Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Істина анітрохи не страждає від того, що хтось її не визнає.»
Питання від: ermasssz Вік: 17

Зависть хорошо или плохо? Убивает или мотивирует?

Привет, мне 17 лет, в этом году закончу школу. Меня тревожит одно чувство, чувство зависти.. Не знаю как вам объяснить, но я когда проигрываю в важной для меня споре, турнире или еще во что-то, то у меня пробуждается очень сильное чувство зависти, что даже мне больно становится внутри, как будто в голове кто-то говорит ''Он тебя победил, какой позор, чем ты хуже него? '' . И это чувство мотивирует меня стать еще лучше.. но когда я завидую, мне пчихологический больно, не могу объяснить, трудно.. 30 мирут назад перед тем как я пишу это, я занял 7 место в онлайн-олимпиаде.... Когда я проходил тест(олимпиада), с каждым вопросом у меня пробуждался злость , зависть.. Я тогда думал ''я же знаю ответы на вопросы , но почему я иду на последнем месте, а у этих придурков только везение..'' Когда онлайн-олимпиада(тест: quizizz) закончился и я увидел результаты олимпиады, увидел себя(7 место) и увидел друга(1 место) , и я начал сравнивать его с собой... Когда пробуждается зависть, то включается и гнев и паника, паника что всегда буду на 2 месте а не на первом.. этот зависть убивает меня изнутри, хуже чем физическая боль, хуже чем стыдиться, хуже чем чувство ревности... Я успокаиваю себя тем что я не завидую, я даже никому не признаю что я завидую, я объясняю это тем что это справедливость.. да да это же справедливость. Ты усердно готовишься, трудишься, а кто другой который плевал хотел на этот тест занимает первое место, а оказалось что он вобще не трудился, не готовился..... Вопрос: Как перестать чувствовать зависть? Как вобще убить зависть? Я вобще не чувствую себя счастливым когда у меня зависть, даже когда я побеждаю или побеждает мой друг.... Как избавиться от этого больного чувство? Прошу прощения за мой руский
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Здравствуйте!
Зависть, такое же чувство, как и другие, и хорошо, что вы его замечаете.
Вы придаете этому чувству такой исключительный смысл и негативную окраску.
цитата:
Я вобще не чувствую себя счастливым когда у меня зависть

цитата:
Как избавиться от этого больного чувство?

Попробуйте отнестись к зависти, как "индикатору потребности" в чистом виде.
Потребность нужно обнаружить и удовлетворить. Или смириться с тем, что ее удовлетворить невозможно. Вот я в своем возрасте уже не стану балериной)
Вы не станете счастливым от того, что часть чувств, которые вы испытываете и осознаете - не принимаете. Вопрос в обхождении с чувствами, а не в самих чувствах.
То, как вы описываете свои переживания, это не только зависть, и не столько, а в большей мере злость\ярость и потребность в признании, которые вы не получаете.
Доброго дня, ermasssz.
цитата:
Как перестать чувствовать зависть? Как вобще убить зависть?

ЇЇ "вбити" неможливо і не варто. Емоції нам даються від природи і вони є у всіх людей. А природа еволюційно закладає нам певні механізми не просто так. Заздрість - це поєднання гніву (на себе і конкурента) + суму (що я немаю того ресурсу, який має інший) + страху (що Ви в чомусь обмежені і тому, незахищенні). Як Ви вже зазначали, заздрість мотивує і це її основна функція. Проте, коли ми переживаємо її надто болісно і вона заважає нашому нормальному функціонування, то тоді потрібно шукати корінь проблеми.

Якщо Ви будете постійно концентуватися на заздрості і намагатися її придушувати, то Ви будете відчувати її ще біль інтенсивно. Аналогія: коли Ви починаєте надто концентуватися на диханні то у Вас починає виникати страх, що Ви не контролюєте дихання і цей самий контроль починає зникати.

цитата:
30 мирут назад перед тем как я пишу это, я занял 7 место в онлайн-олимпиаде....

Та Ви великий молодець! Замість того, щоб сидіти вдома і дивитися серіальчики та грати в комп'ютерні ігри - Ви пішли на онлайн-олімпіаду, готувалися та ще й зайняли 7 місце!!! Це варте поваги :)

цитата:
Я успокаиваю себя тем что я не завидую, я даже никому не признаю что я завидую, я объясняю это тем что это справедливость..

Заперечення і придушення зазрості - найгірша стратегія, Ви її робите лише інтенсивнішою (як я зазначала). Запам'ятайте, що карма, як і доля, - це фікція для самозаспокоєння та уникнення відповідальності. Існує просто безліч умов і факторів, які ми елементарно нездатні передбачити (і не варто), бо ми просто люди. Проте лише у Вашій владі, яке життя Ви собі збудуєте.

цитата:
Когда пробуждается зависть, то включается и гнев и паника, паника что всегда буду на 2 месте а не на первом.. этот зависть убивает меня изнутри, хуже чем физическая боль, хуже чем стыдиться, хуже чем чувство ревности...

Скажіть, будь ласка, звідки у Вас такі установки "завжди будь першим" та "будь ідеальним"? Ви і не маєте бути ідеальним, адже Ви людина. деальність в неідеальності.
Розкажіть детальніше, які у Вас стосунки з батьками та чи є у Вас брати чи сестри (і які із ними відносини)? Чи хвалять Вас батьки, чи часто вони говорять Вам "я тебе люблю"? Вам подобається так сильно навчатися, чи це їхні очікування?

цитата:
''Он тебя победил, какой позор, чем ты хуже него? ''

Припускаю, що ще вагому роль тут зіграла Ваша схильність до соціального порівняння (а вона стає ще інтенсивнішою у підлітковому віці). І, звісно, це Вас фруструє, адже це просто неможливо всюди бути першим і завжди знайдеться людина, яка є в чомусь кращою за Вас. Вам необхідно розвивати безумовну цінність себе і тоді порівняння із іншими не буде для Вас настілки емоційно болісним.Ответ отредактирован автором 18-04-2020 17:20:41

Ответ отредактирован автором 18-04-2020 17:22:10

Добрый вечер!
цитата:
ЗАВИСТЬ ХОРОШО ИЛИ ПЛОХО? УБИВАЕТ ИЛИ МОТИВИРУЕТ?

То, что Вы это в себе признаете и можете анализировать, это уже хорошо. Это можно использовать и как инструмент в достижении каких-то целей, ведь люди, которые могут сделать лучше Вас также могут Вас мотивировать. С другой стороны, зависть это чувство, которое может разрушать Вас изнутри и это может сказаться на Вашем здоровье. С этим вопросом лучше обращаться индивидуально, чтобы разобраться глубже в причинах, которые это мотивируют
Доповнення від автора питання ·
Ответ для Оксаны Сенченко.
Здраствуйте, отношения с родителями у меня отличное, нет это не их ожидания, просто я стремлюсь стать похожыми на великих людей как Билл Гейтс, Стив Джобс, Марк Цукерберг и т.д. Есть 2 брата и одна сестра, отношения с ними тоже отличное..
Я знаю что будет всегда кто-то который будет опережат меня, я не стремлюсь стать идеальным, просто хочу в "важной" для меня олимпиаде/турнире стать первым. Есть олимпиады которые мне не интересны, олимпиады в которых я не стремлюсь стать первым.. почему сравниваю себя с другими? Просто все вещи окружающие меня сделаны умным человеком, поэтому я тоже хочу создать что-то великое.. но мои друзья говорят что они отлично замечают что я иногда сильно завидую , говорят что если ты дальше прожолжишь завидовать можешь потерять друзей, это плохо чувство.. это тебя не сделает счастливой и т.д. Про зависть тоже так говорят великие люди котрых я слушаю.
Доповнення від автора питання ·
Ответ для Ольги Владимировны.
Здраствуйте. Это мое желание, я даже хочу превосходит их.. я это понял почти год назад.. Просто мне на тот период времени было очень скучно, не было цели в жизне, я мечтал и всегда мечтаю, но цели у меня никаких не было, заниматься не чем.. не ходил в школу так как было лето каникулы все дела. Просыпаюсь , играю даже не получал удовольствие, смотрю фильмы и сплю. И тогда Начал искать смысл для жизни, и нашел самую важную и большую цель на всю жизнь, это создать что-то , что даже Великие люди удивились, например поднять страну с колен ( как Сингапур, раньше Сингапур хуже нас жили, а сейчас в списке самых развитых стран мира )
Возможно, что Вы тот самый человек, который может что-то сделать глобальное в этом мире, мы не знаем, но Вы говорите, что это Вас беспокоит и вопрос скорее в том, не разрушает ли это Вас, ведь зависть может быть разрушительна прежде всего для того, кто завидует
цитата:
но мои друзья говорят что они отлично замечают что я иногда сильно завидую , говорят что если ты дальше прожолжишь завидовать можешь потерять друзей, это плохо чувство.. это тебя не сделает счастливой и т.д.

Вас зробить нещасливим той факт, що Ви ставите для себе надто високу планку та вимоги (вже взявши на себе величезний вантаж відповідальності та очікувань) + порівнюєте себе із Великими людьми. Звичайно, що Ваша самооцінка буде на нулі і Ви будете розчавленим, якщо постійно порівнюватимете з людьми, які досягли великого успіху. Проте пам'ятайте, що Рим будувався не за один день, а поступово. Великі люди також були першопочатково невідомими (а Ейнштейн взагалі вчився погано в школі).

цитата:
Есть 2 брата и одна сестра, отношения с ними тоже отличное..

Скажіть, будь ласка, чи була у Вас в дитинстві конкуренція і ревнощі по відношенню до брата і сестри? Насправді, це дуже часто і нормально тому, що батьки починають перерозподіляти увагу, приділяючи більше часу дитні, яка, на їхню думку, цього більше потребує. В основі Вашого прагнення великих звершень може лежати несвідоме прагнення отримати ту увагу і визнання від інших людей, яку Ви не отримали достатньо в дитинстві від батьків + Ви несвідомо досі конкуруєте з братом і сестрою і хочете довести, що Ви кращий. В такому випадку Ви маєте не лише розвивати самоцінність, але пропрацювати свої дитячо-батьківські і сиблінгові стосунки з психологом-психотерапевтом.

цитата:
Это мое желание, я даже хочу превосходит их.. я это понял почти год назад.. Просто мне на тот период времени было очень скучно, не было цели в жизне, я мечтал и всегда мечтаю, но цели у меня никаких не было, заниматься не чем.. не ходил в школу так как было лето каникулы все дела. Просыпаюсь , играю даже не получал удовольствие, смотрю фильмы и сплю. И тогда Начал искать смысл для жизни, и нашел самую важную и большую цель на всю жизнь, это создать что-то , что даже Великие люди удивились, например поднять страну с колен

Вам зараз 17 років, Ви у підлітковому віці, закінчуєте школу і це природньо, що Ви почали задумуватися над сенсом життя та своїм місцем у цьому житті. Ваша проблема в тому, що Ви ставите надто глобальну ціль, а не розбиваєте її на кроки. Ви впевнені, що сенс життя полягає лише у величезному досягненні? Більшість відомих людей були нещасними тому, що прагнули лише цілі, а не насолоджувалися процесом. А життя - це процес, а не єдина мить, яка, насправді може не настати (бо життя непередбачуване). Парадокс в тому, що сенс життя в самому житті, адже цінність життя ми пізнаємо через його кінечність.

Щодо поняття "Величі". Багато хто вважає, що велич - це суспільне визнання, гроші, влада, великий вклад в людство. Однак, насправді, Ви вже Великий і кожна людина у цьому світі також. Наші щоденні, найменші вчинки впливають на життя інших і цей вплив, в свою чергу, передається іншим людям і так впливає на світ. Всі Великі люди стоять на плечах невідомих попередників.

Що я можу Вам порадити? Перш за все, спробуйте зрозуміти, який процес Вам приносить задоволення + чи Ви можете його використати у професійній сфері. Мало лише хотіти бути "великим", щоб стати таким, потрібно отримувати насолоду від процесу, бо до цілі йде тренистий шлях. Тільки щаслива людина здатна стати професіоналом. Крім цього, прийміть себе і підвищте цінність себе. Ви вже цінний, що існуєте, бо із всього Всесвіту опинилися на екзопланеті, а для цього потрібна була величезна сукупність факторів.

Рекомендації:
- займайтеся самопізнання, саморозвитком і самоцінністю (розвивайте свої інтереси, спілкуйтеся, щодня пізнавайте щось нове, читайте, дивіться фільми нових джанрів і т. д.). Поки Ви не зрозумієєте, що Вам подобається, Ви не зрозумієте куди рухатися і розвиватися;
- просіть у Ваших батьків, брата і сестри, друзів про компліменти і хороші слова (у цьому немає нічого ганебного, це запорука психологічно близьких стосунків). Вам потрібно поповнювати свій внутрішній ресурс для того, що Ваш внутрішній критик зменшив гучність. Крім цього, не забувайте давати також хороші слова іншим, адже коли хтось один лише віддає, то рано чи пізно ресурси "віддавача" вичерпуються і він починає гніватися;
- пропоную Вам техніки для розвитку самоцінності (виконуйте їх регулярно, щодня):
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цьому хлопцеві всі ті негативні фрази про його "недосконалість", які Ви зараз говорите сам собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цю маленького хлопчика в собі, а він на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня цьому хлопчику, який він чудовий;
б) напишіть 20 речей, які Вам у собі подобаються на листку. Перечитуйте це вранці і ввечері перед сном, також у тих ситуаціях, коли Ви починаєте себе критикувати;
в) станьте перед дзеркалом, подивіться уважно на себе і говоріть наступні аффірмації: "Я цінний тому, що я існую", "Я тебе люблю", "Ти розумний і гарний хлопець".
Доповнення від автора питання ·
Ответ
Нет, я вобще не хочу доказывать своим братьям, сестрем что я лучше них. В детстве никогда не было конкуренция с братьями , сестрой, не было ревности к отношению брату и сестре.. и вобще у меня чувство ревности слабая.
цитата:
Нет, я вобще не хочу доказывать своим братьям, сестрем что я лучше них. В детстве никогда не было конкуренция с братьями , сестрой, не было ревности к отношению брату и сестре.. и вобще у меня чувство ревности слабая.

Я не можу однозначно стверджувати, чи у Вас були ревнощі, чи ні, проте, дуже часто, ці процеси є несвідомими і Ви не можете про них знати точно, але на життя вони впливають. Іноді психіка навіть блокує наші спогади, щоб, таким чином, захистити нас від усвідомлення. Це можна виявити лише при довготривалій психотерапії зі спеціалістом (де Ви поступово і безпечно ламаєте захисти).

В попередньому дописі я надала Вам рекомендації, будь ласка, слідуйте їм, розвиваючи свою самоцінність (коли Ви почнете приймати свою неідеальність та безумовно себе любити, то порівняння з іншими не доставлятиме Вам такого величезного болю) та розподіляючи глобальну ціль на невеликі, покрокові шматочки. Також рекомендую Вам звернутися до шкільного психолга, щоб він вам допоміг краще розібратися у собі та підтримати Вас у цьому процесі (адже у Вас зараз криза підліткового віку і це досить складний етап в житті).

Вірю у Вас! Я бачу, який Ви цілеспрямований тому я впевнена, що Ви досягнете того, чого бажаєте. Головне - щоб Ви насолоджувалися самим шляхом, а не кінцевим пунктом (мені здається, що у Вас є безліч граней). Любіть і цінуйте себе! :)

Ответ отредактирован автором 18-04-2020 21:12:21

Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.