Дивний стан і стрес
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Дивний стан і стрес
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 06-04-2025 17:49:55 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Если жить долго в хроническом стрессе, подавляя свои переживания, то конечно, это будет влиять и на физическое состояние. Тем более, вы пишите, что тошнота и головокружение это для вас не удивительно. Проверить здоровье, конечно, стОит. Но разбираться со своим психологическим состоянием важно, потому что невозможно быть здоровой и хорошо себя чувствовать, живя в стрессе и с ощущением, что некуда деться. 
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 06-04-2025 19:07:19 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго дня. цитата:
Чи може стрес викликати такі реакції? цитата:
Напередодні в мене був стресовий стан. Я проживаю з чоловіком і дітьми у свекрухи, хронічні непорозуміння з ними обома. До батьків також не можу повернутися. Нема підтримки. І в мене в якийсь момент був стан, що я відчувала що мені нікуди дітися. Перед дітьми плакати чи сваритись не хочеться, щоб вони це слухали. цитата:
Чи це лише фізіологічна проблема? цитата:
Домовитися неможливо, всі спроби щось донести зводяться до того що чоловік наполягає на тому що я не правильно його сприймаю і він добре до мене відноситься, любить поважає цінує, і каже що я його ображаю цими розмовами, але відчувається мені інакше, наче я тут зайва і непотрібна. Натомість ви себе почуваєте зайвою і непотрібною. Отже, маємо в наявності яскраво виражену кризу відносин. Тому було б добре на зустрічі з психологом з'ясувати, що ж заважає вам обом як партнерам чути одне одного та через щирий і відвертий діалог налагоджувати здорові і міцні стосунки. Що можете зазначити щодо своїх потреб у подружніх відносинах, які на сьогодні не задовольняються? Відколи це почалося? В якій формі ви намагаєтесь донести чоловікові важливе для вас? Відредаговано автором 06-04-2025 19:08:30
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 07-04-2025 00:00:29Доповнення від автора |
|
Дякую за відповіді. Хочу поділитися своїми переживаннями зараз. Сьогодні ввечері ми з чоловіком повернулися додому з поїздки в гості. Я відчула що мені підступає злість. Я сказала чоловікові. Він спочатку переключив увагу на готування їжі йому на обід на роботу. Потім я сказала йому ще раз. І сказала що потрібна його підтримка. Він почав виправдовуватися що йому в першу чергу треба було подбати про завтрашній обід. Я пояснила що обід вже вариться. Я злюся і потребую підтримки, навіщо він виправдовується. Він обняв мене, сказав заспокойся. Я сказала що я не хочу щоб він казав заспокойся. Я хочу щоб він сказав що він розуміє що я злюся. І щоб запитав як він може мене підтримати. Далі він це сказав. Я сказала що мені потрібно щоб він мене підтримав у відносинах зі свекрухою. Мені потрібно щоб вона при мені не кричала дуже голосно на котів бо мені від цього страшно, щоб вона не критикувала мене, щоб не говорила до мене в формі вимог і наказів і через слова треба зробити, а щоб коли щось потрібно говорила проханнями, і щоб коли я кажу що мені щось неприємно в її поведінці щодо мене або дітей, щоб вона до цього віднеслися з повагою. Зрештою ми їй це сказали. Вона почала виправдовуватися і казати що вона давно нічого не говорила мені. Я сказала що саме це вона робить і що я хочу почуватися в домі психологічно безпечно. Далі вона почала говорити що їй неприємно що я її вичитую як школярку і тд. Далі вона пішла в кімнату а я готувала чоловіку обід на завтра. Коли я зайшла побачила що вона плаче. Чоловік каже що в неї була панічна атака. Коли я побачила що вона плаче я хотіла сказати що я бачу що вона плаче, я розумію що їй може бути сумно чи вона злиться або боїться. Але я не бажаю їй шкоди, я хочу подбати про своє здоров'я і збереження гідності. Я почала говорити але чоловік був наляканий він почав наполягати щоб я вийшла. Свекруха почала говорити що я говорю підібрані фальші слова, невже я хочу довести її щоб чоловік віз її в лікарню серед ночі. Я сказала що якщо треба то чоловік повезе. Я бачила що чоловік був на нервах. Не пам'ятаю що казала і що він але коли я пішла в нашу кімнату він пішов за мною. Я сказала йому що я хотіла сказати і як прикро що мій адекватний намір не прийняли. Я зазначила що панічними атаками мене не налякати. І скільки разів я плакала і всім було байдуже. А також що мені фізично було погано не раз, але вони їздять по лікарнях а я залишаюся зі своїм станом. Зрештою я кажу чоловікові що я мушу дбати про збереження свого здоров'я і людської гідності бо мені ще дітей ростити. Мені страшно що мені 30 років, а в мене таке стається зі здоров'ям зараз. Я висловилася адекватно. Але це не було сприйнято. Зрештою я почуваюся винною і мені страшно. Винною перед чоловіком і свекрухою, бо може вони не можуть сприйняти те що як на мене є нормальним і адекватним. І страшно бо я не знаю що мене чекає в цьому домі завтра і надалі. В мене клубок в горлі і незрозуміле відчуття в голові. Я не бажаю зла свекрусі чи чоловіку але я потребую жити, бути здоровою, мати сили ростити дітей і людську гідність щоб не давати себе нищити. Зараз мені найбільше страшно від невідомості як ситуація буде розгортатися далі і як мені буде зі здоров'ям, бо після таких розмов зазвичай важко. А в мене діти завтра будуть вдома і мені треба буде про них дбати. Мені страшно чи не зробила я дійсно щось не так. Чи не повинна я була мовчати і якщо мені тут не добре то мовчки йти звідси. Але я не хочу , не можу піти, забравши в дітей шанс жити в повній сім'ї, не зробивши все що могла щоб щось налагодити. Я старалась говорити людяно і з повагою але все одно страшно що я могла зробити щось не так і цим їм нашкодити. Хоча і більше не можу не захищати себе. Може це малоймовірно але є якийсь страх що так і померти можна витримуючи надалі це психологічне перенапруження і безвихідь |
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 07-04-2025 09:26:30 |
Дякую за таку розгорнуту відповідь!
Відчувається, що ви проломили глуху стіну, а потім почали себе звинувачувати за спробу захистити себе і висловити свої почуття відкрито в очі - цитата:
Я старалась говорити людяно і з повагою але все одно страшно що я могла зробити щось не так і цим їм нашкодити. Хоча і більше не можу не захищати себе. цитата:
є якийсь страх що так і померти можна витримуючи надалі це психологічне перенапруження і безвихідь Загалом помітно, що ви налаштовані себе захищати і налагоджувати здорові стосунки в розширеній на цей час родині. Це доречно і актуально. Проте притаманний вам спосіб реалізації своїх переконань і бажань може бути більш гнучким і дієвим. Ось дивіться. Ви були налаштовані таким чином цитата:
Мені потрібно щоб вона при мені не кричала дуже голосно на котів бо мені від цього страшно, щоб вона не критикувала мене, щоб не говорила до мене в формі вимог і наказів і через слова треба зробити, а щоб коли щось потрібно говорила проханнями, і щоб коли я кажу що мені щось неприємно в її поведінці щодо мене або дітей, щоб вона до цього віднеслися з повагою. Ймовірно, не вважаєте, що це відповідальність кожної дорослої особистості вирішувати проблеми у взаєминах з іншою дорослою людиною. Я не заперечую необхідність підтримки з боку чоловіка, водночас напруження у стосунках у вас безпосередньо зі свекрухою. У вас же до неї були претензії. Чи не так? Натомість ви, не називаючи причин, наскільки це помітно з вашого допису, вихлюпнули злість на чоловіка - цитата:
Я відчула що мені підступає злість. От скажіть, чи важливо для вас, аби чоловік щиро визнавав наявність проблеми і ваші почуття? Чи, може, під примусом і тиском краще? цитата:
Я хочу щоб він сказав що він розуміє що я злюся. цитата:
Мені страшно чи не зробила я дійсно щось не так. Отже, нагальною для вас є задача відновлення віри в саму себе та розвиток здатності щодо самопідтримки. Вважаю доцільним деякий час попрацювати з психологом. цитата:
Чи не повинна я була мовчати і якщо мені тут не добре то мовчки йти звідси. Ще одне завдання - позбутись чорно-білого сприйняття реальності. Або все добре, або я йду(!) Ця позиція вкрай небезпечна і шкідлива. Стикнувшись із негативними явищами, людина має шукати і зрештою віднайти адекватні способи змінити цю реальність на користь собі. Принаймні спробувати це зробити. Вважаю, що саме такий перший крок ви і зробили.
|
| 07-04-2025 11:20:38Доповнення від автора |
|
Дякую Вам за відповідь і увагу до деталей. Так, я бачу що в мене піднялось почуття провини і страх. І хочу зрозуміти чому вони і нащо. цитата:
А чому не могли всього цього сказати раніше свекрусі напряму? Що завадило? Які погляди і звички? цитата:
Ймовірно, не вважаєте, що це відповідальність кожної дорослої особистості вирішувати проблеми у взаєминах з іншою дорослою людиною. Разом з тим для мене в цій ситуації стосунки з чоловіком мають пряме відношення до стосунків зі свекрухою. Поясню те що ще не писала в цьому дописі. Справа в тому що на мої межі свекруха не реагувала з повагою і продовжувала вести себе як вела, це викликало в мене невдоволення. Разом з тим чоловік продовжував теплі, приязні, тісні стосунки з нею, вести з нею спільний побут, багато часу приділяти її потребам а на потреби мої і дітей цього часу залишалося вкрай мало. І мені надзвичайно прикро що таким чином підтримуючи з нею такі тісні взаємини він наче мовчки нормалізував таке її відношення до мене. А також він дотримується думки що співмешкати зі свекрухою це для нашої сім'ї нормальний чи єдиний варіант життя і не підтримував на діях зміну цієї обставини. Фактично в цій ситуації я залишаюся ізольовано в своїй потребі жити в умовах де є емоційна безпека, бо більша сила на стороні потакання зневазі і нехтуванні мене. Я не певна що змогла чітко донести свій стан і обставини. Та в цілому вважаю що чоловік прямо причетний до відстоювання меж своєї жінки і сім'ї. До прикладу, коли мій батько проявив до чоловіка загрозливі наміри, я стала на захист інтересів нашої пари, бо це людина з якою я вибрала будувати своє життя і мені важливо щоб він відчував вірність і відданість своєї партнерки. Я не вважаю що моя потреба у взаємності надмірна — вона нормальна і справедлива. Проте зараз я хочу з'ясувати, чи так само важливо для нього. цитата:
Далі, на мою думку, були розборки, тиск і примус чоловіка до бажаної реакції. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 07-04-2025 13:20:40 |
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 07-04-2025 19:55:23 |
цитата:
Справа в тому що на мої межі свекруха не реагувала з повагою і продовжувала вести себе як вела, це викликало в мене невдоволення. цитата:
Це тому що критично важливо зараз щоб він зрозумів мій стан і зрозумів що я так більше не можу і не буду. Як можна інакше? Я говорила проханнями і пояснювала що відчуваю і чому і чого я потребую. Як крім слів це донести в спілкуванні? От спробуйте змалювати в уяві і поділитись тут на форумі тією ситуацією, якої ви прагнете. Щоби вона вас влаштовувала - де ви живете? як живете? які у вас взаємини з чоловіком? яким чином він переймається вашими почуттями та бажаннями, а ви його почуттями та бажаннями? які стосунки зі свекрухою? Розглянувши цю картину, буде краще зрозуміти, як рухатись до її втілення. Відредаговано автором 07-04-2025 19:57:21
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
