Question

23-05-2018

Доброго дня!
З чоловіком знаємося вже давно (більше 7 р). 2.5 р. одружені. На один рік мали перерву, в той час у мене був інший хлопець (всього 3 місяці). (Тепер я зрозуміла, що тоді мені не вистачало уваги, ніжності, чого я добрала в колишнього, відповідно і змогла зійтися зі своїм тепершнім чоловіком знову). Він був старший на кілька років, але досить досвідченіший. Багато в чому, можна сказти, "відкрив мені очі", як і в загальному житті, так і в стосунках. Потім ми розійшлися. Причина банальна - він хотів сексу, а я була не впевнена в ньому. (Єдиний чоловік, з яким я мала секс - це мій теперішній чоловік. І зараз починає з*являтися зацікавленість: "А як то з іншими чоловіками? Зокрема, як воно могло бути з колишнім?")
Довгий час ми не бачилися, все здавалося забуто. Після двох років зустрілися. Я зрозуміла, що маю до нього якісь ще почуття (не можу сказати, що вони дуже сильні, але теплі:)). Він сказав, що теж ще має почуття. Зустрічалися кілька разів. Він хоче сексу, а мені "не дозволяє" мій статус (заміжньої) і совість. І коли ставлю на ваги чоловіка і його - розумію, що всі плюси у чоловіка, але надзвичайно мене тягне до колишнього. Той ясно дав зрозуміти, якщо не буде сексу - не буде нічого більше. Хоча я й усвідомлюю, якщо й секс буде - то не означає, що буде щось більше. Але найголовніше, що після кожного разу, коли ми бачимося і в нас нема сексу - він вміє то подати так, що я відчуваю себе винною. І це відчуття провини мене просто з*їдає зсередини, хоча до останньої клітини свого тіла розумію, що ні в чому перед ним не винна. І оце відчуття провини впливає на мій настрій. Останнім часом я постійно засмучена, часто навіть не хочеться злазити з ліжка і щось робити, сльози самі по собі лиються, годі зупинити. Чоловік звичайно запитує "що сталося", та ж не можу йому розказати ось цих всіх деталей. Коли пишу колишньому - зазвичай ігнорить, і це ще більше підсилює відчуття провини. Хочу позбутися цього. Але тут же з*являється страх: "як то я його позбудуся? то ж означає, відпустити все, що в нас було доброго, ніжного, приємного". І тут же розумію, що ці стосунки нічого доброго не приносять (окрім задоволення в 2 години, поки ми з колишнім разом і поки не починаємо розмови про секс, якого в нас знову не буде), лише розчарування, роздратованість, підсилюють невпевненість в собі, сіють вагання "чи потрібно було мені вже того заміж", починаю шкодувати за втраченими можливостями/часом/людьми.

Вопрос от: ЯкавжеЄ; Возраст: 28

понравился вопрос?

23-05-2018 17:10:09Дополнение от автора

Розумію, що частково це комплекси, які збереглися ще з часів школи (де я була відмінницею, відповідно мала бути "правильною") і часу, поки жила в селі (там всі і завжди знали, що, як і коли правильно, а я тому корилася дуже легко. тепер каюся).
Вся ця ситуація виглядає як якесь підліткове кохання, але проблема в тому, що я давно не підліток, і мені вже 28. Пора задуматися про якусь сім*ю чи щось важливіше, а мені спокою не дають стосунки чотирирічної давнини.
Завчасно дякую за пораду

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

13-06-2018 17:45:01Дополнение от автора

Всім дякую. Насправді багато винесла з ваших відповідей. На жаль, мій психотерапевт задає інші питання, які чомусь не підводять до "правильних" роздумів.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

24-10-2017 Почуття провини та жалю

17-09-2009 Внутрішньоособистісний конфлікт, ностальгія за минулим, почуття провини, відчуття що своїми руками знищила своє щастя, здається що пішла хибним шляхом і не реально вернутися

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 1 · 2018-05-23 18:20:00

Добрий день! Вам не висиачає уваги і ніжності, які Ви добирали колись. Чи отримаєте Ви бажане, якщо колишній "ясно дав зрозуміти, якщо не буде сексу - не буде нічого більше. Хоча я й усвідомлюю, якщо й секс буде - то не означає, що буде щось більше. Але найголовніше, що після кожного разу, коли ми бачимося і в нас нема сексу - він вміє то подати так, що я відчуваю себе винною. І це відчуття провини мене просто з*їдає зсередини, хоча до останньої клітини свого тіла розумію, що ні в чому перед ним не винна. І оце відчуття провини впливає на мій настрій. Останнім часом я постійно засмучена, часто навіть не хочеться злазити з ліжка і щось робити, сльози самі по собі лиються, годі зупинити" Що він робить ? Маніпулює Вами, чи є тут турбота, НІЖНІСТЬ, УВАГА? Про що і про кого думає колишній? Якщо він отримає бажане, як на вашу думку будуть розвиватися стосунки далі? Це те, про що Ви мріяли???? Як Ви думаєте, ця тактика маніпулювання іншими притаманна взагалі колишньому? Ви думаєте Він буде надалі з Вами якось по-іншому себе поводити, чи буде викликати у Вас провину, щоб маніпулювати Вами? Він знає, на що натиснути : " я була відмінницею, відповідно мала бути "правильною") і часу, поки жила в селі (там всі і завжди знали, що, як і коли правильно, а я тому корилася дуже легко. тепер каюся)", Ви звикли до прийняття позиції жертви з дитинства. А жертву завжди знайде маніпулятор, як Ваш колишній..
---
Вам не вистачає уваги і ніжності - а поряд Ваш чоловік, який помічає, що Вам погано і запитує небайдуже? Зверніться до психолога, попрацюйте над собою.
---
Подробнее: Відчуття провини https://upsihologa.com.ua/ask/ask.php?id=28918

Юрий Дмитриевич Ковальчук (Киев) · Answer 2 · 2018-05-23 20:18:13

Доброго дня.
А навіщо Вам зустрічі з колишнім? Ви пишете, що колишній Вас: ігнорить, змушує почуватись винною, атакує принципи, за якими Ви живете, "ці стосунки приносять лише розчарування, роздратованість, підсилюють невпевненість в собі, сіють вагання". В результаті "Останнім часом я постійно засмучена, часто навіть не хочеться злазити з ліжка і щось робити, сльози самі по собі лиються, годі зупинити." Але Ви все одно йде на зустрічі з таким токсичним чоловіком. Чого Ви чекаєте? Поки він психологічно Вас понівечить, Ви капітулюєте і зрадите чоловіку, а потім будете ще більшим почуттям вини мучитись? Навіщо Ви так обходитесь з собою? Що такого є в цих зустрічах, що Ви заради цього страждаєте?

Алена Губа (Киев) · Answer 3 · 2018-05-23 22:22:53

Доброго дня. Те що ви називаєте «підлітковим коханням», до кохання, нажаль, немає ніякого відношення, це швидше схоже на співзалежні стосунки, які саме й формуються на відчутті провини(трикутником Карпмана займати час не буду, при бажанні почитаєте). Щоб ви змогли дати раду своїм переживанням, краще розпочинати з ідентифікування своїх емоцій, оскільки часто можна називати одні почуття іншим. Наприклад, за відчуттям провини може ховатися страх, як захисна реакція, коли тривога зливається з провиною і їх складно відрізнити. Або коли одна людина відмовляє/має труднощі відмовляти в чомусь іншій, то перша щоб не викликати в іншої образу, гнів, бажання, а також купу емоційно заряджених почуттів, може відчути провину, як більш «звичний» спосіб стриманої реакції, засвоєний з дитинства. Я вам співчуваю, так як розумію, що проживання провини наодинці з самим собою – це завдавати непомірних страждань і катувати себе. Прийняття певного рішення надає людині відповідальності за свої дії, а це не так просто зробити, як іноді здається, а якщо ще й так щоб не жалкувати, то вони мають бути усвідомленими. До цього моменту має б бути певний час кропіткої роботи по пізнанню своїх істинних потреб, бажань, прийняттю себе справжньої, з усім спектром почуттів.

Анна Андреевна Воробьева (Киев) · Answer 4 · 2018-05-23 22:25:14

Здравствуйте! Эти прошлые отношения остались незаконченными для Вас. Эмоционально Вы до сих пор зависите от бывшего парня. А он успешно этим пользуется. И есть риск, что применяяманипуляции, вынудит Вас сделать то, что Вы не хотите.
И тогда уже будет реальный повод испытывать вину. Такие вопросы решаются в кабинете психолога. Советы будут малоэффективны.

Ольга Евгеньева Болдырева (Киев) · Answer 5 · 2018-05-24 15:51:38

Добрый день. Мне кажется, Вы и терзаетесь из-за того, что Пора задуматися про якусь сім*ю чи щось важливіше. Вы задумываетесь или просто нужно, вот в чём вопрос.
Если Вам хочется секса от этого мужчины, это одно. Если не хочется - к чему тогда это чувство вины? У вас с ним в таком случае просто разные потребности.
Ну и, наверное, самое главное - зачем отношения, которые Вас не устраивают? ( я о муже) Если всё же существует для Вас ценность - работайте вместе над ними. Если нет - какой смысл просто быть в отношениях, при этом общаясь с другим. Ведь если не устраивают отношения с мужем, Вы постоянно будете искать что-то на стороне с другими
Удачи Вам!

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 6 · 2018-06-13 18:00:59

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 13-06-2018 18:00:59

Що Ви маєте на увазі?

👍 рекоммендовать: