Мама-критик. Як спілкуватись та налагодити контакт?

Доброго вечора
Співчуваю вам, це дійсно важка тема і це важко переживати
Вам варто зрозуміти, що ваша мама така, яка є і ви не можете її змінити, ви можете працювати лише над вашою реакцією на неї. А також над власною самоцінністю - чи ви вірите в те, що вона про вас говорить, чи сприймаєте на свій рахунок. Адже скоріш за все її критика не про вас, не має нічого спільного з реальністю. Можливо, вона проектує якісь власні негаразди на вас.
Усе це варто прорефлексувати, обдумати. Можу запропонувати індивідуальну консультацію зі мною. Ми проговоримо ваші почуття та емоції, проаналізуємо рівень вашої самоцінності та проговоримо можливу реакцію на взаємодію з мамою.

Тут тема сепарации (психологической), выставлением границ, чтобы человек знал, что оскорблять вас и говорить гадости это недопустимо.
Как обычно вы реагируете на мамину критику?

А как вы раньше пытались себя отстоять? Что говорили, как вели себя?

Лучшим вариантом было бы сказать про то, что вам подобная манера общения неприятна, вы не хотите этого слушать и продолжать общение дальше в таком ключе не будете. После чего уходите.
Вы описываете не критику, а оскорбления. СтОит ли спрашивать, зачем мама так делает и может хватит?
С подобными людьми работают только жесткие границы.

Вы работаете, учитесь?
Есть ли возможность жить отдельно?

Если подрабатываете, значит есть возможность покрывать какие-то свои потребности. Это хорошо.
В целом, даже живя на одной территории, можно выставлять границы и не позволять с собой плохо обращаться.
К сожалению, данный процесс будет малоприятным и точно не встретит радости со стороны мамы. Она будет пытаться вести себя в привычной манере, но если вы методично, раз за разом, будет показывать, как с вами можно, а как нельзя, то есть шанс, что рано или поздно это поможет и мама станет корректнее себя вести.
Не стОит оправдываться, искать причину, почему она так ведет себя. Это лишь изматывает вас и дает как будто зеленый свет маме на то, что дальше так можно, потому что она найдет сто и одну причину, почему так можно и нормально

Доброї ночі, Катерина!

Наче моя самостійність та моє мислення її дратує

Якщо щось не по її хотінню (неважливо, мій стиль в одязі/макіяжі, моє мислення, моя точка зору і т.д.) - початок скандалу та лайка

Бутім то я «відмороженна, лохушка, ображенка, безмозгла, усі інші дівчата ось такі, а ти в мене таке» і так далі

Ваша мати не просто критик (якби все було так просто...), вона, судячи з опису її поведінки та слів, мати-нарцис.
А це зовсім! інша справа. Тому її слова - це не просто критика, це ЗНЕЦІНЕННЯ Вашої особистості, яке, якщо його не припинити, може навіть знищити Вашу індивідуальність. Є такі приклади, особливо серед тих, хто вчасно НЕ ТІКАЄ від подібних батьків й продовжує жити разом із ними.
Вам важливо усвідомити одну ВАЖЛИВУ річ: що б Ви не робили, як би себе не вели - мамина поведінка залишиться НЕЗМІННОЮ. Бо це її внутрішня будова і структура. Вроджена. НЕ набута. А тому й будь-яким змінам НЕ підлягає. Тим більше, що така мати НІКОЛИ й не захоче змінювати себе. Їй так вигідно та зручно.

розумію, що продовжувати ковтати все це не можна

Так і є, не можна. Але можна пропускати ПОВЗ вуха, мимо себе. Бо ці слова - суцільна БРЕХНЯ та НАКЛЕП, на які здатні подібні люди.

Бували моменти, коли я намагалась відстояти себе та відповідати їй, але потім це провокувало її ще більше

Звісно, бо її мета НАВ'ЯЗАТИ Вам СВОЄ. Клонуватися в Вас - зробити з Вас ще одну СЕБЕ. Так створені нарциси - розмножуються психологічно як паразити. Захоплюють чужу територію і роблять її СВОЄЮ.
А Ви - не піддаєтеся. І добре, що так.

Але й в активну атаку теж піти не можу, бо це моя рідна людина - мати

Насправді можете, але навряд чи буде результат - і не через Вас, а через неї, через її природу. Нарцис ще БІЛЬШЕ чіпляється до тих, хто агресує - і часто, після відповідної провокації, починає звинувачувати того, хто агресивно захищається, стидати його тощо.
Далі. Вона Вам рідна ТІЛЬКИ за фактом Вашого народження, але не за своєю СУТТЮ. За своєю суттю Вона Вам - ВОРОГ, який Вас нищить.
Таке на жаль трапляється в житті. І не так вже й рідко. В моїй практиці це часта історія.

Що мені робити, щоб налагодити контакт та знайти порозуміння?

На контакт вона НЕ піде. І порозуміння теж НЕ буде. Бо їй це не тільки НЕ треба, вона на це навіть НЕ здатна.
На це здатні нормальні люди. Нарцисичні ж - ні. Бо для порозуміння треба бути не настільки егоїстичними та маніпулятивними як вони.