А от скажіть будь ласка ,чи це нормально?Був такий випадок в мене з мамою і сестрою. Ми сидимо за столом,обідаємо. І я щось почала мамі розказути.Я дуже рідко це роблю, бо мене переважно,або не чують,або сказане мною колись використлвують проти мене. Розказ мамі, а мама , починає говорити до сестри і не звертає увиги на мене взагалі,таке якби мене не існувало. І я говорю мамі, я мамі звернула увагу,чого менн навіть нн чують. А сестра ксже,такии противним і єхидним тоном "бо мамі не цікаво тебе слухати" А мама замість того,щоб щось сказати їй,зоб закрила свій рот, то мама,промовчала просто. Ви розумієте,промовчала. І тому,я ніколи про себе нічого не хочу розказуватт їм. Бо часто сестра чи мама ,коли на мене злі використовують з докорами цю інформацію проти мене. Мене морально з'їдають і в мене піднімається тиск,мені стає погано.