Боюсь рассказать родителям

Здравствуйте. Какую вам бы хотелось получить обратную связь от родителей? Вы можете прежде чем говорить о результате экзамена, попросить родителей о том чтобы они вас не осуждали и обесценивали, а поддержали.

Доброго дня, Анемия.
Цілком розумію, чому Ви боїтеся (через негативний попередній досвід). Особливо образливо те, що Ваш батько Вас обезцінив і сказав, що Ви "далі нічого не досягнете" (це дійсно образливо і Ви цього не заслуговуєте, хоча це і було сказано у пориві гніву). Припускаю, що Ваші батьки, наспраді, хвилюються за Вас, а їхньою захисною реакцією є гнів (таким чином, вони думають, що Вас стимулюють до навчання), хоча Ви очікуєте не такої підтримки + у Ваші батьки тоді також знаходилися в стресі через період адаптації до нової країни.
Крім цього, Вас також можна зрозуміти, чому Ви здали погано екзамен (нова країна, люди, предмети і т. д.).

К вечеру папа сказал, что будет то будет.

Ці слова Вашого батька підтверджують припущення, що його гнів - це лише захисна реакція. Я впевнена, що зараз він вже не буде так надто емоційно реагувати на цю звістку, адже він вже Вам сказав, що прийняв факт.

Рекомендую все-таки розповісти Вашим батькам про екзамен (так, я розумію, як це зараз страшно для Вас звучить, проте якщо Ви їх підготовите до цього - то все пройде менш емоційно напружено), адже рано чи пізно правда виявиться (вони відповідальні за Вас тому, що Ви неповнолітня) і тоді скандалу точно не уникнути.
По перше, заздалегіть узгодьте з ними серйозну розмову і назначте день, дату і час (щоб Ваші батьки нікуди не поспішали і не були виснаженеми). Приклад зверненя при безпосередній розмові: "Дуже дякую, що ви погодилися сьогодні мене вислухати, для мене це дуже цінно. Я зараз дуже хвилююся і боюся Вам розповісти, проте я не хочу від Вас нічого приховувати. Звісно, Ви маєте право гніватися і я поважаю Ваше право на почуття, проте, чи не могли б Ви, будь ласка, спокійно мене вислухати і не обезцінювати мене. Я потребую Вашої підтримки. Якщо ви відчуєте, що у вас піднімаєтся великий гнів, ви б не могли на хвилинку вийти, заспокоїтися, а потім повернутися до розмови зі мною? (чекаєте відповіді) Дуже дякую, що погодилися. Останнім часом, у зв'язку з переїздом до нової країни, мені психологічно важко і особливо це стосується навчання. Я стараюся все наздогнати, однак у мене виникають труднощі. Сьогодні я отримала результати екзамену, який я здавала в березні і він незадовільний. Мені дуже шкода, я спробую виправити ситуацію, проте прошу Вас мене емоційно підтримати зараз".
Вкінці обов'язково подякуйте їм за увагу.

Також подумайте над тим, що можливо Вам потрібен репетитор, який би допоміг Вам підтянути предмети і адаптуватися до нової освітньої системи. Запропонуйте такий варіант батькам.

Вірю у Вас та впевнена, що все буде добре. Удачі!

Ответ отредактирован автором 15-04-2020 16:20:20

Здравствуйте. Я понимаю Ваш страх. Я думаю Вам страшно, что родители снова будут ругаться, а Вам сложно это выдерживать. И не приятно слышать все, что они говорят когда злятся. Но я думаю вам придется с эти столкнуться рано или поздно, я думаю вы выдержите это и справитесь. Постарайтесь думать о том, почему родители так реагируют? Скорее всего они возлагают на Вас много надежд и тоже очень расстраиваются когда у вас что-то не получается. Просто не могут адекватно выразить свою эмоцию и поэтому кричат. Скажите им, что Вы чувствуете. Скажите что вы сами расстроились, что боялись это рассказать, что не приятно слышать что они говорят. Не факт что это избавит Вас от их криков, но поможет Вам в первую очередь выразить свои чувства правильно. Главное избегайте обвинительного "Ты на меня кричишь и мне плохо". Попробуйте говорить "Я чувствую обиду, боль, грусть......" когда ты кричишь.