мені дуже тривожно і некомфортно від відчуття, що деякі люди, з близького оточення проявляють негатив, висловлюють свої поради, про які я не прошу.

Не хочеться таке переживати, а з іншої сторони - якщо уникати спілкування, страшно втратити близьких людей, залишитись зовсім самій. Хвилююсь, що навіть якщо заведу нові знайомства - може бути точно те саме. Як мені навчитись тримати удар, як насолоджуватись спілкуванням, не зважаючи на такі негативні моменти?

Сама в спілкуванні стараюсь вислухати, бути поруч, коли в людини якась проблема, з повагою і розумінням віднестись до переживань, підбадьорити, прислухатись до прохань - буває, що навіть прямо питаю людини, чого б їй хотілось в тій чи іншій ситуації, щоб не вторгатись куди не потрібно. Коли хочеться щось порадити, перепитаю, чи потрібні поради. Навіть в суперечках стараюсь говорити від себе, без нападок, а висловлювати щодо ситуації свої почуття і думки. І хотілося б такого ж ставлення до себе.