Не має сенсу жити

Доброго дня!

Жила заради сина. А він виріс, почав хворіти, сказав, що не хоче жити.
І я розумію, що це моя програма. Це я брихала усім і демонструвала оптимізм. А на правді, я не бачу сенсу жити. Я нікому не потрібна і ніхто не потрібен мені. В мене немає родини. Нікого немає. Я не маю роботи, скоро закінчатся кошти.
Є думка разом з сином піти з цього життя.

Стисла і дуже сумна історія. Проте давайте по суті. Запитаннь до психологів у Вас немає. Натомість певний мотив все ж таки був, коли шукали в Мережі сайт психологів і коли натискали на літери клавіатури, набираючи текст. То який мотив? Для чого звернулись? Можливо, очікуєте співчуття? Розуміння? Підтримки? Допомоги? Душевної розмови?

Можливо, є бажання розібратись, чому так сталося?
Чому жили для сина, забувши про себе?
Навіщо не визнавали реальну ситуацію і видавали дійсне за бажане?

Вітаю!
Співчуваю Вашій ситуації та хочу Вас підтримати. Дуже важко бачити, коли хворіє твоя дитина , тому хочеться звинуватити себе. Ви дійсно вважаєте, що "показний" оптимізм міг стати причиною хвороби Вашого сина? Мені здається, що ні . Хворіти ніхто не планує, але це може статися з будь ким. Не знаю Вашої ситуації. Все зовсім безнадійно? Але і при такому розкладі, сенс життя існує. Треба його знайти.
Зараз існують багато організацій, які безкоштовно надають психологічну допомогу, до яких Ви можете звернутися. Також, раджу відвідати психиатра ( це також безкоштовно), для перевірки наявності депресії.

Доброго дня!
Зрозуміло, що у Вас зараз нелегкий період життя і це викликає сум та співчуття...
Та мене більше привернули у Вашій історії слова, які м'яко кажучи вразили.
Ви пишете "Я нікому не потрібна і ніхто не потрібен мені. В мене немає родини. Нікого немає...". Суцільна самотність, безпомічність та розпач і це зрозуміло, зважаючи на останні події та обставини...
Та слова "Нікого немає"...
Але ж у вас є син, якого Ви народили і, який потребує Вашої допомоги! І це Ви його мама! І це у нього немає нікого окрім Вас!
І що означає "разом з сином піти з цього життя...?
Під час війни люди намагаються вижити у найважчих умовах... А Ви плануєте "Піти" і забрати з собою свою дитину, занапастивши не тільки своє та його тіло, а - найважливіше - свою та його душі...
Тіло починає хворіти тоді, коли в душі оселяються зневіра, образи, претензії, страхи...
Якщо немає можливості звернутися до спеціаліста, я б щиро порадила Вам піти до найближчого Храму на службу та сповідь... Де людина безсила, там може знадобитися чиста віра...

Добрий день.

Жила заради сина

Це сумна і неблагодарна історія,коли своє життя віддаєш заради когось.
Мало інформації про вас, як ви живете. Зверніться в індивідуальну роботу. Це вас має підтримати.

Є думка разом з сином піти з цього життя

Суицидальные мысли могут быть симптомами психического заболевания.
Поэтому Вам и Вашему сыну необходимо обратиться к психиатру.
В ПНД врачи ведут бесплатный прием. И там же вы сможете получить бесплатную помощь психолога.