Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 7 годин тому: «Вітаю! цитата: «Постійна невзаємність і Складнощі у стосунках з близькими» В загальних рисах проблему Ви позначили. Проте деяких важливих уточнень не оминути, бо інакше і відпові»
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 7 годин тому: «Вітаю «Що я роблю не так?????» Я б пошукала відповідь у вашому дитинстві: як будувалися відносини в батьківській родині, між батьками, між вами та батьками. Ми будуємо віднос»
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 8 годин тому: «Ви вже досить чітко розумієте, чого хочете, Але пошук роботи у вас зараз пов’язаний із досвідом сильного тиску, тому й виникає відчуття, ніби ви знову "наступаєте на ті самі граблі»
Питання від: Алина Вік: 17

Как вести себя с давящей матерью?

Добрый день. Скажите, как общаться с матерью, которая ужасно зациклена на мне, лезет с ненужными советами, навязывает свое мнение и относится, как к совсем несамостоятельному ребенку?
Я зависима от нее финансово, но считаю, что каждый имеет право на личные границы.

(С ней не только я, но даже психолог говорила на эту тему — бестолку)

Всю жизнь слышу от нее фразы, по типу А че ты так сидишь?, Ходи нормально, а то как (фамилия моего отца.они с ним в разводе), Сделай нормальное выражение лица, Не кривись, Здесь холодно, оденься. На мою самозащиту бурно реагирует. Вкратце, она лучше меня знает, как я себя чувствую, что делать и тд.
Недавно поставила фото на аватарку, на что моментально прилетело смс: Прошлая была лучше, поменяй.
Все время комментирует, что плохо, что хорошо, даже если я рассказываю веселую история или показываю что-то смешное. Из-за критиканства не могу быть открытой с ней совсем.

Она — 40летняя разведённая женщина (было 2 мужа, но первый алкоголик, а второй не видел отдачи в отношениях и раздражался, что она кроме своего идеального отца никого не видела, что везде лезли ее родители), занудная, пассивная (и в сфере отношений, и в остальных), ничем не занимается, зацикленная на работе и мне, несамостоятельная (без родителей многих элементарных вещей сделать не может), строит из себя жертву, меланхоличная, закомплексованная и с родителями общение у нее такое же.

Как общаться с матерью-контролером? Ведь контроль доходит до такого абсурда, что мне объясняют, как стоять, разговаривать с другими, что говорить и тп.
Не испытываю с ней ничего, кроме ненависти, раздражения, гнева, агрессии и равнодушия к ней самой.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрий вечір, Алина.
Дуже Вам співчуваю, Ваша мама однозначно порушує Ваші кордони.

цитата:
что везде лезли ее родители

Так як зараз вона "лізе" до Вас).

цитата:
Как общаться с матерью-контролером?

А навіщо з нею спілкуватися? Що Вам дасть це спілкування? Що Ви хочете їй сказати? По суті, Ваша мама утворює з Вами симбіоз, який утворювали її батьки з нею, проробляючи свої внутрішні конфлікти через Вас. Які б слова Ви не підбирали, якщо двері зачинені і Вам їх не хочуть відкривати, то Ви їх і не відкриєте. Є два варіанти: Ви йдете на свою психотерапію і так, як Ви неповнолітня, іноді психолог бере консультації з Вашою мамою, намагаючись бути посередником між Вами, інший варіант - працюєте в своїй індивідуальній психотерапії над сепарацією від матері (просторовою, фінансовою та психологічною). Раніше Ви писали, що з нею розмовляв психолог, але нічого не допомогло, цікаво чи Ви продовжуєте роботу зі своїм психологом.

цитата:
Не испытываю с ней ничего, кроме ненависти, раздражения, гнева, агрессии и равнодушия к ней самой.

ілком закономірна нормальна реакція на порушення меж. Було б дивно, якби Ви раділи або ніяк не реагували). Гнів - це емоція, яка слугує нам для змін у нашому житті, головне, щоб Ви його використали правильно і конструктивно.

Ответ отредактирован автором 16-02-2022 18:04:11

...
Доповнення від автора питання ·
Добрый вечер, спасибо за Вашу обратную связь.

К психологу я пришла с проблемой неуверенности в себе, ещё два года назад. Я узнала многое из психологии, но также получила ценный опыт — психолог, которому важны были только деньги. Из-за них она мне пыталась внушить, что у меня расстройство, и не одно. Я даже к психиатру ходила и на таблетках сидела. Рассказывать долго, но, короче говоря, мы завершили наше сотрудничество, так сказать.
Мама потратила кучу денег просто так.

Насчёт психотерапии, я решила, что, переехав в другой город (в скором времени) 1) стану самостоятельной, 2) когда освоюсь в универе — найду работу, начну обеспечивать себя и пойду в психотерапию.

По поводу общения.
Сйчас приходится терпеть. Мама меня сама тянет и практически ни в чем материальном не отказывает. Испытываю чувство благодарности за это.
Когда-нибудь я отдалюсь от нее и у нее не будет возможности вмешиваться в мою жизнь.
Но и терпения осталось мало. У меня всегда с ней очень грубый стиль общения. Я даже заметила, что с окружающими огрызаюсь и не чувствую безопасности вне дома, очень низкая стрессоустойчивость, повышенная тревожность, но, анализируя, стараюсь это как-то прорабатывать, хоть и не очень получается. Жду психотерапию.

Поэтому хочу научиться не реагировать на все это и общаться с меньшим количеством негативных эмоций, но не знаю, как. Посоветуйте что-то, пожалуйста 🙏
цитата:
Поэтому хочу научиться не реагировать на все это и общаться с меньшим количеством негативных эмоций, но не знаю, как.

На жаль, Ви просите про нереалістичну річ. Не реагувати неможливо. Якраз те, що Ви реагуєте є нормальним. Ви б не реагували, якби у Вас була депресія або якісь інші стани і це вже варіант захворювання. Це начебто Ви перебуваєте у логові лева і замість того, щоб шукати як з нього вийти, Ви просите Вас навчити як зробити так, щоб леви подумали, що Ви непритомні, поки Ви перебуваєте в логові. Напруження всерівно ж фонитиме, навіть більше - Ви просите навчити Вас штучно зупиняти серцебиття, а це ризик, що Ви "емоційно помрете". І ще одне - непритомність не гарантує того, що леви Вас не з'їдять).

Максимально, що я можу Вам порекомендувати 1. - почитайте книгу С. Форвад "Токсичные родители" для психоедукації; 2. - конструктивно виражайте свій гнів (виписуйте на листок все те, щоб Ви хотіли сказати матері, а потім перечитуйте і рвіть його - на вербальну агресію; бийте м'яку подушку рукою впродовж 5 хв, поки не відчуєте полегшення хоча б раз в день і в період сильного гніву - на фізичну агресію), а матері продовжуйте говорити з позиції своїх почуттів "я гніваюся, коли ти... Не роби цього, будь ласка".

цитата:
Сйчас приходится терпеть.

У Вас є вибір і не терпіти, однак Ви навіть не даєте собі шансу туди подивитися. Можна домовитися з мамою і вже почати співпрацю з іншим спеціалістом (крім цього, Ви пишете, що мама Вас матеріально підтримує).

Ответ отредактирован автором 16-02-2022 21:36:45

...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?