Привязанность до людини
Емілія Іванівна Довгошия психолог 22-01-2025 23:40:19 |
Доброго вечора,Аліса.
Прив’язаність до вчительки є нормальною, оскільки вона була для вас не лише наставником, а й джерелом підтримки, натхнення та позитивних емоцій. Така прив'язаність є зрозумілою, оскільки у Вас немає друзів і таким чином Ви намагаєтеся компенсувати їх відсутність. Ви вже зараз переживаєте втрату, яка ще не відбулася, через передбачення розлуки. Це називається передчасним горюванням, і воно посилює тривогу. З Вашої розповіді незрозуміло з яких причин Ви втратили зв'язок із тіткою.Але цей негативний досвід підсилює Вашу тривогу в даній ситуації. Скажіть собі: «Це нормально, що мені боляче, бо ця людина важлива для мене».Тому що Ваша прив'язаність є проявом любові і вдячності. Замість того щоб концентруватися на майбутній розлуці, подумайте про те, як багато ця людина вже дала вам. Можна написати лист вдячності своїй вчительці, щоб висловити всі свої почуття. Домовтеся про формат спілкування після випуску.Ви можете надсилати їй записи своїх досягнень. Навіть якщо ви не будете бачитися, вона завжди буде частиною вашої історії. Подумайте, які ще джерела підтримки могли б вас надихати та допомагати у житті? Спробуйте знайти нові джерела підтримки: знайомтеся з людьми, які поділяють ваші інтереси, особливо за кордоном. Це зменшить тягар емоційної залежності від однієї людини. Напишіть собі листу майбутнє, у якому розкажіть, як ви відчуваєте себе зараз, і нагадайте собі, що ця вчителька завжди залишатиметься частиною вашого життя. Прочитайте цей лист через пів року, щоб оцінити, як змінилися ваші емоції. Успіхів Вам! |
23-01-2025 06:23:57Доповнення від автора |
Але тепер я боюсь що мені на мою вчительку стане всеодно, я про неї забуду, коли познайомлюсь ще з кимось... До моєї тітки я відчувала дуже сильну прив'язаність, бо вона витягнула з дуже поганого емоційного стану на той момент, але зараз пройшов рік і ми майже не спілкуємось. Я перейшла до іншої школи, в мене були друзі, і тоді я перестала спілкуватись з тіткою. Я боюся, щоб тепер "мій мозок не забув" про те, що в мене така крута вчителька, коли я заведу нові знайомства, а особливо коли поїду закордон... |
Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 23-01-2025 07:31:30 |
Аліса, якщо я правильно Вас зрозуміла, Ви досить швидко прив'язуєтесь до людей.
Найбільша помилка, яка призводить до надмірної прив'язаносты - це помилка про те, що твоє щастя може залежати від присутності в твоєму житті певної людини. Важливо зрозуміти, що щасливими нас робить не хтось інший, а лише ми самі. Щастя – воно всередині Вас, і зовнішні чинники на нього не впливають. Як тільки Ви приймете цей факт, Ви станете більш вільною у всіх сенсах цього слова, і Вам більше не захочеться чіплятися за кожного, хто виявив до Вас хоч краплину уваги. Можливо, Ви ідеалізуєте людей, опускаючи неприємні деталі. Завжди намагайтеся дивитися на людські взаємини реально, без ілюзій. Ілюзії проходять, Ви починаєте бачити реальну людину. Це призводить до розчарування і Ви навіть можете з нею посваритися. Завжди намагайтеся дивитися на людські взаємини реально, без прикрас та наївних надій. Відредаговано автором 23-01-2025 07:37:27 |
Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 23-01-2025 14:50:21 |
Зачем ее забывать?
Это приятный опыт, какой-то важный человек в жизни, теплые воспоминания. Пусть они будут. Живите своей жизнью, в ней будет много нового, знакомьтесь с новыми людьми и просто вспоминайте с легкой грустью и теплыми чувствами, что была такая замечательная учительница в вашей жизни. Не всем везет встретить классных учителей. Я в 5 классе испытывала аналогичные чувства к учительнице английского языка. Угощала после каждого урока то яблоками, то апельсинами, то конфетами. Не хотела переходить в другую школу, потому что "как же я ее оставлю?". Но учительница вышла замуж, собралась в декрет и я поняла, что она все равно уйдет из школы. Поэтому перешла в новую школу, появились друзья, жизнь веселая школьная и учительница просто помнилась. Залипаешь обычно тогда, когда больше ничего нет. Поэтому живите свою яркую жизнь и все наладится |
Емілія Іванівна Довгошия психолог 23-01-2025 21:20:19 |
👍 краща відповідь! Те що у Вас не буде такого тісного спілкування з вчителькою ,як раніше, це нормально. Це приємні спогади та досвід ,який ви отримали і за який Ви їй вдячні. Та само, як Ваш досвід із тіткою. Ви їй вдячні їй за те, що вона допомогла Вам у важкий момент Вашого життя. Це дуже цінно. Такі моменти не забувається а їх цінність не зменшується від інтенсивності вашого з нею спілкування. Кожна людина, яка з'являється в нашому житті,приносить нам якийсь досвід, позитивний чи негативний. Це є нормально. Тому варто продовжувати знайомитися з новими людьми, пізнавати світ, розвиватися. В цьому суть життя.Відредаговано автором 23-01-2025 21:21:28 |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
![]() |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
21-06-2024
як плбороти почуття до людини?
14-10-2023
Як розібратися у своїх почуттях до конкретної людини та в тому, що вона відчуває й думає про мене
14-05-2020
Як донести до людини свої думкі?
19-03-2020
Провина до коханої людини