Я устал

Добрый день, Егор!
Как давно Вы себя так чувствуете? Дело в том, что Вы сейчас находитесь в подростковом возрасте и смена настроения может быть. Какие у Вас отношения с родителями?

Доброго дня, Egor.

Сейчас же я лишь притворяюсь перед людьми что у меня все хорошо, хотя в душе будто все вдребизги.

А навіщо Ви "надягаєте маску", а не виражаєте свої переживання? Звідки у Вас ця заборона "Не відчувай" (можливо від батьків)? Можливо саме той факт, що Ви не дозволяєте Вашим почуттям вийти на зовні сприяє тому, що у Вас виникає апатія і депресія. Як би Ви хотіли себе відчувати?

Я люблю помогать людям и часто им помогаю, хотя сам нуждаюсь в помощи.

Дуже часто люди, у яких стоїть внутрішня заборона на прохання про допомогу (бо це "прояв слабкості" і т. д.) роблять іншим те, чого б вони хотіли, щоб для них зробили інші. Таким чином, вони несвідомо "очікують", що люди здогадаються про їхні бажання і прийдуть на допомогу, використовуючи "обхідні маневри". Насправді ж, це когнітивне викривлення і ніхто наших думок, на жаль, читати не вміє. Про Ваші бажання і потреби потрібно заявляти відкрито. Крім цього, таке відчуття, що Ви наче намагаєтеся заслужити увагу та любов від оточуючих, бо переконані, що не варті безумовного прийняття (скоріш за все це батьківська установка).

В последнее время я часто вижу только плохие эмоции в мою сторону

А від кого саме Ви бачите ці погані емоції?

я стал скучным и необщительным

Це Ваше ообисте переконання, чи Вам його хтось сказав?

Дело в том что 2 года назад такого небыло

Можливо у Вас або у Вашій сім'ї, за ці 2 роки, сталися якісь стресові події чи кардинальні зміни?

со мной перестали общатся

А хто саме був ініціатором розривання спілкування? Як ініціатор обгрунтував причину?

насчет отношений с родителями скажу так, отношеня вроде хорошие, но часто бывают недопонимания.

В чому саме проявляються ці "непорозуміння"?

Також скажіть, будь ласка, чи Ви зверталися до шкільного психолога і казали про Ваш психологічний стан батькам?

Ответ отредактирован автором 27-06-2020 12:38:02

Я не думаю что мне нужен психолог, возможно дело и правдо в переходном возврасте.

Тоді чому Ви звернулися на психологічний форум? Таке відчуття, що Ви обезцінюєте важливість проблеми.

Ведь внимание от родителей всегда было...Отца уже нет 5 лет, сейчас в доме я один хозяин, мама работает на работе как может, я сам подрабатываю чтоб как то ей помочь.

Ви суперечите самому собі. А чому батька немає поряд вже 5 років? Насправді, це досить травматично.

Я боюсь что проживу свою жизнь в таком плане: работа - дом - работа - дом, а свободного дня не будет, а если и будет то буду проводить его один. Меня мучает будущее, что будет дальше.

Крім цього, Вам лише 16 років, а Ви вже так багато працюєте - не дивно, що у Вас апатія. Для того, щоб у Вас був хороший психологічний стан, Ви маєте, чергувати працю і відпочинок, розвиватися у різних сферах життя (соціальна, особистісна, професійна і т. д.). Перш за все, віднормуйте свій щодений графік, розвивайте свої інтереси. Крім цього, Ви плануєте кудись йти витися далі, здобувати якусь професію?

а вот друзья попались не очень хорошие, общались только в свою выгоду, будто общался с чужими людьми.

А як саме вони Вас використовували? Як Ви про це зрозуміли? Чи є у Вас знайомі і друзі, з якими Ви б могли спільно проводити час разом?

Ответ отредактирован автором 27-06-2020 15:31:27

Отец погиб 5 лет назад в автокотострофе, для меня это был сильный удар, но я смог его выдержать.

Дуже Вам співчуваю. Насправді, іноді здається, що рана затягнулася, з'явився рубець, однак вона всерівно "побалює" і дає про себе знати у інших симтомах (наприклад, апатія, депресія, страх невідомості і т. д.) тому, що гній не вийшов. У цьому випадку потрібно пропрацювати втрату із психологом.

Насчет друзей скажу что они общались со мной только тогда когда им было плохо, они хотели чтоб я их поддержал, а когда я нуждался в помощи они были постоянно заняты, поэтому я поразмыслил и сделал вывод что мне такие друзья ненужны.

А через що Вам саме було погано і коли вони Вас не підтримали (коли помер Ваш батько)? А Ви просили їх про підтримку і казали їм, як саме Ви б хотіли, щоб вони Вам допомогли?

Я пытался строить себе график дня, но постоянно забрасывал, так как планы постоянно менялись, а если говорить про увлечения то мне одному например скучно гулять(я даже пробовал все прошлое лето гулять, а именно ходить на турники и заниматься спортом).

Насправді, інтереси можут бути різними: перегляд фільмів, читання книг, захоплення квантовою фізикою, малювання і т. д. Головне - щоб Ви спробували щось нове, щоб зрозуміти, що саме Вам подобається. Ви маєте виробити для себе правило: Ви спите мінімум 8 год на день, лягаєте до 23:00, маєте збалансоване харчування та достатню фізичну активність + 1-2 год на день виділяєте собі на Ваші інтереси або відпочинок.

А насчет работы я думаю что Маме нужна поддержка, она одна меня тянет, и мне быстрее нужно отучится и помогать ей.

Ви великий молодець, що підтримуєте і дбаєте про маму, однак, як Ви гадаєте, чи допоможе мамі те, що Ви будете нещасливим і виснажете себе? Тому, перш за все, "вдягніть кисневу маску на себе, а потім - на іншого".

И да я уже решил на кого буду учится по професии.

Це дуже класно! Вітаю Вас! А Ви казали, що не знаєте, що буде далі. У Вас вже є ціль, до якої Ви поступово йдете. Ви вже визначилися із навчальним закладом, продумали які предмети здаватимете і т. д.?

Ответ отредактирован автором 27-06-2020 16:05:24

Друзья не поддержади меня в тот момент когда мне было очень плохо(смерть отца), хотя они это знали( я не думаю что они такие глупые чтоб им об этом говорить).

Звісно, я не намагаюся виправдити Ваших друзів, однак зазвичай у нашій культурі люди не вміють і не знають, як реагувати і підтримувати людину під час втрати, саме тому більшість обирає стратегію уникнення розмови, щоб не "ворушити рани" і не зробити людині боляче (хоча саме уникнення цієї теми сприяє ще більшому погіршенню психологічного стану).

Да еще и бабушка со стороны Папы не ладила с Мамой и венила ее в смерти, так же она плохо относилась ко мне, после этого я решил что буду доверять только себе, надеятся только на себя и не обращать внимания что говорят про меня и моих родных, но бывает такое когда тебе делают много гадостей и в какой то момент тебя будто разносит на части, но потом это проходит.

Дуже співчуваю Вам, що бабуся так відреагувала (припускаю, що вона сказала це через величезне горе і спробу компенсувати свій сум за допомогою вивільнення рекетного гніву на вас), хоча, звісно, вона зробила неетично щодо вас. Таке відчуття, що після цієї ситуації Ви дуже замкнулися від світу, обрали стратегію "Будь сильним" і, відповідно, перестали довіряти іншим людям - це дуже сумно. Брати відповідальність за своє життя - це здорова психологчна позиція, однак саме закритість до світу, недовіра не дадуть Вам можливості прожити своє життя повонцінно, реалізувати себе.

Да я определился с заведения для учебы.

Дуже добре, тепер Ви маєте визначену ціль і знаєте конкретний план дій, а це вже ознака того, що Ваше майбутнє має якусь визначеність.

Ответ отредактирован автором 27-06-2020 20:57:36