Question

08-08-2019

Чоловік у травні повернувся додому після тривалого перебування в зоні ООС. Я вмовила його не продовжувати контракт, взяти на деякий час паузу, оскільки надалі такий ритм життя я б просто психологічно не витримала. Але на цьому випробування для нашої сім'ї не завершились. Чоловік повернувся зовісім іншою людиною, він був дуже напруженим, роздратованість швидко перетворювалась в агресію (в пік люті бив кулаками в стіну). Перший місяць взагалі розмовляв зі мною мало, дуже переживала, бо йому завжди було важко тримати проблеми в собі. Зараз інколи мені щось розповідає, але слідкує за моєю реакцією, щоб не налякати мене. З'явились проблеми з алкоголем, чого він вперто не хоче помічати. Він не п'є кожного дня і вживає здебільшого пиво, але швидко п'яніє. Загалом за цей час було безліч непорозумінь, але зараз він став спокійнішим, не так гостро реагує на проблемні ситуації (хоча світ до цих пір поділений на біле та чорне), краще спить. За його цивільною спеціальністю вакансій у нашому місті немає, перекваліфіковуватись він не хоче. Тож постало питання про повернення на військову службу. Мене від однієї цієї думки починає трусити, близькі наполягають на тому, що потрібно народити дитину і все вирішиться само собою. Але я до цього не готова. Хочеться просто спокою, нормального життя за шаблоном робота-дім, де вдома можна просто відпочити. Як полегшити адаптацію до мирного життя і як поговорити з чоловіком, щоб він не повертався на військову службу? Питання про необхідність звернення до психолога він відкидає категорично.

Вопрос от: Анастасія; Возраст: 23

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

09-08-2019 00:19:39Дополнение от автора

Він не хоче нікуди звертатись, бо для нього все нормально, нічого не сталось. В цьому мене намагаються переконати і наші близькі. Я намагалась запропонувати йому піти на курси англійської, продовжити навчання у вузі, але поки що він не бачить свого місця тут. Палітра моїх відчуттів по відношенню до нього дуже різноманітна від безмежного щастя, коли він повернувся, радості, коли він посміхається і має гарний настрій до болючого мовчання, коли він злиться, і страшенної образи, коли він грубить або п'є. Але за цей увесь час він жодного разу не піднімав на мене руку. Загалом складно психологічно, щойно зловила себе на думці, що я більше схожа на мама, ніж на його дружину. Причому на маму-одиначку, яка й далі сама все тягне на собі...

09-08-2019 00:31:06Дополнение от автора

Спочатку я залишилась сама, мене всі переконували у тому, що я зобов'язана бути сильною і не піддаватись емоціям, бо там люди ризикують життям, а тут все дуже просто і важливо, щоб війський знав, що вдома все добре. І я в це повірила, переконала себе. Навчалась, працювала на роботі, а коли він дзвонив - це вже було щастя і всі проблеми зникали. Психологічно налаштувала себе до того, що треба почекати лише до повернення (спочатку говорили лише про три місяці, а так пролетіло 10...), я домовлялась з собою і просто виконувала свою обіцянку. А потім коли мені здавалось, що настав щасливий кінець, все перетворилось в пекло. Всі говорять, що потрібен час і багато любові і турботи. Ось я знову переконала себе в цьому і терплю, але напевне на цьому моменті щось пішло не так

09-08-2019 00:41:40Дополнение от автора

Хочу спокою, хочу побути на самоті, хочу поїхати кинути все і тиждень відпустки побути в бабусі, щоб ніхто не знав, де я. А найголовніше - хочу все відпустити і не думати про це. Що я напевне і зроблю.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 1 · 2019-08-08 23:51:20

цитата:

близькі наполягають на тому, що потрібно народити дитину і все вирішиться само собою. Але я до цього не готова.

Анастасия, здравствуйте. Что бы не говорили Ваши близкие, рождение ребенка ну никак не может повлиять на ваши отношения в паре. Разве что в худшую сторону, кода добавятся дополнительные обязанности. А также раздражение и недосып, которые сопутствуют рождению ребенка. Обязательно прислушивайтесь к себе в этом плане.

цитата:

Як полегшити адаптацію до мирного життя і як поговорити з чоловіком, щоб він не повертався на військову службу?

Если Ваш муж хочет туда вернуться - то никак. Для того, чтобы ему помочь, необходимо и его собственное желание. На данный момент ситуация обстоит так. Скорее всего он действительно травмирован тем, что там происходило и не может переключиться на мирную жизнь. Если он не хочет переквалифицироваться, а ищет возможности вернуться туда - Вы его никак не остановите.
Как Вам вообще рядом с ним сейчас находиться?

Анна Автондилова (Киев) · Answer 2 · 2019-08-09 00:02:21

Здравствуйте, Анастасия. Мужу важно пройти программу психологической реабилитации. Вы со своей стороны можете об этом говорить. Пробуйте задавать вопросы по какой причине он исключает обращение к психологу?

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 3 · 2019-08-09 00:22:22

цитата:

Загалом складно психологічно, щойно зловила себе на думці, що я більше схожа на мама, ніж на його дружину. Причому на маму-одиначку, яка й далі сама все тягне на собі...

И давно Вы стали ему мамой? Почему так вышло, как считаете?

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 4 · 2019-08-09 00:35:18

цитата:

Всі говорять, що потрібен час і багато любові і турботи. Ось я знову переконала себе в цьому і терплю, але напевне на цьому моменті щось пішло не так

А Вы? Вы что чувствуете? Все, кто так говорит, они не на Вашем месте, они не живут Вашей жизнью. Чего хотите Вы? На что имеете право?

Анна Автондилова (Киев) · Answer 5 · 2019-08-09 00:44:03

Вы зависимы от его эмоционального состояния. Действительно очень сложно находиться с человеком который видел другой мир и в его памяти и восприятии совсем другая картинка несмотря на то, что он уже в другом месте. Реабилитация ему даст возможность быстрей адаптироваться и сменить восприятие. Вообще это по идее обязательная процедура для всех кто возвращается из зоны военных действий. Похоже вам сейчас тоже нужна поддержка. Старайтесь заботиться о себе.

Ксения Шалимова (Киев) · Answer 6 · 2019-08-09 00:48:42

цитата:

Хочу спокою, хочу побути на самоті, хочу поїхати кинути все і тиждень відпустки побути в бабусі, щоб ніхто не знав, де я. А найголовніше - хочу все відпустити і не думати про це.

Похоже Вы слишком много делали так, как хотели окружающие, и в какой-то момент потеряли себя. Обязательно отдохните. Попробуйте прислушаться к себе и понять, какой жизнью Вы хотите жить. У меня возникает ощущение, что Вы очень здравомыслящий человек, и сейчас просто запутались.

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 7 · 2019-08-09 07:04:41

Добрий ранок! Вам і чоловіку потрібна допомога. Чоловік відкидає звернення до психолога, як правило так роблять багато хто з чоловіків. Але вони чують своїх побратимів, які звернулись за підтримкою. Чи є у Вас зв‘язок з його товаришами, спробуйте вплинути через них. Якщо зацікавить, напишіть мені на пошту, дам контакти центрів, допомога може бути там і безкоштовною. Усього доброго Вам!

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 8 · 2019-08-09 11:22:52

Добрый день!
Существуют волонтерские программы, кризисные службы по работе с людьми, прошедшие боевые действия. Я Вам очень сочувствую, потому что Вам приходится быть терапевтом для своего мужа на протяжении 24 часов в сутки. Это очень изматывает. Конечно, ребенок сейчас только усугубит ситуацию и будет чувствовать психологический климат в семье.

Як поговорити з чоловіком?