Як прийняти реальність?

Доброго дня!
Я часто ідеалізую світ. Моя бурхлива уява допомагає мені бачити можливості у ситуаціях, в яких ніби-то й не має розв'язки. Я завжди живу у своєму казковому світі, де все ідеально, де все так, як я тільки міг собі мріяти. Справа в тому, що це уявний світ. Це все я собі фантазую. Я можу просто закритися у якійсь кімнаті (так, щоб я точно знав, що ніхто не побачить мене) і лежати або сидіти із закритими очима і уявляти все найпрекрасніше, що я тільки міг би сам собі побажати. Є така фраза: "Мечтать не вредно". Але я маю сумніви
Я часом не можу відділити реальність від фантазії. Часто мені здається, що все придумане мною матеріалізується і мрія переходить в реальність. Я ніби лечу. А потім раптово падаю на асфальт. Цей асфальт - це гірке усвідомлення реальності. Так, у реальному світі я прагну того стараюся робити усе для того, щоб мрії здійснилися.
Чого я тільки не напридумував: престижна робота, чудова сім'я, прекрасна дружина, діти, чудові стосунки між сусідами, авторитет між людьми. Думки про те, яким я буду сім'янином. А потім "бац!" - і це все зникає. І саме в цей момент мені стає дуже погано. Мені моментально на очі навертаються сльози від усвідомлення моєї, скажем так, безпорадності. Я розумію, що все ще попереду, що, можливо, все буде так, як я й хочу зараз. Я знаю, що мене обов'язково будуть підстерігати перепони і небезпеки, труднощі на моєму життєвому шляху. Однак так хочеться зануритися у цю казку...Так чудово у цьому світі...І знову печаль.
Мені це заважає жити. Я люблю мріяти. Уява дає мені безліч різних ідей і часто допомагає мені викручуватись і вирішуввати побутові труднощі і життєві проблеми. Я ніби дитина, яка не виросла достатньо, щоб дістати печиво з полички.
Усе ще попереду, але хочеться знати, що це все буде зі мною. Це трохи схоже на сценарій до мого життя і, можливо, я буду розчарований, коли отримаю все і зразу. Я стараюся радіти з того, що у мене є вже тут і зараз. А ще я прагну все більшого і більшого. Та я втрачаю багато часу на те, щоб мріяти, коли натомість я міг би зробити щось дійсно корисне для себе і для людей. Я ніби на кілька хвилин вивалююся із реальності. А це заважає мені по справжньому дивитися на речі.