Догадуюсь що стосунки стають токсичні, як правильно діяти?

З хлопцем разом 4 р,зараз через війну він переїхав за кордон,час від часу я приїзжа до нього.Але остайнім часом замітила що хлопець стає абюзивним,і усвідомила це після 2гої великої сварки та межі розставання.Ще на початку я вважалащо дружба між хлопцем може бути, і поспілкувалась (без романт.натяк.) і це не сподобалось хлопцеві,бойому не сказала зразу.Потім ми домовились говорити правду зразу, і коли другий раз я поспілку а потім сама розказала, то його ше більше ранило і розбило довіру до мене.Боне сказала зразу правду.Через це зараз в нас великі проблеми,з моєї сторони я протягом 2х років не спілкуюсь з хлопцями взагалі та ніякого інтересу.Я рідко збираюсь з подругами, і тут коли вирішила піти в нього дуже багато запитань іне впевненості в мені.Нагадуюми на відстані, внього зразу думки що я знайдукращого, поведусь,зраджу.Я малююсь красиво і не багато.Легенькі стрілки, губи і брови.Все в міру красиво.І він не розуміє чому я малююсь, що я виглядаю так якби шукала когось і була без хлопця, він питає чому не можна по простому одягтись і намалюватись.Чому обов'язково мені малювати губи помадою, а не простою гігієнічкою. Він прирівнює що я збираюсь «як на трасу».Хоча я ніколи не виглядала так і це дивно що він так думає.Я йому пояснюю що макіяж і одяг це є моє особисте діло і мені це вирішувати як робити.А він каже що його не влаштовує.Що я або хочу привернути увагу або шукаю запасний варіант, нема такого просто так понавимальовуват.Він проти щоб я вимальовув. і дуже вдівалась коли я йдукудись І він просить доказати йому що це не так. Він каже що малюват. я могла до стосунків, коли шукала хлопця,цікавилась, а зараз таке враження шо далі є інтерес.Щей запитує чи я нащукатурюсь.В мене зовсім інші думки про це все.І я весь час йому розказую що це не є норм,я б хотіла будувати здорові стосунки а не токсичні.І мій одяг, макіяж це є моє особисте діло.Мене протягом 2х р ось таких дорікань дістало це, я розумію щозанадто сильно пішла під його вплив, і тільки зараз після сварки потелеф. де він зірвався і пообзивав,зрівнюючи мене до дівчат легкої поведінки я не витерпіла і сказала що розходимос. Потім я заспокої.і попросила аби ми залишились в спокої і дали час відновитис.Але дорікання є далі. Ще він попросив що навіть якщо розходим аби я приїхала,щоб обговорити і тоді він зможе мене відпустити.Я незнаю чи є взагалі шанс на ці стосунки,адже переваж я хотіла здорових і заспокоювала себе що ми все виправимо і все пропрацюємо,а паралельно весь час чула докори. Що робити?