Моя свекруха має двох синів, молодшого ( мого чоловіка) вона ніяк не може відпутити від себе. Із самого початку була налаштована, щоб він жив з нею, і була категорично проти, коли ми винайняли окреме житло. Чоловік у неї є, вона не залишилися сама. Старший син зайнятий своїм життям, а до молодшого - постійне вимагання уваги з її боку. У на уже своя маленька дитина, але свекруха вимагає, щоб до неї телефонували по багато разів, вмішується в особисте. Із самого початку у нас були дуже складні відносини і великі сварки, зараз це тиха війна, вона накручує мого чоловіка, маніпулює, якщо він щось не хоче робити по її, то їй одразу погано. У наших з нею сварках вона говорила жахливі речі, проклинала, уникнути спілкування з нею я не можу, але в мене до неї велика внутрішня агресія і образа, я не можу відпустити цю ситуацію і вона мене мучить. Чоловік мій між двох вогнів.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Добрий день
Сімейна система має дві підсистеми- відносини між подружжям і відносини з іншими родичами( це по- простому). Кордони подружньої підсистеми і регулювання дистанції утримує пара.
З ваших слів складається враження, що свекруха- агресор, а ваш чоловік ні причому. Як ваш чоловік контактує з мамою? Чи говорили ви йому про те, що вас турбує? Ви не маєте « бути між двох вогнів», не лише ви маєте це вирішувати
Доповнення від автора питання·
Дякую за відповідь. Чоловік намагається уникати конфліктів на цю тему. Я, звісно ж говорила, що мене не влаштовує, а він говорить, що як би там не було, але це його мама і ми маємо находити спільну мову. Ми зараз відкрито не конфліктуємо, але оця невисказаність лише на гірше. Коли чоловік робить їй якісь зауваження, вона завжди починає плакати і казати, що ми її доводимо, ій погано робиться. Звісно ж йому стає шкода і на цьому все.
Добрый вечер!
Часто бывает так, что, когда у женщины не складываются отношения со своим мужем, то она это перекладывает на своего сына. У Вас своя семья и Вы вправе ее защищать
Із самого початку у нас були дуже складні відносини і великі сварки, зараз це тиха війна, вона накручує мого чоловіка, маніпулює, якщо він щось не хоче робити по її, то їй одразу погано. У наших з нею сварках вона говорила жахливі речі, проклинала, уникнути спілкування з нею я не можу, але в мене до неї велика внутрішня агресія і образа, я не можу відпустити цю ситуацію і вона мене мучить. Чоловік мій між двох вогнів.
К сожалению, это частая ситуация, где у матерей есть сильная привязанность к сыну. Сочувствую вам и вашему мужу.
Насколько муж готов ради вашей семьи "отдалиться" от своей матери?
Если у вас есть возможность уменьшить контакт со свекровью до минимума, то через время она сможет с этим смириться и станет меньше манипулировать через свое здоровье. И придется справляться мужу с переживаниями за маму (отсоединяться).
Доповнення від автора питання·
Доброго вечора! Дійсно, вона завжди скаржиться на свого чоловіка, хоча живуть уже більше 30 років разом. Але, до речі, зі свекром за всі роки у нас не було жодного конфлікту, він завжди на моїй стороні. Я теж думаю, що за свою сім"ю треба боротися і я роблю це з самого початку. Тому що, на початку наших відносин мій чоловік був категорично налаштований жити лише з батьками, але все-таки ми з"їхали і він зараз сам дуже радий, що ми живемо окремо.
Доповнення від автора питання·
К сожалению, это частая ситуация, где у матерей есть сильная привязанность к сыну. Сочувствую вам и вашему мужу. Насколько муж готов ради вашей семьи "отдалиться" от своей матери? Если у вас есть возможность уменьшить контакт со свекровью до минимума, то через время она сможет с этим смириться и станет меньше манипулировать через свое здоровье. И придется справляться мужу с переживаниями за маму (отсоединяться)
Ми живемо неподалік, і це ,мабуть, основна проблема. Але все ж таки, я бачу, що чоловік, особливо з появою дитини, став трішки від неї відділятися., це дуже видно, якщо зрівняти його на початку наших стосунків і зараз. Можливо, не все так погано. Просто в мене до неї внутрішня неприязнь, адже я пам"ятаю всі її слова і вчинки, а повністю не спілкуватися ми не можемо.
Тобто свекруха маніпулює? Плаче?
Все ж таки, питання кордонів вашої сімї, це теж задача вашого чоловіка.
Скажіть, а ви прояснили зі свекрухою те, що ви не можете забути конфлікт?
Вам нужно не избегать конфликтов, не пытаться быть "хорошими" и портить себе нервы и отношения между вами с мужем, а четко обозначить границы вашего общения.
И если свекровь не хочет отпускать вашего мужа, то стоит помнить, что и ваш муж не стремиться сепарироваться от мамы. Ведь пока он не обозначит границы, не будет стараться ей угодить, лишь бы она была довольна, то это поведение будет и дальше продолжаться. Именно вашему мужу нужно решать эту проблему, начиная с себя.
Кстати, не общаться со свекровью, если вам плохо от этого общения, вы вполне можете
Доповнення від автора питання·
Суть мого питання - як побороти мою внутрішню агресію і неприязнь до свекрухи? Повнітю обмежити з нею спілкування зараз не можу. Після зустрічей з нею мене просто "теліпає", як морально так і фізично.
Доповнення від автора питання·
Я звісно ж казала, що я не можу забуте все те, що було. На це вона починає злитися, казати: "Значить, я така погана у вас!" і знову сварка і плачі.
Доброго вечора
« як побороти мою внутрішню агресію і неприязнь до свекрухи?»
Наші емоції вказують на те, що якась потреба не задовільняється. Ваша злість- це як сигнальна ракета. Вона друг), просить звернути увагу на себе.
З нею не треба боротися.
« Я звісно ж казала, що я не можу забуте все те, що було»
Дивіться, я не пропоную вам постійно нагадувати їй про свою образу. Скажіть, а які слова чи дії, вам було б достатньо для подальшого спілкування? Я маю на увазі, що б ви хотіли від неї почути
Ваша злость это маркер того, что ваши границы нарушаются. Как вы хотите не замечать того, что с вами происходит и что вам не нравится?
По какой причине вы не можете перестать общаться со свекровью?
Злиться это вполне нормально и Вам с этим ничего не нужно делать, а если Вам что-то не нравится, то говорить об этом. Какие у Вас отношения с Вашей матерью?
Ваша агресія - це нормально. Ви захищаєте своє. Але ви пишите, що вона внутрішня. Це є ' не ОК.
Також не добре, що ви ведёте я на маніпуляції свекрухи, як я чую.
Можливо вам треба укріпити свої кордони у роботі з психосотерапевтом.
Доповнення від автора питання·
З моєю мамою в мене прекрасні відносини, дуже довірливі. Вона мій найкращий друг, завжди підтримує мене. До речі у мого чоловіка з моєю мамою ніколи конфліктів не виникало.
Доповнення від автора питання·
Від свекрухи я б хотіла, щоб вона не вмішувалася в наші справи і не вимагала до себе невиправдано надмірної уваги. Чоловік мій працює відрядженнями, дитина за ним дуже сумує і я, звісно, але коли він приїжає, то вона його постійно просить приїхати ( то їй здалося, що щось десь стукнуло, то собаки гавкають, і т.п.) Я не проти, щоб він її провідував, але щоб це не було в шкоду нашій сім"ї.
Доповнення від автора питання·
Зовсім перестати спілкуватися я не можу, адже ми живемо недалеко. І чоловік хоче, щоб ми підтримували стосунки, для нього це важливо.
Я думаю, что для Вашего мужа она остается мамой и он может тоже переживать эту ситуацию. Вам нужно этот вопрос и с ним обсудить тоже. Пробуйте выстраивать границы со свекровью
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
