Question

14-01-2017

Допоможіть будь ласка подивитись із сторони, була б Вам дуже вдячна.
Постараюсь коротко. 6 років тому, до мене залицявся хлопець; він мені також симпатизував, але цього я не враховувала: "я морозилась". Чому так? через мою невпевненість, страх у спілкуванні з хлопцями, неосвіченність у стосунках, проблеми в сім'ї.
Після того, весь цей час, я про нього згадую. Він став для мене ідеалом певним, я порівнюю його з іншими, я багато про нього думаю, деколи мені здається, що я зійшла з розуму, якісь хворобливі ілюзії; зрідка дуже випадково ми бачились, після цього всі думки про нього. Через це мені дуже важко переключитись на когось іншого, ж такий вік, хочеться поряд людини, а я не можу; серцем завжди відчуваю не те, неприязність до інших. Мене хвилює дуже, моя зацикленність на ньому, чому так багато думок? Мені здається я якась не така як всі, у всіх здається все так просто, а у мене ні.
І ось недавно він написав мені, що "він завжди про мене думав" І "хотів би поєднати життя разом", але зараз не час (це пояснюється тим, що він попав був у тяжку аварію, іде реабілітація). Але після цих слів, я була окрилена, хоча розумію, що це слова, тим паче, я знаю у нього є інша дівчина; А після слів сказаних від нього - тишина вже 1,5 місяці. і я відчуваю, що після цих слів я стала закритішою, замкнутішою у спілкуванні, менше виходити з дому, я розумію я чекаю його, його смс, дзвінка, зустрічі з ним. Але, але розумієте, я і сама розумію, що слова, сьогодні є, завтра їх забули. Якою силою волі я не старалась, я не можу, все зводиться до нього. Я боюсь, що я буду чекати, і все прогавлю. Я невпевнена, що я йому потрібна (але у смс, не прямми натяками, він мав зрозуміти, що він мені не байдужий)

Вопрос от: Mariana; Возраст: 21

понравился вопрос?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Наталия Горская (Киев) · Answer 1 · 2017-01-14 21:49:08

Mariana, там де немає реальних подій, є дуже багато простору для фантазій. Ви багато думаєте про хлопця, але не робите реальних кроків для перевірки своїх припущень щодо нього.
Ви чекаєте від нього дзвінків, смс та інших кроків, хоча йому зараз набагато важче, ніж Вам, адже це він після аварії проходить реабілітацію, до того ж, будь-яка аварія травмує не тільки тіло, але й психіку, забирає моральні сили, віру в себе, в те, що «все буде добре».
«А після слів сказаних від нього - тишина вже 1,5 місяці» - але ж він сказав ті слова, а чи почув він щось відверте у відповідь?
Чи були якісь ваші реальні кроки, чи розмовляли Ви з хлопцем відверто хоча б на ті теми, які він озвучував, чи про те, що він відчуває, що його турбує, про що хотів би поспілкуватися з Вами ?
Будь-які фантазії перевіряються насамперед реальністю. Нажаль іноді реальність їх руйнує, однак тоді людина вивільняється від ілюзій, хоча це може виявитись болісним.

6 років живу одним хлопцем: моя зацикленність хвороблива?