Question

24-05-2020

Здравствуйте, меня зовут Дарья. В данный момент проживаю родителями. С детства я видела только ругань родителей и как отец поднимает руку на мать. Оба моих родителей с очень сложными характерами и явно не подходят друг к другу. Обычно мой отец буянит когда выпьет(сейчас он не пьёт, почти). Он никогда меня не трогал и очень любит, поэтому моя мать всегда прикрывалась мной, что бы он ее не трогал.
Когда они ссорятся, Мама говорит об отце плохие вещи и говорит, что живет и терпит его только ради меня. По мне они только психику разрушали с детства и я стала психически не уравновешенной, агрессивной, чёрствой. Меня любят, я обеспечена, но видеть ругань и как Папа маму бьет, это не возможно, часто возникают мысли: «лучше б я не рождалась и не видела все это». Я говорила маме, что бы она развелась, но она все ещё терпеть его ради меня(я достаточно взрослая и скоро съеду). У них нет любви и взаимопонимания, не знаю зачем они живут вместе? Ради меня? Нет спасибо! Лучше жили раздельно и я не видела все это. Недавно они снова поругались по очень серьезной причине(маме общалась с другим мужчиной через сеть), Папа узнал, но не трогал ее. Я видела как ему плохо и он переживает(хотя он сам общается с другими женщинами через интернет и считает это нормальным для мужчины). И сегодня он очень сильно напился и я боюсь что он уйдёт в запой и начнёт поднимать руку на маму. Я защищаю маму, но мне больно все это видеть. Но мои родители не думают о своём ребенке, о его психике и что я просто устала и мне больно. От этого всего, я стала жестким человеком, я не говорю своим родителям о своих чувствах, Д и это не поможет. Я хочу уехать быстрей, не видеть все это, хочу жить спокойно и в безопасности, хочу что бы моя будущая семья была моей опорой и защитой, а не то что происходит сейчас. Мне хочется с кем то поделиться, рассказать о своих переживаниях, хочу поговорить с подругами, с моим парнем, но не могу, не хочу что бы кто то думал что у нас все плохо и считали неблагополучной семьей( мы живем в маленьком селе и все, всех знают, слухи быстро разойдутся).
И не хочу «ссору из избы выносить», но я устала морально, порой хочется просто вскрыться. Сходить к психологу нет возможности, через скайп тоже нет возможности пообщаться, единственное это писать сюда и делиться своими чувствами и переживаниями. Переехать тоже пока что не могу, из-за короновируса. Помогите советом, что делать, как мне выйти из этой колеи? Я морально умираю, просто не хочется жить.
Спасибо за ваши ответы.

Вопрос от: Дарья; Возраст: 22

понравился вопрос?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Яна Музик
(Київ, онлайн)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Похожие онлайн консультации

10-05-2020 Мошенник в отношениях

09-05-2020 Я б’ю свою дівчну

28-04-2020 Что делать если происходит насилие в семье

17-04-2020 как поступить в такой ситуации?

12-04-2020 Сбежать от насилия

10-04-2020 Как простить и отпустить злость и обиду?

05-04-2020 Мне угрожает и бьёт родной отец

23-03-2020 Расставание, избил, слёзы

15-02-2020 Отец доводит до суицида

08-01-2020 Муж ударил

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 1 · 2020-05-24 05:43:56

Дарья, доброе утро! Хочу Вас поддержать! Вы не можете повлиять на родителей, это их жизнь и выбор! Вам 22 года, Вы взрослый человек, если есть возможность уехать и строить свою жизнь - это наилучший вариант! Вам надо спасать себя!!!!!!!!

Оксана Сенченко (Львів) · Answer 2 · 2020-05-24 13:45:22

Доброго Дарія.
Читати Вашу історію дуже боляче, я Вам співчуваю. Батько, що страждає алкоголізмом, Ваша матір, що грає із ним у "ігри алкоголіка" та ще і всі вони втягують Вас у це "коло пекла".

цитата:

Когда они ссорятся, Мама говорит об отце плохие вещи и говорит, что живет и терпит его только ради меня....У них нет любви и взаимопонимания, не знаю зачем они живут вместе? Ради меня?

Насправді, слова Вашої мами, що "вона живе із татом заради Вас" є лише способом маніпуляції для того, щоб вона не брала відповідальності за своє життя. Не сприймайте це на себе. Вони обоє дорослі люди, тому є відповідальними за своє благополуччя. Те, що вони залишаються разом означає, що це їхній вибір і вони, таким чином, отримують від цього якусь несвідому психологічну вигоду (наприклад, не беруть відповідальності за своє життя, отримують "негативну увагу", при цьому, не докладаючи зусиль для розвитку стосунки, уникають близькості тощо). Ще раз повторюю - Ви тут ні до чого.

цитата:

И сегодня он очень сильно напился и я боюсь что он уйдёт в запой и начнёт поднимать руку на маму. Я защищаю маму, но мне больно все это видеть.

Цілком розумію, що Вам боляче це бачити і Ви хочете допомогти своїм батьками, проте не грайте роль "Рятівника" - Ви робите гірше собі і їм:
- коли Ви "спасаєте маму", то, несвідомо обезцінюєте її можливість впоратися із своєю проблемою. Таким чином, вона постійно залишається в позиції "Жертви", адже не бере відповідальності за своє життя і саме тому не йде від Вашого батька;
- коли Ви "спасаєте тата, щоб він не пив і не агресував на маму, то Ви підкріплюєте його "гру алкоголіка". Він не бере відповідальності за лікування своєї залежності та контролю своїх агресивних імпульсів, адже завжди знайдеться людина, яка "його витягне";
- коли Ви "спасаєте" батьків, то витрачаєте безліч внутрішніх ресурсів, не живете своїм життям. Найважче те, що ці зусилля ніхто не цінує, вони є неефективними + гнів "Жертв", рано чи пізно, переспрямовується на Вас. Як наслідок Ви отримуєте: фрустрацію, сум, виснаження, апатію, втрачаєте свої дорогоцінні години життя.

Що Вам потрібно зробити, щоб вийти із цього "кола"? Перестати їх рятувати, переїхати та жити власним життям.

цитата:

Но мои родители не думают о своём ребенке, о его психике и что я просто устала и мне больно. От этого всего, я стала жестким человеком, я не говорю своим родителям о своих чувствах

Ви не є жорстокою - це природня захисна реакція психіки. Для того, щоб Ви витримали весь цей психологічний біль, сум, гнів Ваша психіка зробила так, щоб Ви нічого не відчували (апатія). Крім цього, як можна проявляти любов до людей, які нехтують Вами, роблять Вам боляче, не дають Вам любові і визнання, на які Ви заслуговуєте. Людина не може давати любов, якщо не отримує її взамін (всесвітній закон перерозподілу енергії). Ви маєте право гніватися на батьків та сумувати, що вони не дали Вам того дитинства, якого Ви варті.

цитата:

Мне хочется с кем то поделиться, рассказать о своих переживаниях, хочу поговорить с подругами, с моим парнем, но не могу, не хочу что бы кто то думал что у нас все плохо и считали неблагополучной семьей( мы живем в маленьком селе и все, всех знают, слухи быстро разойдутся).
И не хочу «ссору из избы выносить», но я устала морально, порой хочется просто вскрыться.

Для того, щоб ця біль не "душила" Вас, Ви маєте про це говорити якомога більше із іншими. Припустимо, що Ви розповіли про це своїм подругам і хлопцеві. Що може статися нагірше? Наприклад, дізнається все село, що Ваш тато алкоголік та тиран, а Ваша мама перебуває у созалежних стосунках із ним. А це хіба не правда? Припускаю, що жителі і так про все знають і просто не афішують. Саме у сім'ях де є залежна людина існує своєрідна "сімейна таємниця" (про насилля та залежність), яку начебто немає права ніхто розповідати (адже якщо люди дізнаються, то їм доведеться взяти відповідальність за своє життя і змінювати свою поведінку). Це Вам внушили з дитинства, проте зараз Ви доросла людина і можете подбати про себе. Запам'ятайте, що Ви - не Ваші батьки, а Ваше сімейне походження не визначає Вас як особистість. Ви окрема людина.

цитата:

Я хочу уехать быстрей, не видеть все это, хочу жить спокойно и в безопасности, хочу что бы моя будущая семья была моей опорой и защитой, а не то что происходит сейчас...Переехать тоже пока что не могу, из-за короновируса. Помогите советом, что делать, как мне выйти из этой колеи?

Я цілком підтримую Ваше рішення. Якомога скоріше втілюйте його у життя.
Моя рекомендація - покиньте своїх батьків (Ви маєте право жити своїм життям, а не проживати життя інших). Чи є у Вас можливість (поки Ви не переїхали) пожити у друзів або хлопця? Поясніть їм ситуацію та попросіть у них емоційної підтримки (для Вас це зараз дуже важливо).
Будь ласка, потурбуйтеся про ту "маленьку дівчинку" всередині себе, про яку не турбувалися і досі не турбуються Ваші батьки. Станьте для себе самої тою мамою, якої Ви потребували. Цінуйте себе і подбайте про себе!

Папа бьет маму