Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«В тобі є щось таке, що змушує мене повертатися знову і знову.»
Питання від: VG yhb 53 Вік: 22

Чому вже в дорослому житті хвилює думка батьків?

В дорослому житті хвилює думка батьків. Не вистачає саме маминого визнання. Відносини з батьками нормальні. Скільки б не старалася і не допомагала батькам, хвалили не мене а старшу сестру. Батьки проживають в сільській місцевості, сестра приїжджає в село відпочить, а я допомогти батькам в роботі. Розумію що їхня думка не повинна мене турбувати, і це тільки моє рішення допомагати. Але чомусь не можу заспокоїтися, хочеться робить все більше і більше ..Як заспокоїтись, і перестати турбуватися за думку мамину про себе?!
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Зараз знаходжуся в декретній відпустці, займаюся продажем в'язаних речей, та розвивалок для діток. До декрету працювала.
Катерина Королевич (Киев) — психолог
Катерина Королевич (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Доброго дня. Ви самі відповіли на своє питання - ваша, цілком здорова для дитини, потреба у визнанні в дитинстві не була задоволена. Те, що мало бути заповненим прийняттям, визнанням - залишилось порожнім. Заповнювати прийдеться вам, якщо ви бажаєте відчувати себе гармонійно.

Як перестати турбуватися про мамину думку - це запит на роботу з психологом/психотерапевтом, це робота з самооцінкою (багато про це писав у книзі, говорив психолог М.Лабковський); однак, якщо коротко, - потрібно подорослішати, бути фінансово, територіально незалежною від батьків, передивитись свою систему цінностей - з'ясувати, де ваше, а де мамине/татове, і кожен раз визначатись, ви робите те, що робите, тому, що це веде до ваших цілей, чи робите тому, що не можете не робити під тиском батьківських цінностей або емоцій провини, сорому та інших; важливо мати свої цілі, іти до них, приймати свої рішення, зустрічатись з наслідками і бачити, що те, що ви робите - вам(!) підходить.

Тільки ви можете визначити, скільки для вас "нормально" попрацювати у батьків. Є такі батьки, яким завжди буде мало, скільки б ви не робили. Тому або ви вирішуєте, скільки допомагати, або вони будуть вирішувати за вас, але визнання і прийняття від них не очікуйте: його не було раніше, з чого б воно з'явилось? Справа не в вас.
...
Такое бывает, когда не произошло психологическое отделение от родителей.
Выросший ребенок по прежнему в душе ребенок, который оглядывается на родителей, нуждается в их одобрении, живет их установками, принципами, желаниями.
Но при этом, увы, его самого, отдельного, взрослого человека нет. Есть только ребенок своих родителей. А это создает сложности в понимании себя, часто есть заниженная самооценка, сложности в отношениях с другими людьми. И со своим ребенком потом тоже будут сложности.
Почитайте на эту тему, там общая информация, думаю полезно будет

https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-1-51zhemchug.html
https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-2-03zhemchug.html
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?