Не ясність в стосунках

Здравствуйте! Вы были в отношениях с парнем 4 года. Недавно вы расстались из-за мировоззренческих не совпадений: вы верите в Бога и принадлежите к православному направлению христианства, а ваш парень вообще не верит. Но когда-то он принадлежал к протестанскому направлению христианства - пятидесятники. Добро. Я вас правильно поняла?
Смотрите, вы описали свою ситуацию под вопросом: «НЕ ЯСНІСТЬ В СТОСУНКАХ». Скажите, чего вы хотите для себя в своей жизни? Какую помощь от психологов вы хотите получить? Задайте вопрос, пожалуйста.
С уважением, Елена Мороз

Доброго дня!
Співчуваю вам із приводу завершення стосунків із вашим хлопцем.

Наскільки я розумію, для вас дуже важливо, щоб ваші цінності та цінності вашого хлопця співпадали (я маю на увазі віру). Якщо так, то дійсно, в майбутньому вам може бути важко, якщо ваш хлопець не має віри. В такому випадку, мені здається, один із варіантів - це завершити стосунки, відгорювати, і в майбутньому будувати стосунки з людиною, у якої цінності співпадають з вашими.

Ви пишете, що були разом 4 роки, але не пишете, як ви їх провели - чи були у вас на протязі цих років сварки через віру, і хто був їх ініціатором?

І хочу звернути увагу на такий момент - навіть якщо ви зустрінете людину із такими цінностями, як у вас - ця людина може з часом змінитися. І ви теж можете змінитися, і ваші цінності можуть рости і змінюватися разом із вами. І це такий собі виклик - наскільки велика ваша власна терпимість до людей з іншими цінностями, та де проходить її межа? Таке дуже велике питання для осмислення.

Ответ отредактирован автором 28-03-2021 13:58:47

Добрий день
Ви написали

він взагалі не вірить у віри,

а раніше був пятидесятником.
Можливо, він справді не вірить у віри? А вірить у Бога?

Ваш хлопець має право вірити в Бога, і одночасно піддавати сумніву та критично ставитися до певних церковних традицій та ритуалів, які все ж, на мою думку, створені людьми.
Те, що ви підтримували один одного у стосунках - звучить дуже тепло)
Але, на мою думку, підтримувати і думати однаково - це різні речі. Можете ви, наприклад, визнати за своїм хлопцем право мати власні погляди, а собі залишити право на свої погляди, і поважати цю відмінність між вами? Поважати - це розуміти, що ваші погляди відмінні, і визнавати право одне одного на інший, ніж у вас, погляд на життя, віру, без намагання переробити чи примусити думати так, як ви.

Прислухайтеся до себе.
Якщо ви можете визнати і поважати право себе і свого хлопця мати різні погляди, то чому б і не продовжувати ваші стосунки, тим більше, що ви маєте до нього почуття.
Але якщо зараз, у цей період життя вам важко це зробити, і вам усе ж краще, коли ваші погляди і вашого хлопця максимально співпадають - то визнайте саме цей факт, що для вас важливо саме так. І якщо так - то не варто примушувати себе залишаться у стосунках, в яких вам не комфортно.

Ви пишите, що треба жити якось в майбутньому. Тут, думаю слід орієнтуватись на саму форму реакції на важливі цінності. До прикладу, чи поважає ваш хлопець віру, як щось важливе для вас. Чи не висміює? Не переконує що це дурниці? Як відчуваєте?
А також питання різності. Ми різні, але ми маємо повагу до нашої різності.
Орієнтуйтеся на свої відчуття. Якщо це ваша важлива цінність, то варто будувати стосунки з віруючим чоловіком. І нема правильно- неправильно) Ваше життя- ваші правила.