Чи варто терпіти далі?((

Доброго вечора! Що означає "Всі наступні він не хотів признавати"? Ваш чоловік не хотів наступних дітей чи вважав що ці діти не від нього?
"Я це все терпіла ,як то кажуть ради дітей" - тобто виходить що Ви вирішили пожертвувати собою, своєю гідністі заради дітей. Частіше всього потім коли діти виростають мами їм говорять - а от я заради тебе терпіла стільки, і ти тепер мені винен. І дітям потім відчувають на собі провину за тяжке життя матері.
"Гроші він мені не дає ,я викручуюся як можу" - а як чоловік бере участь у сімейному житті, в вихованні дітей?
Чи пробували Ви говорити з чоловіком на тему того чому він від Ваш ховає гроші?
"Все життя присвятила йому і дітям,хоча він мене постійно принижував" - а що Вас тримає у відносинах з чоловіком, якщо з Ваших слів фінансово він не бере участь в сімейному житті?
"Порадьте будь ласка як мені бути" - зрозумійте що річ іде про Ваше життя, і хтоб що Вам не порадив, як бути прийдеться вирішувати тільки Вам. Розумію Вашу почуття, це дуже складно жити з чоловіком який принижує і не беру фінансову участь в сімейному житті. Але кому Ви родите краще своїм терпінням того, що Ви моральне уже не витримуєте? Дітям? Наврядчи? Адже найкраще що Ви можете зробити для них - це бути щасливою. Тоді і вони, відчуваючи Ваш стан, будуть відчувати себе щасливими. А так у Вас уже немає сил. Я б радила Вам звернутися за допомогою до психолога, щоб розібратися зі своїми відчуттями, і з його підтримкою прийтяни вірне для Вас рішення. Бажаю успіхів!

Доброго времени суток!
Сумна у Вас історія (( Мени шкода, що Вам доводиться проходити через це…
Я правильно Вас зрозуміла - ви з чоловіком контрацепцію не використовували?
Ситуація складна і тут треа дуже ретельно розібратися в декількох моментах. Нажаль в форматі сайта це неможливо - я б радила Вам вибрати та попрацювати з фахівцем.

Вiтаю!
Спiвчуваю Вам

ЧИ ВАРТО ТЕРПІТИ ДАЛІ?((

Як би Ви сама вiдповiли на це питання, якби його ставила Вам близька людина? Ваша дочка, наприклад?

добрый день. вы взрослая и вам решать, хотите разводиться то разводитесь, жизнь одна за ваши жертвы вас никто не отблагодарит, даже дети. чего боитесь? какая вы когда терпите? какой становитесь?
а если решите развестись, какой станете?

Порадьте будь ласка як мені бути (((((Хотіла подати на розвід,діти просять не розводитись,але терпіти вже немає сил просто ....

На жаль, з Вами трапилось те, що трапилось. І тепер варто робити важкий вибір та приймати рішення. Разом з тим потрібно було б розібратись з вашим способом бути у стосунках ціною жертви власними інтересами заради дітей.
Зрозумійте, діти можуть хотіти своє, а вам уже життя немає в умовах, що склалися. Ви пригнічені, виснажені ємоційно...То що доброго ви ім можете дати?
Вважаю, що вам потрібно звернутись по допомогу до близьких і рідних людей. І, зрозуміло, провести розмову з чоловіком, висловити усі своі думки й зрозуміти, чи є хоч маленька перспектива змінити ваші стосунки на краще.

Добрый день.
Знаете, первые годы своей жизни полностью копируют поведение своих родителей и впоследствии уже неосознанно живут практически так же, как жили их родители. Скажите, вы хотите, чтобы ваши дочери повторили вашу судьбу, а сыновья- поведение и судьбу мужа? А ведь именно ради такой их судьбы вы терпите издевательства над вами....

Доброго вечора! Як на мене, Ви сам причину того, що з Вами відбувається вже озвучили однією своєю фразою "Все життя присвятила йому і дітям,хоча він мене постійно принижував". Ви на стільки "злиплись" внутрішньо зі своїм чоловіком, що повністю втратили себе як особистість, як жінку і як людину... Ви поставили себе у принижений, залежний стан рабині-наймички, з якою можна робити абсолютно усе що тільки чоловіку заманеться... Які стосунки були у Ваших батьків? Які стосунки у Вас з батьками?