Мучает навязчивая идея
Через несколько месяцев мне надоели разговоры с мамой (именно те, "по душам"), я ограничила общение с ней. Заканчивалось тем, что все споры я завершала либо твердым "Нет", либо соглашалась, чтобы не слушать.Вскоре мама стала обвинять меня в безразличии, будто я больше не член семьи, что я стала чужой. В итоге я и сама стала себя такой чувствовать, и за несколько месяцев до дня рождения стала планировать побег из дома. Не знаю, бежала ли я скорее "От" или "К", но возвращаться я точно не хотела. Подруга тогда предложила жить у нее. Ее родители против не были, они хорошо ко мне относились, иногда даже жалели. Бежала я через три дня после дня своего рождения,но вернулась в тот же день, осознав абсурдность идеи и реальность угроз родителей. Мне периодически напоминают об этом, упрекают, но я уже не обращаю особого внимания. Проблема в том, что я начинаю бояться собственного дня рождения, хотя до него еще 5 месяцев. Боюсь, что каждый подойдет и по 25 раз спросит "Что, в этот раз тоже убежишь, да?". Мне становится дурно каждый раз, когда я представляю себе это. Я думаю об этом постоянно, не представляю, что с этим делать.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.