Question

02-06-2009

З раннього дитинства був хворобливою дитиною вірніше в мене була одна хвороба яка впливала на інші органи таким чином у мене виникали різні симптоми які ніяк не поєднувалися. Лікарі казали шо потрібно шукати основну причину цих симптомів. деякі мої симптоми в казували на епілепсію,мені тоді було 10 років мама привела мене до психоневролога який поставив мені діагноз розумова відсталість.Цей момент в своїй біографії я недуже добре памятав про це мені розповіла моя мама в коли у мене було 17років.Просто про це мені ніколи батьки незгадували. Я продовжував вчитись у школі а в 20 років поступив в університет. притому в мене постійно присутнє відчуття неповноцінності з яким важко справлятись. Мене цікавить чи можливо що дипломований спеціаліст використавши необхі методики діагностики поставив помилковий діагноз.

Вопрос от: сергій; Возраст: 23

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

02-06-2009 23:05:34Дополнение от автора

взагаліто я тіль один раз задавав питання.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Леся Николаевна Яковлева · Answer 1 · 2009-06-02 22:07:54

сергій, звісно поставив діагноз невірний. В уныверситеті розумово відсталі не навчаються. Можливо у нього були якісь проблеми у житті і до вас він поставився легковажно, або не зміг встаноати з вами емпатійні стосунки на консультації. А психологічну травму в 10 років залишив вагому. Якщо відчуття неповноцінності впливае на ваше життя, то варто попрацювати з психотерапевтом. Вам для заспокоення - почитайте про Ван Гога чи Енштейна, їх також визнали ненормальними у свій час. Зате вони не були сірими середньо-статистичними людьми, а - особистостями.

Алина Иосифовна Фирсель · Answer 2 · 2009-06-02 22:42:11

Не берусь утверждать и заочно оспаривать диагнозы (да и не наша это задача), но и правда,бывает, что врачи тоже ошибаются.
Если вас беспокоят какие-то симптомы, указывающие на эпилепсию или др. заболевание - очень рекомендую пройти повторное мед. обследование.
Если не ошибаюсь - это ваш вопрос был на предыдущей стр.? По стилю письма и очень высокой чувствительности и ранимости - похоже, что речь никак не идет об умственной отсталости...Скорее о каких-то глубинных переживаниях и травмах. Еще раз повторюсь о необходимости очной консультации психолога или психиатра.

Алина Иосифовна Фирсель · Answer 3 · 2009-06-02 23:08:54

Алина Иосифовна Фирсель 02-06-2009 23:08:54

Простите - перепутала, значит:))

👍 рекоммендовать:

Владимир Витальевич Ланько · Answer 4 · 2009-06-03 00:08:23

Постановка психиатрического диагноза не является простым и одномоментным действием. Для этого необходимо целый ряд условий выполнить. И для диагноза необходимо заключение психолога, а также может понадобиться заключение других врачей.
Кроме того, любой диагноз ставится, чтобы подобрать человеку адекватное медицинское лечение.
Из письма совершенно не ясно - пишите вы о том, что сказала мама или о том, что прочитали. Но фраза о дигнозе звучит несколько иначе.
Так что действительно, чем мучиться сомнениями, лучше пройти обследование.
Или, для начала - сходить на прием к психотерапевту.

Татьяна Александровна Страшук · Answer 5 · 2009-06-03 11:48:11

Все мы живые люди и ошибиться может кто угодно. С чувством неполноценности из-за этой психотравмы стоит поработать с психологом, заодно и проанализировать психосоматические варианты Ваших нынешних болезней.

чи помилковий діагноз?