Замислилась, чи потрібно мирити свекруху з чоловіком? Може, я тягну на себе не ту ковдру?
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Замислилась, чи потрібно мирити свекруху з чоловіком? Може, я тягну на себе не ту ковдру?
| Анна Автонділова психолог Київ 17-04-2025 03:26:32 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 17-04-2025 10:00:09 |
Вы в данной ситуации взяли на себя роль мамы, которая сделала замечание сыну, стало за него стыдно и быстро позвонила свекрови и исправила ситуацию. Но ведь муж взрослый человек, а вы ему не мама. Вы можете спросить у него, что случилось и почему он не захотел что-то сделать, предложить помощь, но остальное это их дело. Разве что у вас мега теплые отношения со свекровью и она сама вам может позвонить.
цитата:
я маю авторитет у чоловіка... 
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 17-04-2025 10:20:12 |
2
Оксана Юрьевна Селезнева Доброго ранку! цитата:
Але чи потрібно це все???? Сподіваюсь, згодом дасте сама собі відповідь. А цей аспект вельми важливий. цитата:
Навіщо я туди лізу??? цитата:
Я раптом подумала, що діяла, як то кажуть, по совісті.... цитата:
хто, як не я, чоловіка направить у правильне русло...заспокоїть...допоможе.... цитата:
і хто, як не я..... Тобто старша, розумніша, мудріша, відповідальніша і тому подібне. Отже, як бачимо, ви реалізуєте певний усталений сценарій, в якому виховуєте/перевиховуєте партнера, керуючись власними уявленнями про совість і як "правильно". Виступаєте в ролі Рятівника. І ще сподіваєтесь на визнання власних благих намірів - цитата:
це не цінується свекрухою (як на мене), бо коли ми приїхали, вона на мене навіть не звернула увагу!! Об'єктивно, ви мимоволі КОНСЕРВУЄТЕ нездатність чоловіка розвиватись і самостійно шукати шляхи для налагодження стосунків з мамою. А, може, й не лише мамою. Ваша "винагорода" очевидна - в його очах, а, передусім, у власних, ви - лідер-рятівниця. Припускаю, що цей сценарій може розгортатись і надалі без прикрих ексцесів. Однак все одно - конфлікти, розчарування і невдоволення, вважаю, немичучі. Та й на форум ви звернулись не просто ж так, правда? Відредаговано автором 17-04-2025 10:29:35
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 17-04-2025 10:24:24 |
1
Доброго ранку Юліє. Насправді, Все звернення - це не стільки про стосунки чоловіка та його матері, скільки про Вас та Ваші внутрішні установки і поведінкові моделі. Адже, як Ви правильно пишете, "Навіщо я туди лізу??? В їхні стосунки...матері й сина..."? Але з іншого боку, якщо саме Ви опинилися в такій ситуації, отже, для чогось Вам ця ситуація, для чогось потрібна.... Певне, дружина - це серце та совість сім'ї, а отже, і чоловіка. Тому цілком зрозуміло, що Ви діяли "по совісті", але при цьому, швидше за все, не врахували безліч моментів, які і викликали саму таку ситуацію. Адже, є якась дуже суттєва причина, що Ваш чоловік навіть ліки купувати своїй мамі не хоче. Я можу припустити, що мама не вперше намагається вплинути на свого сина, маніпулюючи своїм станом здоров'я. Це як у притчі про хлопчика та вовків. Який весь час кричав про них, коли їх не було... А як, загалом, складаються їх стосунки? Бо, навряд чи це перша ситуація, коли чоловік так себе права по відношенню до мами... І ще. Ви завжди "перехоплюєте" ініціативу, коли чоловік "пробуксовує"? одного боку...але з іншого....хто, як не я, чоловіка направить у правильне русло...заспокоїть...допоможе....він навіть не хотів їхати до неї везти ліки без мене...
|
| 17-04-2025 12:11:30Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 381005 для Алла Григорівна Я зазвичай взагалі не лізу в їхні стосунки! А цього разу ніби поставила себе на її місце. Бо він таки дуже несправедливо і грубо говорив з нею. У моїй родині так не прийнято. Більше того, моя мама померла з інсультом. Ми не встигли її врятувати, бо вона нікому не дзвонила, що їй зле....А тут мені стало свекруху шкода! Як маму... Вона може скаржитися на здоров'я, але щоб часто маніпулювати - не скажу.Але так, я вже зрозуміла, що це не моя зона відповідальності. Надалі зроблю висновки.... |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 17-04-2025 17:44:28 |
👍 краща відповідь! Дякую Вам за щирість.Ви пишете, що зазвичай такого не буває... Я правильно Вас зрозуміла, до цього інциденту стосунки чоловіка та його мами були гарними? І ще. Як на мене,ситуація не випадкова. І ця ситуація висвітила певні аспекти Вашого внутрішнього сприйняття та глибинного стану. От Ви пишете "Більше того, моя мама померла з інсультом. Ми не встигли її врятувати, бо вона нікому не дзвонила, що їй зле...". Тобто, ця ситуація зі свекрухою, насправді, "тригернула" трагічні події, пов'язані з Вашою мамою. І, як на мене, висвітлила непрожите, застрягле почуття провини. Яке Ви дуже сумлінно приховуєте від себе, навіть не здогадуючись про це. Тому Ваше втручання, чи не було певним актом спокути за певне почуття невдоволення собою та провини перед мамою? І якщо це так, тоді існує небезпека "закопати" свої непрожиті почуття от до таких неприємних проявів як зі свекрухою і, на превеликий жаль, навіть, до рівня психо-соматичних хвороб. Адже, все, що з нами відбувається в житті, нерідко є дзеркальним проявом лише нашого несвідомого, яке потребує серйозного ставлення до себе. Відредаговано автором 17-04-2025 17:50:49
|
| Ірина Василівна Гуральчук психолог 18-04-2025 00:40:22 |
Доброго дня.
В цій ситуації Ви з однієї сторони відчули потребу заступитися за свекруху і подбати про неї, з іншої виникли переживання, що може не варто було цього робити, бо почали розглядати це як вторгнення в їхні стосунки як матері і сина, і окремо виникло відчуття даремності Ваших зусиль, коли свекруха ігнорувала Ваші дзвінки і коли не звернула уваги на Вас коли Ви приїхали. В цій ситуації зачіпається одразу кілька аспектів, і кожен з них для Вас справжній, і важливо дати цьому місце. У Вас є певні цінності щодо того, як варто спілкуватися з мамою, і коли це порушується, навіть іншою людиною, а не Ви це робите, Ви не можете залишитися осторонь. У Вас є певне бачення міжособистісних стосунків — про те що не слід втручатися у взаємини двох дорослих людей, які можуть самі між собою розібратися. І у Вас є бачення того, як має цінуватися допомога, турбота, залученість, і коли це не відбувається, це може Вас пригнічувати та засмучувати. Ця ситуація Вас стурбувала, бо склалося так, що ці Ваші стани утворили певну неузгодженість, внутрішній конфлікт, через який Ви відчуваєте дискомфорт. Якщо відмахнутися від якогось з них, всередині це все одно може залишитися як осад невдоволення. Тому тут важливо дати собі час і простір уважно прислухатися до себе, до своїх потреб, та знайти можливість віднестися до кожної своєї сторони турботливо і розуміюче. Як думаєте, що допомогло б Вам подивитися на себе цілісно і з добротою, щоб рішення про те, як діяти в цій ситуації, було власне Вашим і гармонійним для Вас?
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є
теми: прийняття себе життєві цінності самореалізація
