Постійно бʼю свого хлопця

В першу чергу Вам потрібна консультація лікаря-психіатра. Справа в тому, що психолог - не лікар, не може оцінити Ваш стан (тим більше заочно), а те, щоі Ви описуєте, вимагає діагностики з боку саме лікаря.
Також варто звернутися до лікаря-ендокринолога, часто на тлі порушення гормонального фону у жінок спостерігається підвищена дратівливість, спалахи агресивності.
Тільки лікар зможе провести діагностику, і за необхідності він призначить Вам лікування.
А вже на фоні лікування, Ви можете почати працювати з психологом/

Відредаговано автором 31-05-2024 02:59:09

Доброго дня!
Судячи з того, що Ви пишете, Ваші дії несвідомі, тобто, рефлекторні. А так буває тоді, коли певні звички зафіксувалися як певні поведінкові моделі. Саме тому, Ви нічого не можете вдіяти. Бо це рівень підсвідомості.
Отже, для того, щоб змінити свою поведінку,
Перше: необхідно зрозуміти, що саме сформувало такий рефлекс. Зачасти, це може бути пов'язане з раннім дитинством.
Друге. На рівні підсвідомості провести повну трансформацію звички, замінивши її на більш
прийнятну. А це можна зробити лише з психологом.

Відредаговано автором 31-05-2024 08:48:20

Доброго ранку!

Я розумію, що це ненормально, що так не можна, чому не можу зупинитися?

Розумію, наскільки Вам через цю звичку складно в стосунках. Шукаєте вихід і правильно робите.
Щодо відповіді, то вона апріорі не може бути швидкою. Тобто навмання. Спочатку потрібно дослідити, звідки походить ТОЙ феномен.
Кілька уточнень з Вашою допомогою можемо провести.
Перше.

у мене проблема з якою не можу впоратися вже кілька років.

Пригадайте з чого все почалося? У зв'язку з чим? І що відчули, коли вперше вдались до биття хлопця?

Я б'ю його, кусаю щодня.

Напевно ж, б'єте не увесь день і ніч, правда. Ще є й інші способи поведінки в контакті. А насильство чим спричинене на тлі усього іншого?

Я це, звичайно, не зі злості, а жартома, але б'ю сильно. І в сварках б'ю його.

Тобто різниці нема: що жартома, що сварячись - б'єте сильно. Спробуйте пошукати відповідь, чого хочете досягти таким чином?

Постійно думаю: що якби він так зі мною чинив?

То Ви б були жертвою, а він агресором. А так ... виходить, поки що Вам притаманна роль агресора, який за щось карає жертву. Питання, звідки запозичена ця модель?
Про всяк випадок уточню - у Вашій батьківській сім'ї щось подібне теж відбувалось?

Доброго дня.
Доєднуюсь до питань від колеги вище, проте пропоную звернути увагу ще на такий момент:
- коли Ви б'єте чи кусаєте його поза сваркою, то які емоції з цим пов*язані? Що Вам хочеться від нього чи для нього, що провокує таку поведінку? Ви кажете про жартома, але скоріш всього це висновок постфактум, а важливо зрозуміти який намір і емоція в самий момент. Що Вам тоді хочеться, які емоції тоді переживаєте?

- і у самих сварках, чи відбуваєте Ви тільки злість коли так вчиняєте? Яким Ви бачите тоді хлопця і себе, в момент коли б*єте його чи кусаєте вже у сварці? Хочеться саме ранити його, вдарити свідомо, чи можливо скоріше це наслідок переповнення злостью і рухи рефлекторні?

- Що по емоціям і відчуттям схоже на кусання чи биття хлопця в жарті, але цим не є? Маю на увазі, спробуйте подумати і підібрати рух, жест, дію, що могли б замінити кусання чи удари по хлопцю в "жарт", але щоб не шкодили йому. Умовно, сильні обійми, лоскотіння чи сжимання рук сильне і т.д.
По трішки і по можливості намагайтесь включати свідомий елмент в цю дію, принаймні поки не буде точно відома причина і необхідність в укусах і т.д.
І звісно, тут краще звернутись до психотерапевта, адже враховуючи мимовільність Ваших дій, самотужки дослідити це достатньо глибоко буде складно.