Не нахожу общий язык с родителями
Я не совсем парализована могу выполнять некоторые бытовые дела, например готовить, но для этого надо перевесить шкафы пониже поставить коляску в квартире. Они этого делать не хотят. Они так привыкли, им и так удобно, а про меня никто не думает. Они считают что если я инвалид то априори ни на что не способна. Мы же для тебя все делаем и будь довольна. А я себя чувствую домашнем питомцем, но я же человек и просто хочу чтобы мои потребности тоже учитывались. Хочу выходить на улицу, хочу хотя бы у себя дома чувствовать себя полноценным человеком. Мои родители уже пожилые люди и мне больно когда моя мама с больными ногами за мной ухаживает как за маленьким ребенком! Если бы я была лежачей тогда ладно никуда не денешься. Но это же не так! Я пробовала им объяснить что они не правы я и убеждала, и просила, и ссорилась ничего не помогает! Я не знаю что мне делать жить так дальше я не могу! Чтобы сделать все что мне нужно самой у меня нет денег. И работы я найти не могу. Мне жить не хочется, когда я думаю о том что ещё хотя бы год проживу так как я живу сейчас, а как изменить свою жизнь я не знаю? Состояние полной безысходности!
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.