Я почала зустрічатися з хлопцем і лише через місяць зрозуміла ,шо ми не підходим один одному, він говорить що любить мене і я говорила це у відповідь,але зараз я розумію,шо це не правда.Він не підходить мені в тому плані , шо він ше не зрілий, хоча ми одного віку.Я йому показала життя яким я живу, тусовки цікаві і творчі зібрання, йому сподобалось, але він це все прийняв занадто серйозно і зараз говорить лише про це,планує купляти наркотики(хоча раніше не вживав) і зараз дуже часто про це говорить і просить шоб я з ним пробувала це все.Проблема в тому шо я в тусовці але проти наруотиків,говорю про це,повторюю,а він так ніби забуває, і постійно говорить про це,наші розмови обмежуються тим,шо він хоче поробувати і де купити.Мені в свою чергу хочеться говорити про мистецтво,читати вірші, і літературу, а він цим не захоплюється взагалі, я б сказала шо він поверхневий.Те шо я зараз до нього відчуваю це відповідальність як за сина, бо не хочу шоб він зторчався,через те шо я привела його в таке середовище.Відчуваю свою провину в цьому а ще відчуття ніби «мій маленький Дениска, мушу за нього подбати»Мені хочеться відчувати стіну і турботу, а він до цього не здатний і не навчений.Я не винувачу його, і приймаю але не можу це прийняти, і міняти я не збираюся його, оскільки моя модель хлопця не відповідає йому і його природі,з цим нічого не зробиш,це я зараз лиш побачила.Я орендую квартиру,він сидить в мене,лежить і знімає тік ток, я розумію,шо він юний і лише вчиться як і я, і не має грошей, але хотілося б шоб він допомагав мені з орендою як справжній чоловік, але він цього не робить, хоча в важкі хвилини він зімною.Коли має гроші купляє їжу.Не знаю як поступити, він мені не підходить але різких і точних причин розходитись немає.Шей в моєму житті цього тижня, взагалі різко появився хлопець,який мене добиваєть,поведінкою він як справжній мущина, говорить чітко і впевнено і в свої 19 заробив на квартиру, добився значних успіхів в житті і характером чіткий і понятний.Зараз в мене відчуття дисонансу, бо мій хлопець приносить мені емоційну виснаженість розмовами про наркотики, і тусовки вічні,а з тим я не готова починати якісь стосунки,навіть якшо просто дружні, бо в ментальному плані я з Денисом, він мені як син за якого я відчуваю відповідальність,я так не можу!!
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Здравствуйте, Юлия.
Кажется, что сейчас единственное что вас удерживает рядом с Денисом это чувство вины, что вы привели его в компанию, где употребляют наркотики. Вы воспринимаете его очень слабым, лишенным собственной воли принимать решения.
Вы не думали над тем, чтобы пробовать выстраивать границы и выдвигать к Денису условия как взрослому человеку? Например, касательно аренды квартиры и общего бюджета на бытовые расходы.
Снежана Сергеевна Мартынюк (Хмельницкий)
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Доброго дня!
цитата:
Я почала зустрічатися з хлопцем і лише через місяць зрозуміла ,шо ми не підходим один одному.
На протязі відносин таке розуміння може прийти, є речі і уподобання в яких буде схожість, також можуть бути і ці речі де абсолютно будуть різними і неприйнятними.
Звернула свою увагу на:
цитата:
Я йому показала життя яким я живу, тусовки цікаві і творчі зібрання, йому сподобалось, але він це все прийняв занадто серйозно і зараз говорить лише про це,планує купляти наркотики(хоча раніше не вживав) і зараз дуже часто про це говорить і просить шоб я з ним пробувала це все.
Розділяю і розумію ваше хвилювання. Водночас, особисто більше хочеться побачити спільне життя та спільні уподобання.
Про те, що є неприйнятним, варто говорити одразу.
цитата:
Не знаю як поступити, він мені не підходить але різких і точних причин розходитись немає.
Можливо кращим варіантом буде, знайти точки дотику, прислухатися один до одного, підняти важливі питання. Бажано також прислухатися і до себе, звертаючи увагу на те, що найважливіше і потрібне.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.