Усталость от непостоянства...
Моя проблема заключается в том, что я влюбляюсь; причем давольно часто и совсем на короткий срок.
Когда мне было 15 лет, мне, как это свойственно, наверное, всем подросткам понравился паренек. Нравился он мне два года. Но мы даже друзьями как таковыми не были...
НО это не главное.
Важно то, что я решила забыть его и вдолбила себе в голову, что он "такой сякой".
После же, два месяца мне никто не нравился. Все шло гладко. Я лучше учиться начала, помогала родителям.
Но потом я начала замечать всех, кому я симпатична. И после этого я начала хвататься за каждого парня (даже за тех, кому я не нравлюсь).
Я ловлю каждого, хватаюсь за него, "вдыхаю" так скажем глоток кислорода, а потом бросаю все. И это идет минимум дня 3, максимум неделю.
Сейчас мне нравится парень которому 23 года. Смешно и грустно. С ним же ничего не получится, и у него есть замечательная девушка.
Просто я утомилась от этого. От того, что я влюбляюсь, плачу, как дура, а потом все проходит. Но тут появляется новая доза и все повторяется.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.