Сором язлива дитина
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Сором язлива дитина
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 16-07-2024 06:13:36 |
2
Павел Леонидович Басанский Усі діти різні. Є діти, які мають високі адаптивні здібності (вміють легко пристосовуватися до різних умов), досить швидко засвоюють моделі поведінки, прийняті в суспільстві, але є й такі, яким ця наука дається з великими труднощами. Це сором'язливі діти. Виражена легкою мірою, сором'язливість є частиною характеру. Сором'язливість може бути наслідком низької самооцінки та невпевненості у собі. Проаналізуйте свій стиль виховання, чи не є він «гіперопікаючим» чи навпаки, надмірно суворим, «авторитарним». Важливо, щоб у сім'ї всі дотримувалися одного стилю, єдиних правил та вимог до дитини. У сім'ї найбільш сприятлива атмосфера захищеності, підтримки та любові. Потрібно всіляко заохочувати та розвивати самостійність дитини (подумайте, що Ви робите за дитину з того, що вона могла б робити сама). Хваліть дитину. Важливо звертати увагу дитини на інших людей, їхні почуття, думки, намагатися пробудити в її душі співчуття до чужих бід. Читайте книги, казки, оповідання та обов'язково обговорюйте героїв, їх спілкування, взаємодію. Задавайте дитині питання про те, щоб вона відчувала і що б зробила на місці героїв. Ходіть у гості, до друзів, при цьому демонструйте дитині власні дружелюбність та привітність. Навчайте дитину прийнятим у суспільстві ритуалам привітання, прощання, знайомства. Можна заздалегідь у грі відігравати роль дитини («Щоб ти сказала…», «як відповіла…»). Звичайно, перетворити сором'язливу дитину на популярного лідера навряд чи вдасться, але й не варто ставити перед собою таку мету – достатнім успіхом буде те, що дитина комфортно себе почуватиме, спілкуючись з оточуючими. Відредаговано автором 16-07-2024 06:27:01 
|
| Алевтина Сацик психолог 16-07-2024 13:49:57 |
1
Доброго дня, Нина. Згодна з думкою своєї колеги. Та хочу додати Вам інформації для роздуму. Сором'язливість говорить про відчуття невпевненності у своїх діях. А ще може свідчити про високий рівень внутрішніх очикувань від дій дитини. В Вашому випадку дитина вже виходить з віку безумовної поведінки і кожна її дія або недія буде сприйматися оточуючими згідно тих сигналів, які вона демонструє. Цілком можливо Ваша дитина більше інтроверт і взагалі отримує задоволення від спілкування тільки на умовах достатньої фізичної та психологіної відстані. Спробуйте підтримати її психологічні потреби без забов'язання відповідати Вашим очикуванням від її спілкування з оточуючими дітьми. Допустіть, що вона може дозволити собі спілкування на умовах, які її влаштовують. Іноді шкільний колектив не стає для людини близьким та бажаним. Діти з високими інтелектуальними потребами можуть проявляти перебірливість в оточенні. І це цілком нормально - так вони зберігають відчуття цілісності. З іншого боку, бажано шукати варіанти інших шляхів самореалізації для подібної дитини. І шукати гуртки розвитку особливих навичок та уміннь. Скоріш за все її потреби в розвитку можуть виходити за рамки звичайних уяв. Індивідуальний підхід та реалізація уміннь серед однодумців - може суттєво допомогти дитині відчути впевненність у собі. Також важливою буде особистість тренера або вчителя - які він знайде шляхи мотивування, підтримки і навіть поваги до здібностей Вашої дитини. Звертайтесь за допомогою до психолога. В першу чергу самі для себе. Діти відчувають цілісну підтримку тільки з боку гармонійних значимих торослих - батьків. З повагою, Сацик Алевтина.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Андрей Ластовляк психолог 17-07-2024 10:46:14 |
Зрозуміло ваше хвилювання за доньку перед початком шкільного життя. Перехід до нового колективу може бути складним для багатьох дітей, особливо для тих, хто соромиться. Ось кілька порад, які можуть допомогти вашій дитині адаптуватися:
Спілкуйтеся з донькою про школу: Розмовляйте з нею про її очікування та переживання. Поділіться власним досвідом адаптації до нового колективу. Підкресліть, що це нормально - відчувати сором'язливість, і що багато дітей проходять через це. Запевніть її, що ви будете поруч, щоб підтримати її. Допоможіть дитині познайомитися з іншими дітьми: Знайдіть можливість познайомити доньку з іншими дітьми, які йтимуть до того ж класу. Можна організувати спільну прогулянку або гру. Також можна записати дитину на заняття або гуртки, де вона зможе познайомитися з новими людьми. Розвивайте соціальні навички дитини: Заохочуйте доньку гратися з іншими дітьми. Вчіть її ділитися іграшками та спілкуватися з однолітками. Читайте їй книги про дружбу та спілкування. Грайте в ігри, які розвивають соціальні навички, наприклад, настільні ігри або рольові ігри.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 17-07-2024 13:29:53 |
1
Це треба НЕ бороти, це треба ВРАХОВУВАТИ при вихованні дитини. Ламати нікого НЕ МОЖНА, можна тільки додавати інші, допоміжні "опції", залишаючи вроджене. Ваша дитина вочевидь інтровертна, причому виражено інтровертна. Це її вроджена особливість, яка буде спостерігатись протягом всього життя. Інше питання: чи не було в неї якихось психологічних травм (від однолітків або вихователів в дитсадку, або від вас, батьків, або від інших родичів), які могли б підсилити її захистну реакцію? В будь-якому випадку раджу звернутися до дитячого психолога, який зможе в декілька зустрічей підсилити адаптивність дитини, використовуючи ігрові методики. Колись в дитячому реабілітаційному центрі я сам їх використовував)
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
