Доброго дня. Мені вже 33 роки і я жодного разу не був у близьких відносинах з дівчиною.
Почну з себе коротко. Мабуть варто розпочати з основної проблеми. В мене епілепсія. Напади бувають часто. Але я до них звик. Від себе не втечеш. І веду звичайний спосіб життя.
Зі шкільного віку я не був популярним серед дітей. Мене принижували, був лузером. Не варто й говорити, що для дівчат я був пустим місцем. Хоча навчався добре. Мене навіть називали "ходячою енциклопедією". Сам я не думаю, що красень, але і негарним себе теж не вважаю. В мене худорлява спортивна фігура підкачений прес, мускули. Хоча займався я вдома. І що кубики міцні - даю гарантію :).
В студентські роки все майже так само. Ставлення до мене було краще. Але друзів не було. І дехто насміхався. Для дівчат я теж був ніким. Звичайно, деякі залицялись. Але то було радше насмішками. Було пару романів-п'ятиденок. Дівчата мене покидали. Я і не жалів достатньо. Вони були не вродливі.
За все життя любив я лише одну. Вона зі мною надзвичайно грубо вела себе й ображала. Зрештою я сам давно її викреслив з життя.
P.S. Сексу в мене ще ніколи не було. Та і не хотілось. Я фетишист. В мене спортивно-сексуальні (якщо можна так сказати) бажання, потреби. Це суперечить трохи природі, але я не вважаю, що це якесь відхилення. Дітей теж не хотілось.
Проблема ще в тім, що я не вмію нормально спілкуватись з людьми. Ні, я не проявляю жорстокість, зневагу. Просто в словах, поведінці люди відчувають щось не те. І відразу відчуваються чиїсь насмішки.
Отже, в мене немає особистого життя, я нікого (окрім неї одної) не любив. Статевий потяг і постійний сексуальний голод присутні. В 33 роки я не знаю, що робити. Все йде в глухий кут. Молодість проходить і є перспектива назавжди стати нікому (крім батьків) непотрібним одиночкою.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Відповіді психологів
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
А що б хотілося?
Доповнення від автора питання·
Хотілось би просто, щоб не був білою вороною. Хочу знайти дівчину, якій би подобався.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Щоб знайти дівчину, треба довго і старанно шукати. Це немала праця. Просто почніть шукати. Як шукати - Ви знаєте
Доповнення від автора питання·
Це так просто сказати. Ще в мене занадто низька самооцінка. І є проблеми зі спілкуванням.
в мене занадто низька самооцінка. І є проблеми зі спілкуванням.
Це запит на індивідуальну психотерапію. Ви плануєте працювати з психологом?
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
"Це так просто сказати. Ще в мене занадто низька самооцінка. І є проблеми зі спілкуванням". - Так, це просто сказати - і часто дуже непросто зробити. Тому я й написала Вам, що це непросто, це непроста праця. Я не казала, що буде легко. Що не так? Чим не вгодила? Я сказала правду. Хочете знайти партнершу - шукайте. Іншого шляху немає. Якщо є проблеми зі спілкуванням - вирішуйте. Але є одне правило - проблеми зі спілкуванням можна вирішити тільки під час спілкування. Іншого виходу немає. Якщо якийсь м"яз нерозвинений, єдиний спосіб його розвинути - це качати цей м"яз. Тому більше нічим вас не порадую. Якби Ви були моїм клієнтом в реальності і працювали зі мною, ми б тренували ваше спілкування удвох. А так можу лише надати рекомендацію. Все інше - через практику. Тут, на сайті, через переписку, ми не можемо практикувати
Добрий день,Діма!
"Хочу знайти дівчину, якій би подобався"-а як на Вашу думку,чим би Ви могли сподобатися дівчині?В історії багато цікавих мужчин з епілепсією і з коханими жінками
Добрий день. На яку допомогу ви очікуєте від психологів сайту?
Чи є у вас можливість працювати індивідуально з психотерапевтом, бо якщо ви хочете певних змін, то є декілька важливих моментів, які варто дослідити у роботі.
Доповнення від автора питання·
Тетяно, із позитивних своїх рис я можу назвати доброту, щедрість, відчуття гумору. Освіченість. Симпатичний. Охайний. Не маю поганих запахів від себе. Маю на увазі в т. ч. таку хворобу як гіпергідроз.
Проте, як я вже говорив, я не вмію нормально комунікувати з людьми, взнавати точно їх реакції, підставляти доречні слова. Слова й поведінка на думку інших можуть бути дивними. Дівчата дивляться інстинктивно (може й самі не усвідомлюючи) на мене - як не на друга, в першу чергу, а потенційного сексуального партнера.
Через здоров'я на роботу не ходжу. Хоча маю повну вищу освіту. Отже, заробітки маленькі. Останнім часом,шукаючи компанії, ходжу до знайомої кав'ярні. Алкоголь я не вживаю, не палю. Каву інколи.
Щоб розвіятись я інколи вирушав в інше місто (в салон еротичного масажу) є. Але ж організм розуміє цю штучність. Стає легше. Але це декілька разів на рік. І, головне, в цих відносинах немає любові, пристрасті. А хочеться і цих "високих" відчуттів. Кохання. Вірності.
За всі роки я нікого не кохав, крім однієї. Яка розбила серце і вже для мене не існує.
Через нестачу коштів платного психолога мабуть не варто.
Доповнення від автора питання·
Віталіє, індивідуально попрацювати можна. Які це важливі моменти? На мою думку, дуже важливою є занадто низька самооцінка.
Доповнення від автора питання·
Мені незручно задовольняти сексуальні потреби з цими дівчатами. Якесь відчуття провини. Батьки на це (на відвідування салонів, де все таки немає звичайного сексу), здається, дивляться наче на якийсь злочин. Хоча вони засуджують те, що я не попереджаю їх про ці свої мандрівки.
Доповнення від автора питання·
Хоча, на мою думку, веду себе я правильно. Це легко визначити по внутрішньому відчуттю. І кошти на це трачу тільки свої особисті. Спочатку стипендія, потім соціальна допомога.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
"Спочатку стипендія, потім соціальна допомога". - Це Ваші доходи? І на що Ви їх тратите?
Доповнення від автора питання·
Мої доходи, Тетяно. Буває також тимчасова робота. Трачу на свої потреби. Здебільшого на їжу та салони.
Доповнення від автора питання·
Я не живу самостійно. Кожен крок під контролем батьків повинен бути. Хоча я їм і відкрито говорив, що деякі речі я буду робити незалежно від їх бажання. Наприклад, відвідувати ці салони. Але мені трохи соромно про це батькам говорити. Зрештою вони взнають, але пізніше. Звісно, тут теж за мене переживають.
Гіперопіка внаслідок цієї клятої хвороби. До якої вже звик. А зараз ще й війна.
Доповнення від автора питання·
У мене немає можливості часто туди потрапляти (як роблять інші). Та й це не замінює повністю потреб у високих почуттях. Це як перекус. Перекус краще, ніж голод постійний. Тільки такий "перекус" теж буває дуже рідко. Декілька разів на рік. Хоча ефект у кілька місяців.
Діма,у Вас є якесь хоббі,заняття,яким Ви займаєтеся з пристрастю?(окрім салонів)Ви би не хотіли розглянути ідею про роботу он-лайн(зараз не у всіх випадках потрібно "ходити на роботу"?
За гіперопіку співчуваю.І все ж таки те,що Ви їм кажете "що деякі речі будете робити самостійно"-це про Ваш характер і прагнення до незалежності.
Чи Вам цікаві люди?
Доповнення від автора питання·
Тетяно, робота он - лайн, є хорошим варіантом. Але комп'ютера зараз немає. Тут просто психологічно по-іншому себе відчуваєш, якщо є робота. Вища самооцінка. Але з "теплої ванни" так не хочеться "вилазити". Хоча потрібно.
Один-єдиний справжній друг є. Такого віку як я. Він уже з роботою визначився. Був період, коли він мені був як моральна підтримка, тепер я йому. Це ніяк не пов'язано з роботою.
В 33 роки бути незалежним потрібно!!!
А цікавлюсь я історією, географією, політикою. В цьому непогано розбираюсь. Чоловічих звичайних хобі типу рибалки, футболу, машини немає. Машиною й не можна керувати.
Англійську мову трохи знаю. Вивсив
Діма,коли Ви все описуєте про себе,про те як Ви живете у мене це не викликає відчуття,що у Вас занижена самооцінка.В мене це викликає відчуття поваги,і що Ви реально все розумієте і оцінюєте.
І я жінка.
Як Вам це?
Коли,у який момент це у Вас пропадає і з'являється невпевненість у собі у контакті з жінками.
До речі,Ви вживаєте слово "дівчата",а я вжила слово "жінки",бо Ви насправді молодий чоловік.
Як Вам це?
Доповнення від автора питання·
Це добре, що з моїх текстів Вам доноситься думка начебто у мене немає низької самооцінки (якщо це справді так).
Мене вважають дуже правильним, "ботаном". Та й зараз тексти я стараюсь писати грамотно. Хоча є випадки, пов'язані з неправильною орфографією. Але я зі смартфону. Трохи незручно. Будь-де, я завжди редагую текст правильно, навіть за третім разом (якщо там можна).
Ну для 20-річних дівчат я, мабуть, уже виглядаю застарим.
Я радий, що викликаю у Вас відчуття поваги.
По яким критеріям видно мою високу самооцінку? Адже тут було так багато самокритики і знецінювання себе.
Доповнення від автора питання·
Інші жінки не можуть відкрити мене для себе, мої кращі сторони (з вказаних вище причин). І не бажають. Тому часто думка про мене в них нижча.
Зустрічають по одягу. Народна мудрість. По зовнішнім ознакам. По вмінню себе вести. Виглядати достойно. Розмовляти. А що за цим приховується (,внутрішній світ) - те в останню чергу. На жаль.
Доповнення від автора питання·
Жаль, що тут не можна редагувати уже створені повідомлення.
Доповнення від автора питання·
Дякую Вам, Тетяно, за те, що викликаю відчуття поваги. Це як комплімент. Але хочеться знати чи це просто підтримка, чи реальне враження. Тут місце реальним словам. А не невиправданим лестощам. Особливо зі сторони досвідчених психологів.
Діма,Ваші тексти справді викликають у мене повагу,і складають враження,що пише чоловік,який реально оцінює всю свою життєву ситуацію і якого є певні труднощі у спілкуванні з іншою статтю.
Пишучи Вам про це я не кажу ні про Вашу високу самооцінку ані про низьку.І тим більше у мене не має жодних критеріїв за якими робити розподіл.
Доповнення від автора питання·
Звісно, в 33 роки я повинен достатньо глибоко себе розуміти. Свої проблеми в тому числі. Дуже вже правильний та м'який я. Не можу часто постояти за себе. Особливо фізично. Не навчився і боюсь битися. І в інстинктивній жіночій логіці тоді виглядаю слабаком.
Словниковий запас у мене, я гадаю, замалий.
P.S. Прошу Вас дійсно тверезо оцінювати, без лестощів. Я не ображусь. Чужа людина. Просто буду знати себе краще.
Помітьте Діма як Вам складно "взяти" мою до Вас і як Ви "побігли" переконувати мене у зворотньому.Чи що Ви робите?
Доповнення від автора питання·
Останнім чаcом зацікавився Японією. Японську знаю на вкрай низькому рівні. Це як екзотика непотрібна. Ієрогліфи ненавиджу. А катакана і хірагана нормально виглядають. В катакані є навіть символи схожі на посмішки.
Навіть можу підтвердити, що це не "Країна, де сходить сонце". Там заходить сонце (якщо дивитися з іншої сторони).
Доповнення від автора питання·
"Побіг" бо це і є самознецінювання :(. І недовіра до похвали.
Діма,якими би словами я могла би Вам написати повідомлення про мою повагу до Вас,щоб Ви її від мене,від жінки,"взяли"?
Доповнення від автора питання·
Я не знаю. Не вмію читати жіночі думки. Інформація про Японію мабуть була зайвою. Це ознака зарозумілості.
Хоча цю сторону можу сам вказати
Чи цікаво це буде?
Вид з о. Кунашир на о. Хоккайдо (там, за горами п-ва Сіретоко) заходить сонце. До речі, інформацію про це сам написав і зображення теж. Це округ Немуро, префектури Хоккайдо.
В принципі у Вікіпедії багато інформації я доповнював. Враження виникає приємне, що вкладаєшся в Бібліотеку всесвітніх знань.
Діма,"візьміть" будь-ласка мою повагу до Вас.
Займайтеся тими речами які Вас надихають,як от про Японію.
Шукайте самодостатню жінку,з якою Вам захочеться розкриватися,ділитися але яка буде цікава і Вам.
Доповнення від автора питання·
Дякую, Тетяно. Бачите, я дуже відрізняюсь від однолітків.
Доповнення від автора питання·
Ваша повага до мене заключається тільки в моїй освіченості та щирості?
Як бачите - в текстах мінімум помилок.
Доповнення від автора питання·
Тому що я вважаю, що це повага до того (тієї) хто читає.
Мій досвід роботи з психологом як клієнта понад 10 років,безперервний.Прийшла я як клієнт до психолога теж з труднощами. І у процесі роботи з психотерапевтом,я прийшла і до нової професії-психолога.
І щиро ділюся з Вами,що подорож у самопізнання для мене виявилася дуже цікавою і я її ніколи не припиню.Тому і Вам бажаю наважитися і спробувати.
Так,я працюю платно,це моя робота і я її так оцінюю.
Безкоштовно лише тут на форумі і ще в інших місцях але у Луцьку.
Якщо Ви зорієнтуєте мене по своєму бюджету-я запитаю у колег і дам Вам інформацію і контакти інших спеціалістів.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Діма, Ви відхилилися. Запит був про те, що Ви хочете найти дівчину. Що Ви вже зробили для цього за ці кілька днів, поки пишете тут, на сайті?
Доповнення від автора питання·
В принципі нічого. Я дуже сором'язливий. І зараз батькам допомагаю.
Доповнення від автора питання·
Вони говорять: "А в мене є хлопець". І чи є в них ці хлопці? Явно вони в мені не зацікавлені.
Доповнення від автора питання·
Тетяно, хоч і відійшов, але досить детально про себе розповів. Ви маєте тепер більше уявлення про мене.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Ви пишете - "Тетяно, хоч і відійшов, але досить детально про себе розповів. Ви маєте тепер більше уявлення про мене". - Послухайте, але це ніяк не впливає на Ваш запит! Ви багато про себе розповідаєте, але це не зовсім те, що нам потрібно. Нам потрібні ДІЇ.
Доповнення від автора питання·
Дії? Декілька таких "дій" і всі будуть тикати пальцем. В мене було багато спроб.
Або їхні хлопці фейс наб'ють.
Так, конкуренції я боюсь.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Що ж, тоді Вам неможливо допомогти
Доповнення від автора питання·
Ваший підхід поверховий. Так само зразу б сказали людині, яка страждає, наприклад, еритрофобією - щоб просто перестала червоніти. А на сказане нею: " не можу" відповіли б: "Інакше вам неможливо допомогти"?.
Це невірний підхід. Якби все було так легко, то я, чи та людина, що страждає на еритрофобією не зверталися б до Вас. Все б самі давно вони вирішили б.
Для чого тоді психологи?
В мене проблеми в спілкуванні. І так виходило, що з чоловіками спільну мову та порозуміння набагато простіше було знаходити.
Тетяна Артеменко
психолог
Черкаси·
Психолог більше не активний на сайті
Для чого психологи. питаєте? А як Ви думаєте? Але точно не для того, щоб вести довжелезні діалоги на сайтах, подібних цьому. Переписка тут - це не робота. Тут ми лише визначаємо лінію, напрямок. А працюємо ми ВЖИВУ, коли бачимо і чуємо людину. Інакше це буде профанація.
Доповнення від автора питання·
В принципі мені здається, що я зараз роблю те, що мав робити років 5 - 10 назад.
Тоді, в студентські часи, для мене було важливішим навчання.
Але я не маю зараз в своєму оточенні жінок. Тому вимушений сам вставати з дивану. І "качати м'язи". Впевненості набираюсь спілкуючись в кав'ярнях.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
