Question

09-04-2020

Здравствуйте, моя проблема состоит в том, что я не хочу никуда поступать, я выбрала предметы, от которых хочу отказаться, потому что для меня пытка пытаться подружиться с новым коллективом, общаться, я сильно боюсь осуждения, можно сказать нелюдима. За это меня осуждают родители и знакомые. Когда я пытаюсь быть социальной, то это выглядит нелепо и смешно. Но это меня сильно тяготит, я мечтаю о нормальной жизни, социальности и хороших друзьях. Во время карантина ситуация с одиночеством обострилась, а в обычные дни я очень сильно устаю от людей. Причем им же не объяснишь, что я просто хочу побыть одна, они обязательно обидятся. Плюс я не знаю чем хочу заниматься, до егэ уже совсем ничего, а я забросила учебу и не знаю что решать, причем я знаю как себя обеспечить деньгами, но родители хотят, чтобы я получала высшее образование.

Вопрос от: Sasha; Возраст: 18

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

09-04-2020 16:34:59Дополнение от автора

Я устала от общения, меня это сильно сбивает(но без общения мне так же тяжело), и я устала чувствовать давление от близости экзаменов, которые я могу завалить. В целом если я завалю их, то я пробью очередное дно в глазах родителей и самой себя. Да я и не знаю чего хочу, профориентационные тесты я проходила и ни один результат меня не удовлетворил. У меня хорошо идут гуманитарные науки и творчество, но мне кажется это не серьезно.

09-04-2020 17:03:45Дополнение от автора

Возможно у меня есть травма. Отец никогда не проявлял ко мне теплых отеческих чувств и я постоянно пытаюсь делать, то что вызовет в нем одобрение, но он также холоден. Он любит только маленькую сестру. В целом кажется, что он не любит меня за мою интровертность да и прочто ни за что не любит. У меня не было каких-либо неудач, но в детстве он затащил меня на гимнастику, а я ее терпеть не могла и ушла, а он на меня обиделся, с тех пор он считает что я безнадежна

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

09-04-2020 Помогите что мне делать

02-04-2020 Что мне делать и что это значит?

01-04-2020 Мне изменил муж. Что делать?

29-03-2020 Что мне делать?

28-03-2020 Что мне делать?

27-03-2020 Что мне делать?

17-03-2020 Что мне делать? И как научится наконец слушать себя?

15-03-2020 Что мне делать?Как доказать,что поняла ошибки?

14-03-2020 Не понимаю что мне делать

06-03-2020 Литромантик...Что мне делать?

Ольга Владимировна Головченко (Днепр) · Answer 1 · 2020-04-09 16:02:06

Добрый день, Саша!

цитата:

моя проблема состоит в том, что я не хочу никуда поступать, я выбрала предметы, от которых хочу отказаться, потому что для меня пытка пытаться подружиться с новым коллективом, общаться, я сильно боюсь осуждения, можно сказать нелюдима.

Скажите, в чем Ваша основная проблема в предметах или в том, что Вы устали от общения и на это у Вас уходит много сил?

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-04-09 16:05:15

Доброго дня, Sasha.
Помітно, що Ви зараз перебуваєте у стресовому стані (незнання ким Ви хочете буи, куди вступати, які предмети здавати, карантн, осуд батьків і знайомих через вашу несоціальність). Всі ці фактори сильно впливають, у скупуності, на Ваш психологічний стан. Пропоную розібратися із кожним поетапно. Дайте відповіді на наступні запитання:
1. Ви вже визначилися, ким хочете працювати у майбутньому? Чи робили огляд професій, ходили на екскурсії, проходили профорієнтаційні тести?
2. Чи "давлять" на Вас батьки, на кого Ви маєте вчитися?
3. Чи є у Вас найближчий друг (друзі), з якими Ви спілкуєтеся зараз?

Це цілком нормально, що іноді Ви хочете побути одною і Вас може втомлювати компанія людей. Припускаю, що Ви інтроверт. Вам подобається спілкування, але надто довготривала комунікація Вас виснажує і Вам необхідно перепочити, щоб відновити сили.

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 3 · 2020-04-09 16:50:03

цитата:

У меня хорошо идут гуманитарные науки и творчество, но мне кажется это не серьезно.

Звідки у Вас така думка, що це "не серйозно"? Припускаю, що Ви взяли їх звідкись у значимих для Вас осіб. Серйозно те, що Вам подобається і до чого у Вас лежить душа, адже лише Вам працювати за обраною спеціальністю.

цитата:

В целом если я завалю их, то я пробью очередное дно в глазах родителей и самой себя.

Припускаю, що відчуваєте такий надмірний тиск перед екзаменами через надмірні вимоги до себе самої. Ви маєте право робити помилки і бути "не ідальною". Життя - це послідовність помилок, які допомагають нам вирости особистісно. Чи бували у Вас випадки, що батьки Вас осуджували через "не ідеальне навчання"? Можливо це Ваші фантазії або травматичний досвід? І що це за "очередное дно"? Вже були якісь випадки неприйняття Вас з боку батьків?

цитата:

Я устала от общения, меня это сильно сбивает(но без общения мне так же тяжело)

Ви можете віддалятися і, водночас, знову наближатися до соціуму, коли Вам захочеться - це цілком нормально. Можливо Вам також важко спілкуватися тому, що у Вас немає поряд людей, яі дійсно Вас цінують та які Вам подобаються?

Ответ отредактирован автором 09-04-2020 16:50:35

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 4 · 2020-04-09 20:05:40

цитата:

Отец никогда не проявлял ко мне теплых отеческих чувств и я постоянно пытаюсь делать, то что вызовет в нем одобрение, но он также холоден.

Співчуваю Вам, це справді боляче, коли батько є емоційно холодним і не визнає Ваших бажань. Припускаю, що Ви досі намагаєтеся отримати несвідомо від нього любов через пригнічення своїх бажань.

цитата:

В целом кажется, что он не любит меня за мою интровертность да и прочто ни за что не любит.

Найголовіше слово "здається". Припускаю, що Вам невистачає уваги батька (а особливо різко це почало проявлятися після народження молодшої сестри - це природньо), а прямо попросити його про увагу Ви боїтеся, тому починаєте вибудовувати гіпотези. Можливо Ваш батько просто не вміє виражати любов, або він боїться порушити Ваш особистий простір і тому чекає, поки Ви самі попросите його про це. Спробуйте з ним поговорити (заздалегіть попередивши про розмову), розповісти про свої переживання та попросити емоційної підтримки (Наприклад, "Тато, зараз мені дуже важко тому, що я закінчую школу і мені потрібно визначитися, ким я буду в житті. Зараз я вирішила про це з тобою поговорити тому, що мені важливі наші стосунки і я хочу твоєї підтримки. Іноді мені здається, що ти очікуєш від мене певних звершень. Я згадую ту ситуацію в дитинстві, коли я пішла на гімнастику, хоча не хотіла, а потім її покинула, а ти образився на мене. Після цієї ситуації у мене часто виникає фантазія, що ти вважаєш мене безнадійною. Крім цього, за своєю природою я інтроверт, мені подобається спілкуватися з людьми, але не занадто довго. Це моя особливість і я хочу, щоб ти її прийняв. Я хотіла б більше підтримки із твого боку тому, що я боюся, що ти любиш мою сестру, а мене ні. Чи не міг би ти мене обійняти і сказати, що мене любиш і будеш підтримувати мій вибір?").

Що я можу Вам порекомендувати? По перше, прислухайтеся до себе і своїх бажань, чого хочете Ви, а не Ваші батьки. Якщо Ви отримуєте задоволення від гуманітарних і творчих дисциплін, оберіть професію, яка із ними пов'язана. По друге, розвивайте свою самоцінність (кожного дня дивіться у дзеркало і говоріть собі: "Я люблю тебе", "Я дуже розумна і гарна дівчина", "Я маю право заявляти про свої потреби і задовільняти їх", "Мої бажання можуть розходитися із очікуваннями інших і це нормально. Я немаю заслуговувати чиюсь любов").

Додатково рекомендую звернутися за психологічною підтримкою до психолога (якщо не можете фінансово - то є шкільний психолог при Вашому навчальному закладі), щоб він давав Вам хороші послання та пропрацював Ваш травматичний досвід. Звісно, Ви зараз є залежною від батьків матеріально, однак психолог може допомогти Вам у процесі психологічного відділення від деструктивних послань Вашого батька. На жаль, ми не можемо змінити інших людей, а лише свою поведінку і світосприйняття.

Чи є інші люди, які могли б зараз Вас підтримати (наприклад, мама, бабуся, дідусь, подруги)? Це також зараз дуже Вам би допомогло. На останок, Ви зазначили, що Ваш стан самотності, на час карантину, загострився. Так, ізоляція у чотрирьох стінах впливає дуже стресогенно і погіршує емоційне самопочуття. Спробуйте попереписуватися з друзями через месенджер або поспілкуватися по телефону, займіться улюбленими справами, почитайте цікаві книжки, подивіться фільми або серіали, послухайте якийсь новий жанр музики, помалюйте, подивіться огляд гуманітарних професій із творчим нахилом тощо. Чим більше Ви будете зайняті якоюсь справою, яка приносить Вам задоволення, тим більше Ви психологічно відновитеся.

Бажаю Вам успіхів у розвитку самоцінності та знайти своє справжнє покликання!

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 5 · 2020-04-10 08:37:46

Доброе утро! Попробуйте написать те проблемы, которые Вы хотите решить, проранжируйте их по значимости, подумайте, что можете сделать для решения каждой сейчас. Кто может Вас поддержать?