрос от: Саша; Возраст: 28

понравился вопрос?

26-12-2012 02:22:25Дополнение от автора

Всереді виникає "замешательство" вроді не дурак а виходить дурак, роблю все правильно а виходить не правильно, роблю все харашо а виходить погано, приїжаю до себе до дому а враження як до злої мачехи або до непонятно кого .Хочу в селі заспокоїтися а вона постйно мене достає.
Погано мені приліг вона починає на мене кричати щоб йшов до роботи. У мене безсоння появилось вона каже що бесзоння мол від того що я нічого не роблю що не устаю, а то що у мене тривоги багато за маму то тіпа фігня. Як ж вона мене достала!!!

26-12-2012 02:30:04Дополнение от автора

У мого друга є тітка так вона до нього з любов'ю говорить, допомогає, а моя відноситься до мене як до робочого , включає шефа постійно, я їй кажу виключи шефа хвати командувати я не твій подчиньонний до неї не доходить. Приїжаю після неї з села в місто з фраженням що мені резіновим молотком по голові надавали. Багато внутрішнього дискомфорта.Устав від її маразмів. Ще вбиває те що коли просив її допомогти мамі у неї грошей не нема, а на ремонт ваннни в селі 10000 грн є.

26-12-2012 03:09:05Дополнение от автора

Ще не знаю чому але помічаю що після неї невпевненим себе почуваю .Озлоблений. Ще мене дуже злить що вона постіно нехтує моїми стараннями і моєю працею їй постійно все не так, дуже сильно сильно сильно злюся. Відчуваю що мене не поважають і мають ні за що. Ще враження що моя тітка енергетийний вампір - постійно напругу створює і отримує від цього задоволення. Іноді виникає страх що я її можу вдарити або взагалі Боже упаси покалічити. Я втомився терпіти ці знущання, я втомився від її маразмів. Вона багато на мене страху наганяє. Я дуже боюся її крику, голова від нього роскалується

26-12-2012 03:33:04Дополнение от автора

напевно б до завтра писав як вона мене зодовбала

27-12-2012 23:59:09Дополнение от автора

якщо чесно мене двоїть з одної сторони жалко тітку і багато співчуття і жалості до неї що вона бідна нещасна чоловіка немає і дітей немає, ще її подружка сказала мені мол ти маєш Іру(тітку) зрозуміти їй важко її бабушка в дитинстві багато "строїла"(мені стало шкода тіткиного внутрішнього ребьонка) . багато до тітки жалю і співчуття і рідна людина і хотілося б з нею по нормальному без крику і сварок по чесному по совісті, хотілось щоб за мамою допомогала доглядати, а з іншої сторони вона(тітка) мене так достала що терпіння вже давним давно закінчилось
і злості агресії дуже дуже багато на неї.Ще багато болю вона мені причинила.
Ще помітив що у мене є привичка жаліти людей

24-02-2013 07:41:02Дополнение от автора

так справді хочеться щоб хтось мене пожалів, хтось рідний і близький

24-02-2013 07:42:23Дополнение от автора

цього сильно хочеться

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Юлия Якименко
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Алла Владимировна Саенко · Answer 1 · 2012-12-26 09:12:23

А у кого юридические права на этот дом?Он ваш?Потому что у меня,например.такое впечатление,что каждый из вас не вполне уверен в своем праве на этот дом,и неосознанно пытается получить какие-то дополнительные права - эмоциональные.Тетка вас донимает тем,что вы не такой,как надо(а значит - какое право у такого неумехи на дом?!)Вы злитесь на тетку,что она такая вампирша(а значит -какое право у такой гадюки на дом?)Я так поняла,что юридически дом ваш,но вам надо решиться на какие-то серьезные и неприятные действия,которые сделают ваши права реальными.Решиться вы не можете - то ли не вполне понятно,что это за действия должны быть(я тоже не знаю - с милицией ее,что ли,выгонять?-я не разбираюсь в этом),то ли не вполне чувтвуете себя вправе отказать ей в ее правах.От этого,мне кажется,ваше ощущение неопределенности,неуверенности в правильности своих действий.Потому что наплевали бы вы на все,что она там болтает,если бы были уверены в основном - рано или поздно вы ее отсюда выставите.

Юлия Линник · Answer 2 · 2012-12-26 13:40:06

Я поддерживаю ответ коллеги, но, когда я читала Ваше письмо , то у меня появилась идея о том, что Вы плохо знаете свою агрессию и как-то не умело с ней обращаетесь . Вы или по-хорошему все пытаетесь решить и договориться, или чувствуете зашкальную агрессию " Іноді виникає страх що я її можу вдарити або взагалі Боже упаси покалічити ". Дело в том, что таких людей как Ваша тетя, да и вообще агрессивных людей достаточно много и внутри у них, как будто есть радар или внутреннее чутье, на кого можно давить, а на кого нет. Вот, Вы видимо в числе тех людей, на кого можно давить и обе Ваши стратегии заведомо провальные. Если Вы поймете для себя Ваш уровень агрессии и научитесь им пользоваться, то Вы вряд ли так сильно будете раниться о таких людей, как Ваша тетя. Но анализ Вашей агрессии - это разговор не в переписке, а личная работа с психологом.

Юлия Линник · Answer 3 · 2012-12-28 12:54:42

А может привычка жалеть других, прежде всего, касается Вашего внутреннего желания, чтобы пожалели ВАс ? Но, к сожалению, не находятся люди, которые вас могу пожалеть ? Агрессия - это прекрасная реакция на что-то, в Вашем случае, видимо, на боль, что данный человек отказывается Вас понять и помочь, хотя я не исключаю, что Ваша тетя - не единственный человек, который игнорирует Ваше желание быть поддержанным. Т.е., я хочу сказать, что в поддержке, прежде всего, нуждаетесь Вы, и даже не знаю, есть ли у Вас шансы получить ее именно от этого человека, но можно попробовать ее попросить у других людей.

Моя тітка хоче мене звести з розуму