Question

07-03-2023

Доброго вечора. Я намагаюся уникати новин і не говорити про ті страшні речі що роблять російські солдати. Якщо взяти випадок вбивства солдата в полоні,який стався нещодавно то я лише прочитала цю новини зрозуміла що найтяжче не хочу дивитись відео,я просто не хочу це знати. Я намагаюсь максимально відділяти себе від таких новин. Я не дозволяю собі плакати чи якимось іншим способом проявляти емоції щодо цього. Мені не хочеться говорити про це з іншими бо це занадто жахливо для мене. І я відчуваю сором коли ігнорую відео,пости людей. Я просто одразу ж коли дізнаюсь щось таке дистанціюю себе. І перемикаюсь на щось інше. Мені здається це не правильним,але я в той же час розумію що це занадто для мене. Та мабуть прийде час коли я не зможу ховатись від цього і мені потрібно буде це прийняти.
Я не знаю як реагувати на це..мені навіть страшно допустили думку про те щоб дати свободу своїм емоціям в цьому випадку

Питання від: Дина; Вік: 19

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

08-03-2023 21:54:43Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 336335 для Светлана Владимировна Киселевская

Я все ж хотіла б проявляти емоції та не відчувати сорому за них. І отримувати підтримку в такому випадку від інших. Я хвилююсь за те що можливо,те що я не проживаю і ховаюсь від цих емоцій, може нашкодити мені в майбутньому.

12-03-2023 13:33:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 336429 для Светлана Владимировна Киселевская

Вибачте що так довго не відповідала.
Тож, щодо емоцій. Скоріше злість,сльози, незадоволення,обурення.
Я боюсь видатися дивною. Не нормальною скажімо так. Але ж прояв цих емоцій не робить мене такою(
Я б хотіла відчувати підтримку від друзів і близьких людей.

13-03-2023 21:34:16Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 336326 для Віталій Вікторович Бондарчук

Ви праві,дякую. Я просто боюсь осуду з боку інших щодо того що пропустила якісь події. Моя мама докоряє мені що я не знаю якісь дати визволення міста чи селищ. Я перечитую це і розумію сама як це звучить. Я намагаюся останнім часом всю свою увагу звертати на себе і робити так як краще мені,але від оточуючих отримую лише слова про те що я егоїстична,безсердечна і думаю лише про себе. І мені поки що важко відстояти своє право на те життя яке я хочу прожити,на ті емоції які я маю право відчувати. Такий собі внутрішній конфлікт - я ніби і розумію що роблю краще для себе і що ніхто за мене цього не знає,а сором за це ще присутній.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Віталій Вікторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 1 · 2023-03-07 22:35:04

Доброго вечора. Не правильне для кого? Емоції і тривожність є наслідками інформації, яка потрапляє в наш розум із зовнішнього середовища. Це стосується і інформації і подій, яки відбувалися з нами давно, але залишаються в нашій пам'яті і тим самим через думки продовжують на нас впливати. У наш час дуже багато інформації потрапляє в наш мозок через інтернет і ЗМІ. Років 150 такого потоку щоденної інформації людина не отримувала.
Навіть з'явилися нові терміни, такі як медіаневроз. Кому і чим Ви допоможете, якщо доведете себе до нервового зриву через проглядання і стресоемоційне реагування на всі токсичні новини?

Юлия Витальевна Якименко (Дніпро) · Answer 2 · 2023-03-07 23:15:10

Здравствуйте!
Если Вам тяжело читать и смотреть какую либо информацию, Вы не обязаны это делать. Вы себя защищаете от травмирующей Вас информации. А вот если Вы хотите поплакать, то дайте волю чувствам, не держите их и Вам станет легче.
Любой человек имеет право на выбор воспринимать ему что-либо или нет!