Вряд-ли когда-то увижу своего брата
И вот прошло уже почти 13 лет с тех пор, а я всё ещё ни разу не видела своего брата. Недавно меня нашла женщина и рассказала, что это она со своим мужем забрали Ваню из дет. дома. И сказала мне, что они не хотят, чтобы он видел меня или даже знал, что я существую. Поэтому они сказали ему, что он был единственным ребёнком в семье. А потом она попросила меня, что если он вдруг когда-то узнает обо мне и найдёт меня, я должна буду ему сказать, что не знаю кто он и что у меня нет никакого брата.
Это было ужасно. Сначала она дала мне надежду на то, что я смогу наконец-то увидеть своего брата. Что вот, передо мной сидит его мать и, что , вроде как это хорошо... А потом просто вот так вот забрала её у меня. Я и так раньше жида с памятью о нём, а сейчас мне надо жить с чётким осознанием того, что он где-то рядом, но я не узнаю его. И он меня тоже не знает.
Скоро он хочет узнать мой ответ. Что мне ей сказать? И как дальше быть, ведь, если я не соглашусь, она всё равно будет стоять на своём. Они так решили и всё.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.