Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Не бійтеся ворогів, які вас атакують, – остерігайтеся друзів, які вам ле...»
Питання від: Ніка Вік: 19

Депресія чи вигорання?

Доброго дня, звертаюсь з проблемою, яка заважає мені вже рік. Немає бажання щось робити, апатія, немає сенсу жити для когось чи для чогось. Тяжко даються побутові справи, заставляю себе й втомлююсь ще більше. Хочеться постійно спати або лягти. Відчуваю провину, що постійно байдикую, але й сил щось зробити немає. Психолог порадив здати аналізи (з якими все добре) і заповнювати свій день максимально речами, які подобаються. Останнім часом мені все стало бридким й важким, немає інтересу ні до чого. Не знаю, що робити з цим станом, куди рухатись та й для чого.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня, Niko!
цитата:
Немає бажання щось робити, апатія, немає сенсу жити для когось чи для чогось.

Прийміть мої слова підтримки!
Також хочу запитати, а чому сформулювали опис свого стану в контексті жити для когось або чогось?
Раніше Ви намагались будувати своє життя для когось певного? І , припускаю. що тому "комусь" це виявилось непотрібно. Я правильно розмірковую?

Що у Вас із ставленням до себе?
Чи є почуття самоповаги?

цитата:
Не знаю, що робити з цим станом, куди рухатись та й для чого.

Йти в повноцінну терапію. Якщо самі не справляєтесь, то звертатись за медикаментозною підтримкою і обов'язково співпрацювати з психологом.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 354582 для Владимир Анатольевич

Через небажання і незацікавленність до життя я шукала сенс в інших людях або речах, цілях.

Що у Вас із ставленням до себе?

Нейтрально, не можу сказати що люблю себе але й не ненавиджу.
Зараз більше поважаю себе і ціную свої спроби щось змінити. Певний час думала, що мої псих проблеми це мій характер, тому погано ставилась до себе. Зараз дозволяю собі більше полежати, хоча відчуття провини досі зі мною.
Доброго дня, Ніка!

Уточню: ви здавали аналізи, які вам призначив терапевт, ендокринолог чи ви самі? Тут краще звернутися і до терапевта, і до ендокринолога, оскільки ваш стан довго тягнеться і краще виключити фізіологічні аспекти.

А ще я б рекомендувала консультацію психіатра, щоб виключити депресію.

Ваш стан може бути обумовлений і війною, навіть якщо ви в "умовній безпеці" .

Причин вашого стану може бути багато. І перше, що ви можете зробити, змінити запит до вашого психолога на дослідження причин вашого стану. Можливо. перші висновки були хибними і тому не дали результату.

А скільки ви працюєте з психологом?
цитата:
Через небажання і незацікавленність до життя я шукала сенс в інших людях або речах, цілях.

То виходить, що в якийсь момент Ви втратили бажання і зацікавленість. Пригадати можете той період? Що тоді відбувалось чи трапилось?

цитата:
Зараз більше поважаю себе і ціную свої спроби щось змінити.

Як на мене, то ознаки позитивних змін. А що саме намагаєтесь змінити?

цитата:
Зараз дозволяю собі більше полежати, хоча відчуття провини досі зі мною.

От тут потрібно грунтовно розібратись. Провина уявна чи справжня, реальна? Можливо, заподіяли комусь шкоду?
Ваше відчуття провини з чим пов'язано і перед ким?
...
Співчуваю вашому стану і вашій розгубленості, але думаю навіть якщо це депресія то ясність не відніме вашого стану, бо він потребує уваги та турботи. В інтернеті у відкритому доступі є опитувальник Бека на визначення рівня депресії. Можливо цей рік був наповнений чередою стресу та тяжко виснажливих переживань, які психіка самотужки вже не в змозі обробити і тому апатія проявляється. Якби ви зв'язали події, розуміння та почуття можливо б можна було визначити місця неспівпадінь та розходженнь. Коли дуже багато непрожитих переживань, тіло виступає контейнером, бо на рівні психіки обробити це немає ресурсу. Ваше тіло хоче полежати... Я би досліджувала чим важким ви переповнені і як це проживаєте.
...
Доброго дня Ніко.
Як на мене, у Вас, окрім психо-емоційного виснаження та втрати життєвих сил, є ще й всі ознаки нерозуміння справжнього сенсу життя.
Бо, як це не дивно, але саме відсутність сенсу життя нерідко провокує і втрату життєвих сил, адже, щоб мати енергію, необхідно спершу, її знати як поповнювати, а друге - правильно її спрямовувати.
Ви пишете, що "Через небажання і незацікавленність до життя я шукала сенс в інших людях або речах, цілях...", не усвідомлюючи, що люди, речі та будь які матеріальні цілі не можуть базовою основою, адже, у будь який момент можуть змінитися або зникнути назавжди. Як на мене, саме тому у Вас так нічого і не вийшло. Адже, хибні цілі допомогти не можуть. Окрім того, у Вас, елементарно відсутні знання, як можна поповнювати свої сили і свою життєву енергію. А це вже не стільки навіть знання, скільки стиль життя та образ мислення.
Ваше тіло в'ялістю, апатією та бридкою важкістю "стукається" до Вас і намагається розбудити.
Зараз такий час, коли все дуже швидко змінюється навколо. Тому і людина, щоб вижити у цьому світі та стати щасливою повинна встигати трансформуватися внутрішньо разом із оточуючим світом. Поки Ваша внутрішня енергетика знаходиться на дуже низьких вібраціях, які від слова "зовсім" не співпадають з енергетикою самої планети... Тому Вам і так погано...

Відредаговано автором 13-11-2023 16:46:52

...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 354599 для Владимир Анатольевич

Ні, не пам'ятаю коли втратила бажання, можливо ще в школі. Як раз таки мої спроби якось вийти зстану апатії, звернення до спеціалістів та копання про свої відчуття дало мені усвідомити що зараз мені дійсно гірше внутрішньо, навіть коли навколо стало краще. Хочу змінити свою втому на енергію та чимось зацікавитись, відчувати радість від хороших моментів. Я відчуваю провину через батьків, бо боюсь що все що вони зробили для мене дарма.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 354602 для Алла Володимирівна

Проходила тест Бека, й отримала результат виражена депресія. Дійсно не вмію проживати емоції, та часто не знаю, що відчуваю.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 354603 для Алла Григорівна

Що тоді сенс? Де його шукати?
цитата:
Я відчуваю провину через батьків, бо боюсь що все що вони зробили для мене дарма.

Можна почати з цього.
Та й, напевно, краще з цього, адже почуття провини з'їдає багато Ваших ресурсів. Прокручування думок, ніби не виправдали їхніх очікувань неминуче призводить до висновку, мовляв, якась Я не така...

Зверніться особисто до психолога. Через з'ясування феномену вини можна вийти на сценарій відносин - з батьками, як наслідок - з собою... і життям як таким.
Тут багато класних спеціалістів. Оберіть свого!
...
Як на мене, вже дуже добре, що знайшли внутрішні сили і задалися хоча б питаннями що то за сенс і де його шукати.
Скажу так, сенсом життя не можна робити те, що у любу мить може змінитися або щезнути - таке може бути лише бажаннями.
Окрім того, є поняття світогляду, і якщо у людини воно суто матеріалістичне, вона просто зречена на розчарування та втрату розуміння задля чого живе.
Тобто, насправді, потрібна повна зміна цінностей, поглядів, а головне - мати бажання отримати знання, як на справді влаштований наш світ, і за якими законами він побудований та існує - а це вже цілий процес, який неможливо вмісти у два слова чи речення.
Можу сказати лише так. Кожна людина рано чи пізно опиняється в ситуації, коли потребує повного внутрішнього перезавантаження. Різниця лише в тому, що одні намагаються шукати, знаходять і починають рухатися в новому напрямку, розуміючи, що потребують наставництва та особистих зусиль. А інші - продовжують себе жаліти, піддаються депресивним настроям і врешті решт, заганяють себе вже повністю у "глухий кут".
Але це вже питання вибору.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?