Доброго ранку!
цитата:
мені 33 роки, вже пару років живу у стані « нічого не хочу, все лінь» мало що зацікавлює, вроді як не має ні нащо сил і бажання, іноді виходжу з цього стану, але багато часу заставляю себе все робити бо так треба, просто автоматично.
Такий стан можна сприймати, як перевтому. Психологічну за своєю природою. Тобто живете таким чином, що радості не приносить. Ви її не відчуваєте, навпаки, події викликають невдоволення, гнів або ще щось з цього ряду. Змінити перебіг подій не вдається, бо ключи від змін знаходять в середині Вас, проте доступу до них поки що не маєте.
Час спливає, а втома тільки накопичується. В результаті маємо відмову Від життя(!), яка діє через лінь, апатію, нувагу до власних бажань, адже втрачається віра... Віра в себе і також в те, що зможете жити іншим життям.
Розкажіть про своє життя. Що в ньому відбувається? Які у Вас стосунки?
цитата:
З‘явилась не впевненість у собі, якщо щось не так , щось трапилось постійно думаю про це і звинувачую себе у цьому.
Мені здається, що якісь події загострили і без того не дуже високу впевненість в собі та підсилили звичку дорікати собі, обвинувачувати у всіх гріхах і помилках. Тобто не спрацьовує здатність об'єктивно сприймати реальность. І це питання Ваших особистісних якостей.
цитата:
Можливо є поради як можна з цим боротись?
Порада буде одна - звернутись до психолога. Самотужки з подібним станом вельми важко, якщо не сказати неможливо, розібратись, а потім і вийти з нього.