Здається я просто втрачаю здоровий глузд. Я ж не псих,правда?

Я не скажу,що в мене погане життя...Ні,воно прекрасне))) В мене є родина,є коханий,який завжди поряд,є друзі...Мені нема на що жалітись.
Але бувають такі дні,коли мені хочеться втікти від всього світу. В такі дні відчуваю пустоту і безпорадність, і останнім часом такі дні стають частішими.
Але проблема, мабуть, не в цьому. Ще в дитинстві в ночі я часто чула якісь голоса...їх було так багато,що я нічого не розуміла і це просто зводило мене з розуму!! Слава Богу,це тривало максимум пів години.
Потім все припинилось,років 5 все було добре,а ось почалось все спочатку. Минулої ночі все повторилось. Я не можу зрозуміти причини! Чому це знову повертається?
Скажіть,будь ласка,як мені з цим боротись? Я ж не психічно хвора??