Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алена Губа
Алена Губа 31 хвилина тому: «Добрий день. На питання, яке ви ставите неможливо відповісти однозначно "так" або "ні", тому що виникає багато моментів, які потребують прояснення. На це потрібен час і, схоже, не »
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 46 хвилин тому: «Щодо незапланованої вагітності - у Бога свої плани. Розумію, якщо важко прийняти рішення самостійно - намагаєшься поділити відповідальність. Поки що це виходить не на користь ваш»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 година тому: «Понимаю вас. Как мама вы ищете лучшего для сына. К сожалению, нет уверенности в том, что с женой он обретёт смысл жизни, многие женатые люди тоже так говорят о жизни. И если он сам»
Питання від: olena38 Вік: 38

Не знаю чи маю майбутнє з коханим

Справа в тому, що чотири місяці тому я познайомилася зі своїм теперішнім коханим чоловіком. На момент нашої зустрічі я абсолютно не хотіла ніяких серйозних стосунків, так як нещодавно закінчила свої тривалі стосунки з попереднім хлопцем. Він же навпаки хотів серйозних стосунків і несерйозні стосунки заради сексу чи розваг його не цікавили. Він хотів з самого початку серйозного, сім'ї, дітей і спільного майбутнього. Але ми обидва вирішили на початковому етапі, бо ми були відкритими один з одним і чесними і говорили один одному як є, ми вирішили, що ми можемо дійти якогось компромісу, що з часом подивимося, що з цього вийде.
Наразі ми чотири місяці разом і в нас є певні проблеми в стосунках стосовно бачення майбутнього. Тому що мій хлопець вже хоче переходити на новий етап. Тобто спільне проживання, одруження, діти. Я ж не готова до цього і проблема в тому, що я не те щоб не готова, Я розумію, що скоріш за все з цією людиною взагалі цього не захочу. І я хочу бути з ним чесною і не марнувати його час. Тому що я розумію, наскільки йому важливо і наскільки він хоче будувати сім'ю. Проблема для мене заключається в тому, що він насправді не відповідає моїм стандартам. Справа в тому, що в попередніх стосунках в мене були дуже занижені стандарти. Я погоджувалася на все, що мені пропонували. Тобто я ніколи не ставила на перше місце себе. Завжди погоджувалася з тим, що пропонували. Навіть якщо деяке відношення до мене мені не подобалося. Я з усім мирилася, бо вважала, що якщо є кохання, то все можна перетерпіти. Але після останнього розриву я зрозуміла, що ні до чого хорошого це не приводить, що це вганяє мене в депресію, що я відчуваю, що мені не подобається таке життя, коли я постійно відкладаю себе на інший план, забороняю собі бажати чогось кращого, просити те, що насправді я хочу або не погоджуватись з тим, що мене не задовольняє. Коли я познайомилась з цим чоловіком, я чітко розуміла для себе, що в нових стосунках я не повторю попередніх помилок. І тому зараз, можливо, в мене завищені стандарти, можливо, вони просто вищі, ніж були перед цим. Але є моменти, які для мене є важливими. І це є ключовою проблемою, тому що, незважаючи на те, що я справді відчуваю, що кохаю цього теперішнього хлопця, і мені з ним добре, але в моменти, коли я бачу, які є в ньому проблеми і вони не відповідають моїм теперішнім стандартам, переді мною стає вибір: чи знову знижувати свої стандарти і погоджуватись на те, що мені не подобається чи йти від нього, хоча й кохаю?!
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Для того, щоб краще зрозуміти ситуацію, трішки поясню, які саме проблеми я маю стосовно нього. Мені подобається те, що він мене кохає. Що в мене немає сумнівів, що він мене кохає. Що він відкрито може про це сказати, як він обнімає, як він цінує мене.
В є інші моменти, які мені дуже не подобаються. Припустимо, стосовно фінансів. Ми обговорювали ситуацію, що якщо ми будемо жити разом, фінансова відповідальність повністю лежатиме на ньому. І він погоджується. І зараз, коли ми там йдемо до ресторану або їдемо десь відпочивати, в більшості випадків він все оплачує. Але бувають якісь моменти, коли він може сказати: "Зараз за каву заплати ти" або "За продукти заплати сьогодні ти, бо я багато потратився". Або коли ми йдемо в кіно, і я кажу, що я хочу солоний попкорн, а він хоче солодкий. І він мені каже: "Та давай візьмемо солодкий, просто поділимо на двох". А я не хочу солодкий, я хочу солоний. І він мені каже: "Ну добре, тоді ти платиш". І наче це дрібниці, наче я розумію, що в цілому він оплачує, але я розумію, якщо навіть зараз, на цьому етапі, він робить такі речі, то коли ми будемо жити разом або якщо я завагітнію від нього, то буде ще гірше. Тобто я захочу щось купити, що йому не сподобається, він мене буде переконувати: "Ні, нам це не треба" або "Купи щось інше" або він мені скаже: "Ні, ну от за комунальні цього місяця заплатиш ти". Тобто це вже не відповідальність з його боку тих слів, про які він каже.
Доповнення від автора питання ·
Або він каже: "Я заради тебе що завгодно зроблю. Ти для мене завжди в пріоритеті, ти найважливіша. Все буде так, як ти хочеш". Але в інший момент, насправді, якщо чогось хоче він, чого не хочу я, буде так, як хоче він. Припустимо, ми спимо вночі з вентилятором, бо він не може спати без нього. Мені не подобається, в мене закладає ніс, цей шум мені не подобається, це відчуття мені не подобається. Але весь цей час ми, коли він ночує в мене або я в нього спимо з вентилятором, бо він каже: "Я не можу без нього спати. Тобі якщо холодно, ти можеш вкритися, а мені якщо жарко, я не можу нічого зробити". І наче це дрібничка, але все завжди так, як хоче він. Якщо він хоче, щоб вікно було закрите, я хочу, щоб відкрите, то він знає, де причини, як пояснити, чому воно має бути відкритим. Якщо він хоче в ресторан турецької кухні, а я хочу в ресторан італійської кухні, він знає причини, як пояснити, чому ми маємо піти в той ресторан, який хоче він. Тобто наче його бажання важливіші за мої, завжди так, як він хоче. Хоча на словах він каже, що я завжди в пріоритеті, буде так, як я хочу, але на ділі це зовсім не так. А коли я йому про це кажу, він каже: "Це такі дрібниці. Ну хочеш, я виключу цей вентилятор". Виключає, і потім він робить мені мізки про те, як він не може спати, що він не може дихати і все таке інше. І потім я, звичайно, знову погоджуюсь, щоб він його ввімкнув.
Що ж, у вас дуже зріла, глибока та чесна позиція. Те, що ви змогли проаналізувати свій попередній досвід, зрозуміти помилку з «терпінням» і почати захищати себе — це величезний крок уперед. Ви виросли, і тепер ваші внутрішні орієнтири перебудовуються. Головне, що потрібно зрозуміти зараз: ви не мусите обирати між коханням і собою. Справжнє, здорове кохання ніколи не вимагає від вас зрадити власні стандарти, комфорт чи майбутнє.
Якщо ви чітко бачите, що з цією людиною ви взагалі не захочете шлюбу та дітей, це не каприз. Це внутрішній сигнал, що як партнер для життя на довгу дистанцію він вам не підходить, попри всю симпатію та закоханість.
Так, на словах він погоджується, що фінансова відповідальність буде на ньому. Чоловікові приємно думати про себе як про «годувальника» і «захисника». Але на практиці його вистачає лише на базовий сценарій. Щойно ваші бажання не збігаються з його планами (як у ситуації з попкорном), він одразу вмикає фінансове покарання: «Не хочеш по-моєму? Тоді плати сама».Це не про брак грошей. Це про контроль за допомогою грошей. У сімейному житті це трансформується у фрази: «Тобі не потрібні ці чоботи, твої ще нормальні. Хочеш інші — зароби сама (сидячи в декреті)».
А фрази на кшталт: «Заплати сьогодні ти, бо я багато потратився» — це прихований докір. Він ніби робить вам послугу, витрачаючи на вас гроші, а потім виставляє невидимий рахунок. У здорових стосунках чоловік, який взяв на себе фінансову роль, якщо тимчасово не має коштів, просто запропонує скромніший відпочинок або спокійно скаже про це без перекладання відповідальності «тут і зараз» під час побачення. Його ж поведінка показує, що його внутрішній «калькулятор» постійно рахує, скільки він на вас витратив, і йому стає жаль цих грошей.
Чому ви відчуваєте, що не захочете від нього дітей? Тому що ваша мудра підсвідомість уже все прорахувала. Жінка на біологічному рівні шукає безпеку для майбутнього потомства. Зараз ви бачите, що цей чоловік не є безпечною гаванню. Ваша відмова від шлюбу з ним — це не «завищені стандарти», це здоровий глузд і самозахист. Ви вже знаєте, як це — не ставити себе на перше місце. І зараз ви чітко бачите, що якщо підете з ним у сімейне життя, вам знову доведеться «терпіти», «економити на собі» і «замовчувати свої бажання», щоб не провокувати його незадоволення.Ви абсолютно чесні з собою. Його слова про відповідальність — це лише гарна обкладинка. Всередині — чоловік, який не готовий до реального забезпечення сім'ї без докорів і контролю.
Вітаю, Олено!
цитата:
Не знаю чи маю майбутнє з коханим

Одразу скажу - це настільки складне питання, що відповідь на нього може дати лише час(!) І Ваше рішення ризикнути.
Однак ризикнути не сліпо, а відповідально. І у чутливому контакті з власними емоціями, потребами, бажаннями та висновками(!)

Чим може допомогти в такому разі психолог?
А тим, що приверне увагу до Вашого, так би мовити, налаштування.
Про що, власне, йдеться?
Про тіньовий бік Ваших "стандартів". Раніше за умовно низькими стандартами ховалось почуття меншовартості. Саме через нього
цитата:
ніколи не ставила на перше місце себе.

Як наслідок
цитата:
з усім мирилася, бо вважала, що якщо є кохання, то все можна перетерпіти.

Згодом Ви дійшли висновку
цитата:
ні до чого хорошого це не приводить, що це вганяє мене в депресію, що я відчуваю, що мені не подобається таке життя

І кинулись у протилежний бік
цитата:
І тому зараз, можливо, в мене завищені стандарти


А тепер ключове питання - ЩО СТАЛОСЯ з Вашим почуттям САМОЦІННОСТІ? Адже одним вольовим рішенням воно не зростає(!)
Може, Ви попрацювали з психологом?
Розібрались із особистою моделлю побудови близькості?
Розібрались в причинах, чому терпіли і погоджувались, коли Вам не подобалось?
Можливо, відкрили для себе, що в стосунках не буває гри в одні ворота? Що потрібно домовлятись і передомовлятись, коли попередні домовленості не працюють або порушуються?
Можливо, прийняли думку, що на початку взаємин ніхто гарантій на подальше щастя НЕ дає?

Водночас, наскільки я бачу, є непогані передумови для діалогу з партнером. Ви прислухаєтесь до себе. Починаєте цінувати свої погляди та потреби, намагаєтесь доносити їх партнеру. Є відчуття меж, за які не хотіли б виходити. Але...
У партнера теж є свої звичні уявлення та певні стандарти.
Тож, напевно, варто шукати прийнятний спосіб наблизити ваші особисті бачення стосунків.
Розмовляти. Звертатись з проханням. Розкриватись, чому ці або інші аспекти для Вас важливі. Які цінності Вам близькі.
І слухати себе - як Вам поруч з ним? Чи прислухається він до Вас? Чи робить висновки?

Наступне. Візьмемо поки що лише цей момент -
цитата:
Ми обговорювали ситуацію, що якщо ми будемо жити разом, фінансова відповідальність повністю лежатиме на ньому.

Ключове тут "в майбутньому". Однак Ви вже зараз, тобто ДО настання спільного проживання, очікуєте від хлопця, аби він узяв усі витрати на себе. Зазвичай таке трапляється в парі, що існує за сюжетом "батько - дитина". З відповідними владними повноваженнями "батька", адже той, хто володіє ресурсами, той і ВИРІШУЄ як воно буде.

Поміркуйте, чи дійсно Вам підходить така модель? Чи відчуваєте інтуїтивно, що зміни можливі. Причому з двох боків - як у зрілих психологічно особистостей?

Edited by author 14.09.2026 15:02

Вы завершили длительные отношения и по сути сразу прыгнули в следующие. Хотя в идеале важно прожить утрату и потом уже строить отношения. Какой в этом риск? Риск в том, что все воспринимается острее, болезненнее. Вы описываете про то, что в прошлый отношениях занижали требования, теперь наоборот не готовы на это. Но тут важно понять где та грань между не занижать свои ожидания, и где от обиды за прошлые отношения быть не готовой договариваться.
Это не к тому, чтобы вы соглашались, а к тому, что данная тема должна быть достаточно тщательно изучена. И желательно в терапии.
Рискну вызвать недовольство, но нет любви спустя 4 месяца. Есть влюбленность, страсть возможно, другие чувства, но любви нет. Она рождается не скоро и точно не к тому, кого вы еще не так много знаете. 4 месяца это правда еще малый срок чтобы увидеть человека в разных ситуациях, и посмотреть как и на что он реагирует.
Поэтому да, очень поддерживаю про не спешить жить вместе и уж тем более детей.
Не всегда, когда мужчина сходу говорит о серьезных намерениях, то речь о вас и какой он хороший и ответственный. Чаще всего это какие-то внутренние страхи и причины, который гонят к браку и детям, и там нет второго человека, как отдельной личности. Там уже создание семьи и рождение ребенка абы побыстрее хоть с кем-то.
Поэтому повторюсь, не спешите и присмотритесь.
Вы описываете ситуацию, где финансы ясно не проговорены, есть сложности с тем, что мужчина ставит свои желания выше ваших.
А есть ситуации, где он уступает вам?
Обсуждали ли вы тот факт, что он просит вас оплатить иногда что-то? Возможно для него содержание 100% это только при совместном проживании?
В целом, насколько вы можете обсуждать какие-то моменты, которые вам не нравятся, без риска ругаться, а просто обговорить и прийти к какому-то решению?
Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю! Я можу погодитись з колегами, які писали вище - кілька місяців це може бути недостатньо для повного розуміння ситуації. Це той період де закоханість може поступово переходити в кохання і більш глибокі стосунки. Це дуже добре, що ви винесли уроки з попередніх стосунків, і продуктивний досвід також. Ви доповнили також це побутовими різними звичками.. Вентилятор, поп-корн, чи хто за що платить - можливо це посилило вашу невпевненість. (це може бути також наслідком його якогось досвіду у стосунках, в тому числі. Якісь звички які він набув і несвідомо переносить далі. це не погано - це так буває у житті). Чи можете ви бути відвертою з нинішнім партнером, щоб як мінімум дав вам якийсь час, щоб ви могли познайомитися краще і зрозуміти один одного краще? Якісь побутові дрібниці, напевно, завжди можуть існувати, в будь-яких, навіть в найкращих стосунках. Різні звички, різні смакові вподобання. Але тривалі і міцні стосунки будуються на дуже багатьох фундаментальних ознаках - це і цінності, і цілі, і повага і дружба, і так далі. Якщо ви зараз не впевнені що готові до зближення, після тривалих стосунків до цього - чи можете ви поговорити про це? І з часом якщо ви відчуєте що це саме той фундамент, саме та людина - ви зможете прийняти якесь рішення?
Алена Губа — психолог
Алена Губа психолог
Київ ·
Добрий день. На питання, яке ви ставите неможливо відповісти однозначно "так" або "ні", тому що виникає багато моментів, які потребують прояснення. На це потрібен час і, схоже, не одна сесія в терапії. Наприклад, який період тривали попередні стосунки, як вони завершилися, з якими почуттями ви лишилися, скільки часу від того минуло? Ці відповіді нададуть більше розуміння про те, що з вами відбувається зараз в даних стосунках, як впливають вони на вас і як вам бути далі. Цікавість викливає, як у вас з довірою до себе, своїх відчуттів. Чому в моментах, де вам щось не подобається або не підходить ви готові переглядати, йти на поступки і сумніватися у вірності свого вибору? Тут не про те, що так правильно-не правильно, а про інтерес, як саме у вас відбуваються ці процеси, про важливість вас і вашого місця в контакті. Часто буває "те, що нам здається - нам не здається", і тоді варто не пришвидшувати події, а дати час і простір відбутися чомусь важливому, не обовязково позитивному, а тому, що додасть впевненості у своїх рішеннях.
Не буду оригінальною, що 4місяці для пізнання іншої людини замало, це період представлення себе один одному, здебільшого з найкращих сторін, коли намагаєшся зацікавити іншого, чи готовий до певних незручностей, які тоді ще й не сприймаються такими. Та ще ліпше пізнати людей нам вдається саме у сварках або розлученнях (не лише юридичних), до першої серйозної сварки з парнером, зарано дивитися у бік майбутнього з ним. Взагалі, якщо говорити про конфліктні ситуації, вони можуть сприяти розширенню взаємодії у відносинах, навіть зближувати, при умові щирості та екологічності, як до себе, так і до іншої людини. Згадала про конфлікти саме в темі важливості часу у взаємовідносинах, буває ще не сформувався момент, щоб він стався. Також через певні життєві досвіди людина може уникати таких ситуацій. Одним із варіантів не стикатися, може бути погодження на дискофорт, або вихід із стосунків. Як все це відбувається у вас, що для вас є коханням, які почуття ви відчуваєте, що переживаєте в тій чи іншій ситуації, про що вони для вас, а чи були конфліктні ситуації з партнером, яким чином ви їх вирішували/єте, всі ці питання краще досліджувати в терапевтичних сесіях
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання