Вітаю! Як пройти розставання з хлопцем?
Разом були майже рік (розійшлися за 3 дні до річниці). Причина розставання (з його слів): він не відчував від мене кохання, морально мені зрадив, він поїхав до колишньої (з якою був 5 місяців до мене), відчув з нею поряд себе коханим. Коли він мені це розповів, то я дуже емоційна була, був конфлікт, розійшлися (9 грудня). На наступний день: пришла до нього, хотіла поговорити, він випхав мене з ліфту, сказав не хоче мене бачити. Я ще декілька разів принижувалася та писала йому, хотіла повернути все, хоча б поговорити, 18.12 знову писала довге повідомлення, але отримала відповіть, що йому немає про що зі мною говорити та бажання немає також. Бачила що на сайті знайомств вже дні 4 він шукає спілкування та стосунків. Розумію що останній місяць був кризовий у нас, я вела себе день маніпулятивно, він також, конфлікти були. Але чомусь розуміючи, що в цих стосунках немає майбутнього, я все ж таки сумую за ним та мені боляче від його грубості до мене. Плачу всю цю ніч, не знаю як відпустити
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Від грубості завжди боляче.
Особливо, коли відчуваєш себе "неозброєним"( Ви прийшли без маніпуляцій , беззахисно і відверто).
Хлопець поводив себе не гідно, не по-чоловічому, без поваги до вашої особистості та того часу, який вам вдвох було добре.
Це дійсно ранить.
Тому плакати цілком нормально, навіть добре, як би дивно це не звучало. Адже якщо б Ви не плакали, то ваші емоції могли зачаїтись, "застрягти" всередині, а це набагато гірше.
Але ж така його поведінка відкриває завісу його справжньості.
Ось такий він, коли не треба вдавати з себе когось.
І знов, чи не на краще те, що Ви саме зараз побачили, як він може вчинити з тим, хто прийшов до нього "з позиції слабого" ?
Не тоді, коли ви разом вже прожили 5 років і маєте спільних дітей.
Не тоді, коли Вам потрібна його допомога, наприклад, через хворобу чи складні обставини.
А зараз.
Коли Ви тільки рік зустрічались.
Знаєте, Лано, хлопець дійсно міг втратити почуття до Вас, і вже це було б боляче.
Але в цьому конфлікті він виявив такі свої сторони, як неуміння поважати іншого, небажання гідно поводитись з людиною, з якою тебе пов'язували стосунки.
Звісно, боляче ще буде, адже це втрата.
Втрата мрій про щасливе майбутнє.
Але варто пам'ятати , що це втрата мрій про майбутнє тільки цим хлопцем.
Доречі, з такою його поведінкою важко було б уявити майбутнє щасливим.
Отже, Вас чекатиме якесь вже інше щасливе майбутнє.
Просто це була не "ваша" людина.
Доброго дня Лано!
Насправді все, що з Вами відбувається, дуже сумно. І зрозуміло, чому Вам так боляче, бо сформувалася певна психо-емоційна залежність від стосунків з цим хлопцем. У Вас до нього були стосунки, чи це Ваші перші такі довготривалі?
Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно, зрозуміти, а як у Вас складаються стосунки взагалі з близькими людьми: батьком, мамою?.
Адже, така психо-емоційна "липучість" не з'являється просто так, а здебільшого, коли в дитинстві не було гармонічних стосунків з рідними людьми... І "липучість" може бути лише підсвідомою спробою отримати від хлопця те, чого так не вистачало... Вас же щось змусило так себе поводити з тим, хто не хоче більше спілкуватися... І це - надзвичайно важливо зрозуміти саму себе!
Справа ж, насправді, не тільки в цьому хлопцеві, бо від того, як Ви проживете розставання з ним і що винесете з цих стосунків, стане вирішальним у побудові нових з іншими...
Які стосунки були в дитинстві з батьками?
Співчуваю вашій історії. За рік стосунків люди показують хто вони і на що вони спроможні. Ваш хлопець хоче любові, але не готовий вкладатись в стосунки. Це він зрадив, не ви, і накінець ще вас звинуватив у всьому. Він скоріш споживач… Повернувшись до колишньої - він сидить на сайті знайомств. Немає поваги до вас і ні про яке співчуття не йде мова. Він ненадійна і не ваша людина. Співчуваю і є полегшення, що це проявилось. Ви хочете щоб він був іншим, а він такий який є… тут нема кореляції, що якби ви щось зробили, то цього б не трапилось. Ця стадія називається торг, заперечення, але є боляча нестерпна реальність.
Ви сумуєте за близькістю, за відчуттями яких вже не повернути… Це дійсно горе! Щось вмерло і тут немає вашої провини. Вогонь стосунків мають підтримувати і чоловік і жінка. Після року стосунків пара переходить до більшої глибини, можливо він на неі просто не спроможній. Вам треба пережити цю ситуацію, відплакати і жити далі. Ці стосунки вас чомусь навчуть і в подальшому ви зможете краще до себе відноситись.
Рекомендую роботу з психологом. Ця інвестиція допоможе вам прожити цю історію та підвищить відчуття самоцінності. Важливо як ви самі до себе відноситись, як цінуєте себе та підтримуєте!
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 356918 для Алла Григорівна
До цього хлопця у мене не було довгих стосунків, лише секс по дружбі та щось дивне з іншим хлопцем (5 місяців тривало), ще якісь інтрижки до місяця та невзаємна закоханність.
Щодо дитинства та родини: я розуміла ще у стосунках, що перекидаю роль мами на парнера. У мене погані стосунки з мамою, холодні та емоційна нестабільність постійно. З батьком стосунків хороші, але він зривався на мені бувало, через конфлікти з мамою, вони постійно мене вплутували у їх скандали, які були 1-2 рази на тиждень. Я можливо і вибрала також партнера, як і моя мама, намагалась завоювати любов та бути у безпеці. Але декілька місяців тому, я почала прибирати з парнера роль мами для себе, не вимагати чогось та пропрацовувала свою тривожность, хотіла більш здорових стосунків. Однак, чомусь після того він і перестав відчувати кохання від мене до нього.
Він раніше жалівся, що я тривожна та дуже емоційна, а коли почала це пропрацовувати..то якось все гірше стало.
Я знаю що у колишнього мого є травма, його покинула дівчина, яка була його першим кохання, він постійно мені казав "Я не можу тобі повністью довіряти, бо ти жінка". Що саме цікаве...саме до цією колишньої він і поїхав. Хоча весь рік він дійсно був закоханний у мене, я це відчувала та бачила по ньому, але ось так вийшло. Я через це і хочу пропрацювати це розставання. Я не хочу морально у ліжко з майбутнім партнером тягнути цю історію
Ви пишете, що "декілька місяців тому, я почала прибирати з парнера роль мами для себе, не вимагати чогось та пропрацовувала свою тривожность, хотіла більш здорових стосунків..".
Я правильно Вас зрозуміла, Ви працювали з психологом?
Насправді, "нічого не вимагаючи" працює лише тоді, коли людина стає самодостатньою. Тобто, зміни відбувається на рівні змін поведінкових моделей та установок. А це вже рівень підсвідомості. У всіх інших випадках, це просто перенос проблеми з однієї площини на іншу. .
Саме тому, зменшивши потік емоцій, Ви перекрили, як це не дивно, і
почуття. Що хлопець і відчув одразу.
Яким чином Ви намагалися прибрати роль мами?
Те, що у хлопця також є травма, зовсім не дивує. Бо нам тільки здаються зустрічі випадковими. Тоді, як насправді, ми притягуємо людей зі схожими проблемами. Це принцип зеркальності. Тобто, якщо хочете змінити своє життя, дійсно, і у цьому Ви абсолютно праві, потрібно змінювати, насамперед себе та свої реакції.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
