Я ничего не чувствую…
Сейчас я в активном поиске своего малыша, неделю назад мне показали ребенка, чудная девочка 10 месяцев, совсем крошечка, очень домашняя и похожа на меленького ангела…. С ребенком мне дали пообщаться, я брала ее на руки, прижималась к ней, смотрела в ее глазки и задавала себе вопрос, моя ты или нет….
Но к сожалению я ничего не почувствовала к этому чуду….
Я много читала литературы и случаи других усыновителей и знаю что выбор нужно делать только сердцем, поэтому и страдаю сейчас, мучаюсь от чувства вины и непонимания почему я ничего не чувствую….
Я достаточно чувствительный человек, имею хороший контакт с другими детьми, обожаю своих племянников и детей своих друзей. Возможно я действительно не ее мама, а возможно я эмоционально перегорела, так как перед встречей с малышкой мне ошибочно показали другого ребенка (ошиблась медсестра)… Вообщем если у вас есть мысли на эту тему, буду рада, очень прошу отнестись бережно к моим чувствам так как тема не простая…
Спасибо!
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.