Question

05-06-2025

Я с детства часто задумывалась о том,что хотела бы другую маму. Мне всегда хотелось представлять,как бы было,если бы у меня была мама моей одноклассницы или подруги. Мне часто казалось что у них мамы более добрые,спокойные,счастливые.
С возрастом и появлением серьёзных конфликтов это ощущение начало усиливаться. Например Мне было больно,когда я видела общение моей подруги с её мамой,и как они на прощанье говорили что любят друг друга,а я не помнила когда в последний раз что-то подобное говорила или чувствовала и что это было взаимно. Она часто со всеми ссориться,агрессивно реагирует,её всё раздражает и со временем появилось отвращение и фрустрация от её отношения ко мне и к людям. Один раз мне скинул парень свой разговор с мамой чтобы я примерно поняла ситуацию в его жизни ,это ещё было на начале знакомства. И я тогда расплакалась потому что с моей мамой не получалось такого тёплого общения. И в общем это чувство какой-то несправедливости меня порой гложет.

Питання від: Наст; Вік: 21

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Світлана Володимирівна Матюха психолог · Answer 1 · 2025-06-05 17:44:38

Вы делитесь очень болезненным опытом. Это не просто детская обида , это боль неудовлетворённой базовой потребности в близости, принятии и безопасности.
Слёзы и грусть при виде тёплого общения других с матерями говорят о том, насколько глубока эта рана.
Важно помнить: с вами всё в порядке. Проблема не в вас. Скорее всего, ваша мама сама была эмоционально истощённой, не имела ресурса быть тёплой, мягкой, принимающей. Но это не отменяет вашей боли.
В своей практике я часто вижу, как путь к исцелению начинается с простого признани "Мне не хватило матери". И с этого момента появляется возможность дать себе то, чего не было стать себе той самой "внутренней мамой"-тёплой, понимающей, поддерживающей.
Работа с такими глубокими чувствами требует времени и часто поддержки. Если есть возможность, обратитесь к психологу. Также могут помочь книги, например, "Дети токсичных родителей" Сьюзан Форвард, или группы поддержки где вас смогут понять и принять.

Емілія Іванівна Довгошия психолог · Answer 2 · 2025-06-06 08:00:32

Вітаю!
Ваше повідомлення пронизане болем — бажанням мати теплу, емпатійну, люблячу, турботливу, добру й ніжну маму, яка б піклувалася про Вас, оберігала, співпереживала й дарувала відчуття безпеки. Це — природна, базова потреба кожної людини.
Дуже прикро, що Ви не отримали в дитинстві ( і зараз) того, чого найбільше прагнули — безумовної любові, прийняття й тепла.
Бажання мати іншу маму в дитинстві — це не ознака невдячності чи «неправильності» з Вашого боку. Це — крик душі дитини, яка прагне тепла, прийняття, емоційної безпеки. На жаль, ваша мати не змогла задовільнити Ваші потреби, через те що не мала відповідного досвіду.
Розмови інших із мамами, які викликали у Вас сльози — це не слабкість, це глибока емоційна рана, яка відгукується щоразу, коли Ви бачите, як могло би бути. Ви не одна з цим. Багато людей, які виросли з емоційно відстороненими або агресивними батьками, переживають схожі болючі моменти.
Важливо пам’ятати що Ваш біль — це не провина. Ви мали право очікувати любові. Ви мали право на маму, яка вміє підтримувати, слухати, не принижувати й не кричати. Якщо цього не було — це не тому, що з Вами щось не так, а тому, що, швидше за все, Ваша мама сама несла багато болю, який не змогла чи не захотіла пропрацювати. Але відповідальність за її дії — все одно на ній.
Зараз, як доросла людина, Ви маєте право шукати тепло й підтримку в інших людях, у терапії, у своїй внутрішній роботі. Ви можете створювати в собі новий образ «внутрішньої мами» — турботливої, чуйної, яка бачить, чує й приймає такою, якою Ви є.
Пропрацювання травми допоможе Вам знизити емоційний біль, змінити ставлення до себе, зруйнувати сценарії дитинства. З'явиться внутрішня опора та повернеться здатність радіти простим речам.

Постоянно ощущаю грусть и зависть когда вижу общение своих сверстников со своими матерями

Поради відвідувачів