Як примиритися з батьками?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Як примиритися з батьками?
| Оксана Сенченко (Львів) 17-03-2022 19:56:58 |
Добрий вечір, Артур.
цитата:
проте я нічого не можу вдіяти зі своєю орієнтацією. цитата:
Два дні батьки зі мною не розмовляли, а потім підійшли і сказали: ми тобі забороняємо зустрічатися з Микитою. Треба ставати нормальним хлопцем і знаходити дівчину. Я їм кажу, що дівчат не кохаю і не кохав ніколи, що це просто неможливо. цитата:
Він почекав поки мій хлопець знову вийде з квартири в магазин, зустрів його у під'їзді і запросив на розмову на вулиці, під час якої розбив йому обличчя, вдарив кілька разів у живіт і пригрозив, що якщо Микита не відчепиться від мене цитата:
то він напише на нього заяву до поліції і посадить його за моє ''згвалтування''. цитата:
З 24-го лютого коли розпочалася війна, інколи почала дзвонити мама і запитувати як ви там з Микитою? Живі, здорові? Фраза ''Ви з Микитою'' мене чомусь приємно здивувала. цитата:
Сумую за батьками, вже 100 разів пожалкував, що зізнався їм в усьому. цитата:
Підкажіть, будь-ласка, як налагодити відносини з батьками і зберегти стосунки з Микитою, який теж мене кохає? Було б добре, якби зараз Ви скоріше орієнтувалися на маму, ділилися б з нею своїми переживаннями і запронували їй, наприклад, почитати деякі наукові статті про орієнтацію для того, щоб вона змогла краще Вас зрозуміти. Тоді, можливо, спостереження моделі поведінки Вашої мами може опосередкованим чином вплинути на Вашого батька і він "дозріє" до реальної розмови. Також Ви можете почати з того, що будете передавати вітання своєму баткові, коли спілкуватиметеся з мамою і т. д. Звісно найкращий і найефективніший варіант, який я бачу - це спільне звернення всієї сім'ї до сімейного психолога, де спеціаліст допоможе налагодити комунікацію між вами, де кожен зможе почути один одного та висловити свої переживання. Ответ отредактирован автором 17-03-2022 20:04:35 
|
| Ольга Васильевна Родионова (Киев) 17-03-2022 22:22:37 |
Артур, скоріше за все так як було раніше в відносинах з батьками вже не буде. І не стільки через ваше кохання, а від того, що ви стали доросліше, самостійніші і вже самі відповідаєте за свою поведінку. Можливо батьки ще бачать в вас маленького хлопчика за якого звикли все вирішувати і захищати від оточення. Але час змінився. Їх погляди мають право відрізнятись від ваших, ваші цінності можуть не збігатись з їх, ви же окрема особистість. І тоді питання «чи можуть у вашій родині поважати різницю?» Скажіть батькам приблизно таке «ви не повинні погоджуватись з моім вибором, я не вимагаю і не чекаю цього, але я залишаюсь вашим сином і можу лі я сподіватися на добре ставлення як к людині?»
І поміркуйте, що конкретно для вас буде рахуватись, як достатньо налагодженими відношинами?
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 17-03-2022 22:26:26Дополнение от автора |
|
І не потрібно. Орієнтація є вродженою Я це і так знаю. Мої батьки тільки не розуміють цього, за їх словами, у Біблії написано зовсім інше Мені так сумно і я так гніваюся, що батьки не підтримали Вас і не захотіли зрозуміти. Дякую Вам, Оксано, за підтримку. Так, на жаль, мене батьки не хочуть розуміти Замість того, що вкладати зусилля, щоб зрозуміти сина, Ваш батько використовує насилля для того, щоб нав'зати свою думку із власного страху нерозуміння. Дуже недоросла позиція. Помітно, що батько керується своїми внутрішніми процесами і конфліктами. На жаль це так і є. Як сказала мама, йому не потрібен син-п*рас Ваш батько використовує залякування як останній спосіб впливу від безсилля, він не має ніяких доказів та і Ви навряд чи підтвердите його позицію. Звичайно. Микита працює юристом і каже, що у мого батька немає жодних шансів з цими заявами, ніякого згвалтування не було, а вік сексуальної згоди починається з 16 років згідно законодавства, коли у нас почалися стосунки, мені вже було 16. А от написати заяву на мого батька за побиття, Микита цілком може. Проте я його вмовив цього не робити Радію, що хоча б Ваша мама займає психологічо зрілу позицію. Припускаю, що кризова ситуація дозволила їй переглянути систему власних цінностей та пріоритетів. Не зовсім зрілу. Так, мама хвилюється, інколи звонить, цікавиться моїми справами в школі, як ми там з Микитою, чи не голодні і т.п., але з іншого боку сама зізнається, що досі перебуває у стані глибокого шоку, вона не може уявити, як я можу спати в одному ліжку з іншим хлопцем, хоч і читала статті, про які Ви згадували вище. Я їй лише відповів: сподіваюсь, що колись зрозумієш. Ви говорили своїй матері, що сумуєте? Щодо "зізнання" - не зізнались би зараз, зізналися б потім, або ще "кращий" варіант - батьки б самі дізналися. Що б це змінило? Навпаки, Ви великий молодець, що знайшли у собі силу відстояти те, що Ви цінуєте. Ні, цього не говорив. Ви праві у тому, що я не зміг би приховувати наші з Микитою стосунків вічно. Батьки б все одно все дізнались. Ще раз дякую за підтримку! Важке питання. Потрібно враховувати не лише Ваше бажання, готовність, але і бажання, готовність Ваших батьків. Вітання батькові я вже передавав через маму, казав, що хочу з ним поговорити. Але він не хоче мене знати, доки я не стану "нормальною" людиною. В останній розмові з мамою я запросив їх батьком до нас зустрітися, щоб по-перше, у батька була можливість вибачитися перед Микитою за його побиття (врешті-решт мій хлопець йому нічого поганого не зробив), а по-друге, щоб батьки ближче познайомились з ним і зрозуміли, що він ніякої загрози для мене не представляє і сильно мене кохає. Наступного ранку мама відписалася, що тато відмовився відразу від моєї пропозиції, а мама сказала, що вона може прийде провідає нас і познайомиться з Микитою. Буду чекати |
| 17-03-2022 22:33:48Дополнение от автора |
|
Звісно найкращий і найефективніший варіант, який я бачу - це спільне звернення всієї сім'ї до сімейного психолога, де спеціаліст допоможе налагодити комунікацію між вами, де кожен зможе почути один одного та висловити свої переживання. Ні, батько на таке не погодиться, а з мамою я спробую сам відновити стосунки |
| Оксана Сенченко (Львів) 17-03-2022 22:55:51 |
цитата:
Ні, цього не говорив. цитата:
але з іншого боку сама зізнається, що досі перебуває у стані глибокого шоку цитата:
На жаль це так і є. Як сказала мама, йому не потрібен син-п*рас цитата:
Не зовсім зрілу. цитата:
Вітання батькові я вже передавав через маму, казав, що хочу з ним поговорити. Але він не хоче мене знати, доки я не стану "нормальною" людиною. В останній розмові з мамою я запросив їх батьком до нас зустрітися, щоб по-перше, у батька була можливість вибачитися перед Микитою за його побиття (врешті-решт мій хлопець йому нічого поганого не зробив), а по-друге, щоб батьки ближче познайомились з ним і зрозуміли, що він ніякої загрози для мене не представляє і сильно мене кохає. Наступного ранку мама відписалася, що тато відмовився відразу від моєї пропозиції, а мама сказала, що вона може прийде провідає нас і познайомиться з Микитою. Буду чекати цитата:
Ні, батько на таке не погодиться, а з мамою я спробую сам відновити стосунки Ответ отредактирован автором 17-03-2022 22:57:53
|
| 17-03-2022 23:01:47Дополнение от автора |
|
ви не повинні погоджуватись з моім вибором, я не вимагаю і не чекаю цього, але я залишаюсь вашим сином і можу лі я сподіватися на добре ставлення як к людині?» Я їм приблизно казав таке, коли зізнавався в тому, що я гей. Що було далі, я писав вище І поміркуйте, що конкретно для вас буде рахуватись, як достатньо налагодженими відношинами? Достатньо налагодженими відносинами я буду вважати такі стосунки, коли ми з батьками будемо нормально спілкуватися, вони будуть підтримувати мене у моїх прагненнях (я закінчую школу і сподіваюсь вступити до вишу і їх підтримка, хоча б моральна, зайвою не буде), у них буде гарне ставлення і повага до Микити як до людини, яку я кохаю. До речі, Микита мене знайомив зі своїми батьками. Він зізнався батькам, що він гей, ще у 15 років. Спочатку вони теж були в шоці, цілий тиждень з ним не розмовляли, а потім підійшли і сказали, що вони його люблять будь-якого, і подякували йому за те, що довірився їм. І аони нічого проти не мають наших стосунків і дуже раді, що їхній син знайшов кохання |
| Оксана Сенченко (Львів) 17-03-2022 23:08:18 |
цитата:
До речі, Микита мене знайомив зі своїми батьками. Він зізнався батькам, що він гей, ще у 15 років. Спочатку вони теж були в шоці, цілий тиждень з ним не розмовляли, а потім підійшли і сказали, що вони його люблять будь-якого, і подякували йому за те, що довірився їм. І аони нічого проти не мають наших стосунків і дуже раді, що їхній син знайшов кохання Водночас, якщо виявиться так, що Ваш батько не захоче дати тої підтримки, якої Ви потребуваєте, у Вас вже є ресурс, де Ви можете її здобути - наприклад, сім'я Вашого хлопця. Ответ отредактирован автором 17-03-2022 23:09:32
|
| 17-03-2022 23:12:33Дополнение от автора |
|
Важливо, щоб Ви проговорювали свої переживання і так само визнавали переживання інших - це основа здорової комунікації. Наприклад, визнати шок матері, відзеркаливши його, давши їй простір його переживати і, водночас, сказати, що Ви бачите, як вона намагається іти з Вами в комунікацію і Ви це цінуєте. У цьому випадку Ви можете казати, що бачите гнів батька, що він має право на свої почуття, однак його гнів не має ранити Вас. Обов'язково скористаюсь Вашими порадами, дякую!) Для релігійної жінки, яка дотримується догм, вона досить швидко пережила стадію заперечення і гніву. Зрілість не у тому, щоб цілковито прийняти іншу позицію людини, а щоб зустріти розбіжності із повагою. Тут напевне Ви теж праві Щодо мами - дуже радію цьому. Бажаю гарного знайомства. Дуже дякую! Сподіваюсь знайомство пройде на ура! Цікаво як Ви вже вирішили за батька, як він має відповісти, навіть не давши йому шансу на вибір, як він це робить із Вами). В будь-якому разі, Ви маєте також бути готовим до такого формату роботи. Я за батька нічого не вирішував, я просто зробив припущення, виходячи з останніх подій |
| Оксана Сенченко (Львів) 17-03-2022 23:20:15 |
цитата:
Я за батька нічого не вирішував, я просто зробив припущення, виходячи з останніх подій Ответ отредактирован автором 17-03-2022 23:26:19
|
| 18-03-2022 15:48:53Дополнение от автора |
|
навряд чи Ви щось втратите, якщо запитаєте, якщо Ви дійсно цього хочете і готові до цього. Можливо Ви і праві, треба спробувати, тому що підтримка обох батьків для мене дуже важлива, особливо в умовах, коли доводиться вести подвійне життя. В мене в школі є багато друзів-гетеросексуалів (і хлопців, і дівчат), від яких приховую, що я гей, це неймовірно складно, що ти не можеш цим поділитися з друзями (на жаль, в нашому суспільстві бути відкритим геєм небезпечно) |
| Оксана Сенченко (Львів) 18-03-2022 18:17:34 |
цитата:
В мене в школі є багато друзів-гетеросексуалів (і хлопців, і дівчат), від яких приховую, що я гей, це неймовірно складно, що ти не можеш цим поділитися з друзями (на жаль, в нашому суспільстві бути відкритим геєм небезпечно)
|
| 18-03-2022 20:50:51Дополнение от автора |
|
Ваша орієнтація відіграє для них важливішу роль ніж Ваша особистість, то це буде лише одним із способів природної інтоксикації Вашого найближчого оточення. Мабуть не буду нікому розповідати до закінчення школи (кілька місяців залишилось), а потім зізнаюсь, і подивлюся хто із друзів залишиться друзями. Справжній друг не перестане бути другом. До речі, сьогодні після уроків мені подзвонила мама і сказала (цитую дослівно): я завтра до вас прийду, хочу познайомитися з твоїм не знаю як його назвати, ну ти мене зрозумів...Я лише відповів: приходь, Микита буде радий з тобою познайомитись. Вона трохи помовчала і потім розплакалася: розумієш, я тут плачу вже 2 місяці, це все неправильно, у тебе не буде нормальної родини і дітей, твій батько вже сказав, що відрікається від тебе і знати тебе не хоче, а я все одно за тебе хвилююсь і не можу тебе залишити напризволяще. Я сказав мамі, що скучив за нею, і чекаю її, тоді поговоримо фейс ту фейс. Дуже хвилююся перед зустріччю, а Микита особливо хвилюється, ніби його знову будуть бити (мабуть після ''знайомства" з моїм батьком у нього така реакція). Але я не думаю, що моя мама на таке здатна |
| Оксана Сенченко (Львів) 18-03-2022 21:35:05 |
цитата:
Дуже хвилююся перед зустріччю, а Микита особливо хвилюється, ніби його знову будуть бити цитата:
розумієш, я тут плачу вже 2 місяці, це все неправильно, у тебе не буде нормальної родини і дітей, твій батько вже сказав, що відрікається від тебе і знати тебе не хоче цитата:
твій батько вже сказав, що відрікається від тебе цитата:
я завтра до вас прийду, хочу познайомитися з твоїм не знаю як його назвати, ну ти мене зрозумів... цитата:
Я сказав мамі, що скучив за нею, і чекаю її, тоді поговоримо фейс ту фейс.
|
| 18-03-2022 22:26:52Дополнение от автора |
|
Я бачу, що для тебе це шок, що ти бачиш мою орієнтацію як втрату альтернатив і тобі сумно, однак я справді почуваю себе щасливим там де я є зараз. Я чудово розумію, про що ти говориш, однак я готовий до цього. Щастя для кожного різне і для мене воно полягає у тому, щоб я не "ламав себе", а йшов за власними бажаннями і за власною природою, був собою. Я дуже хочу, щоб ти була у моєму житті і розділяла моє щастя, навіть якщо воно суперечить твоєму уявленню щастя". Які чудові слова... Дякую Вам за підсказку. Завтра саме так і скажу мамі, коли вона прийде Також було б добре, якби перед зустріччю Ви обговорили з хлопцем найстрашніший сценарій, який виникає в голові у кожного з вас щодо цієї зустрічі і потім поміркували разом, як ви буде діяти і підтримувати один одного в ці моменти. Ми готові до будь-якого розвитку подій. Сподіваємося, що все буде добре і розмова пройде з якимсь конструктивним результатом. В будь-якому випадку я готовий захищати свого хлопця і своє право кохати, навіть перед мамою Ось тут важливо казати Вашій матері конкретно: "мій хлопець, Микита", таким чином Ви показуєте свою позицію. Повністю згоден з Вами, просто під час телефонної розмови я дещо розгубився і мені не хотілося накалювати ситуацію ще більше, а важливо було вийти на компроміс Думаю все буде добре |
| 19-03-2022 22:18:07Дополнение от автора |
| Доброго вечора! Сьогодні мама пришла все-таки до нас з Микитою. Відбулася зустріч. Мама познайомилася з моїм хлопцем. Він їй сподобався, зрозуміла, що небезпеки для мене немає. Ще й сказала: я не розумію як такий гарний і мужній хлопець як Микита може бути геєм. Я сказав мамі, що вона не приймати мого вибору, але я її все одно люблю і прошу гарного ставлення як до сина. Мама сказала, що мене вона теж любить, і буде завжди любити і підтримувати. Однак разом з тим вона почала читати нам обом лекцію на тему "це великий гріх займатися тим, чим ми з Микитою займаємося", потім почала мені пропонувати повернутися додому, я сказав, що це неможливо, що я люблю Микиту і хочу жити з ним, можу до вас регулярно ходити в гості, якщо ви будете поважати мій вибір. Мама на це лише тяжко зітхнула. Потім, не знаючи до чого ще придратись, сказала, що її бентежить наша різниця у віці з Микитою (6 років), почала дорікати Микиті, чому він собі не знайшов гея-однолітка, а почав "чіплятися" до мене, ще "дитини" і мене "зробив" гомосексуалістом. Микита і я лише відповіли, що все було за взаємною згодою, що познайомилися на сайті знайомств і різниця у віці немає значення, ми кохаємо один одного, на що мама відповіла: "який жах". Микита запросив мою маму на чай, вона відмовилася, мовляв, з геями чаювати не збирається. Спитала у мене, чи не потрібні мені гроші, я сказав, що у мене є хлопець, який повністю забезпечує мене. На цьому зустріч закінчилася. У мами протилежні почуття змінюють одне одне. Вона не сприймає мою орієнтацію, але я їй потрібен як син і вона мене любить. От так пройшла зустріч. Пообіцяла пізніше ще зайти до нас (мабуть почитати нову лекцію) |
| Оксана Сенченко (Львів) 21-03-2022 11:51:20 |
|
| 21-03-2022 16:35:36Дополнение от автора |
| Оксано, дуже дякую Вам за корисні поради! |
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
