Имею ли я право так поступать? Или я чудовище?
Вечная тема отцов и детей. Сейчас переживаю ситуацию, которая меня выводит из равновесия окончательно.
Мои родители развелись, когда мне было 6 лет. Я жила с мамой, отец алименты не платил, а обо вспоминал только на мое день рождение. Финансово он мне никогда не помагал (если не считать сумм на дни рождения. И то, те суммы были незначительные. Для наглядности - 200 грн. в прошлом году. Больше он никогда не давал). О какой-то моральной поддержке вообще стоит промолчать. Отец никогда не интересовался моими делами в школе, институте и на работе. Я никогда не слышала от него слов поддержки или сочувствия. Последний год я практически с ним не общаюсь.
И так сама ситуация. Отец решил лечь в больницу пролечиться(по собственной инициативе). И он хочет, чтобы я и его сын от второго брака ему это все оплатили. Брат уже согласился, и требует от меня деньги. А денег по сути у меня-то нет, потому что сейчас я помогаю маме с бабушкой (т.е. на данный момент я содержу двоих пенсионеров).
И, если честно, мне не хочеться принимать участие вот в этом всем. Может, я ужасный человек, но я не хочу давать ему вообще какие-нибудь деньги. Не понимаю почему я обязана его тянуть? Я должна влезть в долги? Хотя я прекрасно знаю, что отец не бедный человек и он может оплатить себе лечение сам.
Как правильно поступить в этой ситуации?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.