Прокручую проблеми у голові. Не можу справитися

Ліка, доброго часу доби!
Війна актуалізує, або присилює внутрішні проблеми людини. Якщо в мирний час, Ви витримували внутрішній тиск триовги, то з війною, коли треа справлятися з зовнишнім тиском, на вирішення внутрішніх застарілих проблем вже невистачає сил.

Підкажіть, будь ласка, як з цим можна справитися?

Самостійно - ніяк. Ви можете як і до цього пристосуватися витримувати, але якщо хочете бути вільною - то без фахівця Вам не обійтись. Треа зясувати коли, з якої причина Ви почали "накручувати" себе. Підозрюю, що це повязане із відчуттям страху, сформованого на стосунках с батьками + установки + негативний досвіт.. Це лише моє припущення, але треа розбиратися, проробляти це все, а далі знайти аутентичні Ваші думки, емоційні реакції тамделі поведінки й зкріпити їх. Це ве можливо лише в індивідуальній терапії.

Доброго дня, Ліка. Те, що ви описуєте, схоже на механізм тривоги. Звісно, якщо ви розумієте, що цей стан не викликаний військовим часом, а лише посилився ним, то варто звернутися до психолога індивідуально і в систематичній роботі повернути собі здатність реагувати на ситуації більш адаптивно. Найперше ж, що ви можете зробити в плані самодопомоги - скористатися рекомендаціями і методиками розслаблення тіла. Саме зняття тілесної напруги даватиме вам полегшення стану до того часу, як ви звернетесь до психолога за кваліфікованою підтримкою і допомогою.

Доброго дня!

З початку війни загострилася моя схильність до "накручування".

Співчуваю через те, що Вам доводиться бути заручницею власного накручування. Цей феномен дошкуляє зазвичай людям, схильним до тривоги та ємоційно вразливим.

Тобто, якщо мене щось хвилює, навіть незначне, я не можу цілими днями робити щось інше, постійно думаю про це, і, звичайно, відчуваю себе виснаженою.

Спробуйте відповісти, чому щось важливе не може переключити Вашу увагу?
Чим саме прикутується Ваша увага навіть до чогось незначного?

Я усвідомлюю, що потрібно "переключитися", але мозок немов функціонує окремо від мене і потребує негайного вирішення проблеми — інакше не заспокоюсь.

Ця особливість виглядає схожою на дію "принципу задоволення", який притаманний переважно дітям. Вони вимагають задоволення тут і одразу, бо не хочуть і не можуть чекати. У Вашому випадку потреба заспокоїтись теж виявляється невідкладною, потребує негайного реагування, незважаючи ні на що. У зв'язку з цим пригадайте своє дитинство, що там відбувалось такого, що могло призвести до появи такої звички, як накручування?

Підкажіть, будь ласка, як з цим можна справитися?

Поділяю думку колег стосовно співпраці з психологом на індивідуальній основі.
Потрібно формувати навичку перебувати у моменті "тут і тепер", тобто навичку перебувати у актуальній реальності. І саме туди направляти свою увагу і енергію, звісно, з урахуванням динамічної зміни ситуації.

З початку війни загострилася моя схильність до "накручування"

Так проявляются навязчивые мысли, за которыми скрываются Ваши страхи.

Підкажіть, будь ласка, як з цим можна справитися?

Это будет зависеть от Вашего "диагноза".
Если таким образом проявляется реакция на стресс, то достаточно будет проработать эту проблему индивидуально с психологом.
Если же окажется, что это является симптомом какого-то психического расстройства, тогда надо будет обращаться к врачу и проходить лечение.
В любом случае, Вам нужна помощь специалиста.

Добрий ранок! Психологи називають цей процес румінацією - пережовуванням думок! Чи є користь від такого думання? Заметить, что настроение испортилось. Спросить, о чем я подумал, какая мысль промелькнула у меня в голове? ( Навязчивое радио с надоедливыми мыслями включилось). Напомнить себе, что не полезно так думать, к чему это может привести (ухудшению настроения). Это не Вы, а Ваши мысли и не более. Выбор за Вами: продолжать их думать и портить себе настроение или Переключиться на другую волну, подумать о чем-то более приятном, сосредоточиться на чем-то другом, заняться спортом и т.д. Отнестись к мыслям, как к трамваю, который проезжает мимо, а я сижу на остановке и не сажусь в него, т.к. это не мой трамвай. Но если не получилось не думать плохую мысль, т.е. я сел не в свой трамвай, я всегда могу выйти на следующей остановке (перестать думать негативную мысль). Напомнить себе, что с первого раза может не получиться. Похвалить себя, если получилось, нет – поддержать себя! Делать постоянно

змістіть спектр своєї уваги на новий об’єкт, спробуйте створити штучну проблему яку ви зможете вирішити через певний час, таким чином зможете побачити ситуацію по новому

Доброго дня Ліно! Щоб допомогти впоратися з "накручуванням" зараз, потрібно розібратися з причинами, які спонукали, загалом, до появи такої проблеми... Адже, неможливо, прибрати проблему. якщо не витягнути коріння... Як давно у Вас така схильність? З якими подіями її поява може бути пов'язана?